Оцінка вартості інновації як предмета ліцензії
У Міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під "ціною ліцензії", зазвичай, розуміють суму виплат покупця ліцензії (Ліцензіата) на користь продавця ліцензії (Ліцензіара).
До основних факторів, що впливають на розмір винагороди за ліцензію, відносяться наступні:
- технічна цінність чи винаходу "ноу-хау", що забезпечує ліцензіатові одержання додаткового прибутку від використання предмета ліцензії;
- розмір капіталовкладень, необхідних для організації виробництва ліцензійної продукції;
- територія за згодою, тобто перелік тих країн, у яких ліцензіатові надано право використання технології для організації виробництва і продажу ліцензійної продукції;
- обсяг права, що одержав ліцензіат (виняткове чи невиняткове) на використання технології в рамках обговореної "території";
- витрати на власні НДР і ДКР по розробці технології;
- обсяг переданої технічної документації, що містить суть наукової розробки чи "ноу-хау";
- залежність ліцензіата від ліцензіара в сировині, матеріалах, деталях і вузлах, необхідних для організації виробництва ліцензійної продукції; умови взаємообміну технічними удосконаленнями, як забезпеченими, так і не забезпеченими патентним захистом;
- обсяг технічної допомоги, що робиться ліцензіаром ліцензіатові в освоєнні закупленоїїм ліцензії;
- наявність конкурентних пропозицій на продаж технології, співставимих за економічними вигодами від їхнього використання з закуповуваною технологією;
|
|
|
- державне регулювання ліцензійної торгівлі (оподатковування, лімітування розміру виплат і т.д.);
- вид платежу за ліцензію;
- умови про судові витрати по можливих позовах третіх осіб щодо порушення їхніх патентних прав;
- інші умови.
Визначення вартості (ціни) ліцензії - одне з найбільш складних питань ліцензійної торгівлі, оскільки реальна комерційна цінність переданих по ліцензії ОІВ може бути встановлена лише в процесі експлуатації цих об'єктів у майбутньому.
На практиці одержали поширення три види ліцензійних платежів:
- роялті (рівномірні);
- паушальні (разові);
- змішані (поєднання разового платежу з рівномірним).
При платежах на базі роялті увідповідних статтях ліцензійного договору вказується, що ліцензіат періодично після закінчення звітного періоду (звичайно раз на рік) повинен здійснювати платіж ліцензіарові у виді визначених процентних відрахувань чи фіксованих сум (роялті) від того показника (обсяг продажів, собівартість, прибуток та ін.), до якого буде прив'язана ставка роялті.
Паушальні платежі являють собою визначену зафіксовану в тексті ліцензійного договору суму, що виплачує ліцензіарові у виді одноразового чи платежу вроздріб, наприклад, при вступі ліцензійного договору в силу, у момент видачі ліцензіатові технічної документації, після випуску перших зразків продукції по ліцензії.
|
|
|
Суть ліцензійної торгівлі полягає в тім, що ліцензіат за рахунок застосування ОІВ, переданих йому ліцензіаром, дістає додатковий прибуток понад тієї, яку б він одержав без даного ОІВ. За це ліцензіат виплачує ліцензіарові частину від отриманого прибутку. По суті, уся складність визначення розміру цієї виплати, тобто ціни ліцензії, полягає у визначенні частки прибутку, виплачуваної ліцензіару.
У міжнародній ліцензійній торгівлі найбільше широко використовуються два варіанти розрахунку ціни ліцензії:
• на основі розміру прибутку ліцензіата;
• на базі роялті.
При визначенні ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата розрахункова ціна ліцензії визначається в такий спосіб:
РV=П*ɣ, (9.12)
де П - прибуток, одержуваний ліцензіатом протягом дії ліцензії;
ɣ— частка ліцензіара в прибутку ліцензіата.
|
|
|
При очевидній логічності і простоті приведеної вище формули даний метод розрахунку ціни ліцензії має обмежене застосування з двох причин. По-перше, ліцензіат не зацікавлений показувати ліцензіарові розмір одержуваного прибутку. По-друге, дуже важко визначити частку ліцензіара в прибутку ліцензіата, оскільки, у загальному випадку, цей прибуток формується як за рахунок використовуваного ОІВ, так і за рахунок суми матеріальних і нематеріальних активів ліцензіата.
У тому випадку, якщо із загального прибутку, одержуваного в рамках ліцензійного договору, можна виділити прибуток, отриманий саме від використання винаходу, ціну ліцензії можна розрахувати за формулою:
РV=Пв*ɤл, (9.13)
де Пв —прибуток, генерований винаходом;
ɤл - частка ліцензіара в прибутку, генерованого винаходом.
Частка ліцензіара в прибутку, що генерується використовуваним в об'єкті (продукті) винаходом, розраховується як добуток трьох коефіцієнтів:
ɤл =К1*К2*К3, (9.14)
де К] — коефіцієнт досягнутого результату;
|
|
|
К2 — коефіцієнт складності вирішеної технічної задачі;
К3 — коефіцієнт новизни.
Значення коефіцієнтів приведені в таблицях у [36, осн. література].
При визначенні ціни ліцензії за методом роялтіціну ліцензії розраховують за формулою:
(9.15)
де PV— дійсна вартість ліцензії, рівна сумі виплат роялті протягом терміну дії ліцензії, грн;
PVt — прогнозовані грошові потоки, що генеруються предметом ліцензії в період t, грн;
t — розрахунковий термін дії ліцензії (періоди);
R, — ставка роялті в період t, %.
Таблиці стандартних ставок роялті дозволяють визначити приблизний розмір ставки роялті для кожного конкретного об'єкта ліцензії. Стандартне значення ставки роялті може бути уточнене в результаті пошуку й аналізу матеріалів конкурентів на об'єкти, що аналогічні чи близькі за своїми характеристиками до оцінюваного предмета ліцензії.
6 Діяльність державної системи правової охорони інтелектуальної власностіУкраїни за 2000-2009 роки
Світова економічна криза, яка негативно вплинула на показники економічного розвитку України, суттєво позначилася і на стані діяльності у сфері охорони промислової власності. У 2009 р. до Держдепартаменту надійшло понад 42 тис. заявок на об’єкти промислової власності, з них більше 14 тис. – на винаходи і корисні моделі, понад 1,6 тис – на промислові зразки і майже 26,5 тис. – на знаки для товарів і послуг (у т.ч. 17,9 тис. заявок – за національною процедурою).
У 2009 р. до Держдепартаменту надійшло 4815 заявок на винаходи (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка надходження і розгляду заявок та видачі патентів на винаходи у 2006 – 2009 рр.
Активність національних заявників у 2009 році зменшилася на 13% порівняно з попереднім, активність іноземних заявників у поданні заявок на винаходи за процедурою РСТ – на 16%. Частка заявок від іноземних заявників у звітному році становила 49% від загальної їх кількості (проти 51% у 2008 р.). У 2009 р. до Держдепартаменту як відомства–одержувача надійшло 72 заявки від національних заявників для патентування винаходів за процедурою РСТ в іноземних державах.
Найактивнішими серед іноземних заявників були заявники зі США (647 заявок), Німеччини (417), Швейцарії (211), Франції (158), Російської Федерації (99), Японії (93 заявки), Сполученого Королівства (81 заявка), Швеції (74 заявки), Бельгії (72), Нідерландів (60 заявок) та Італії (56 заявок).
Розподіл заявок на винаходи, що надійшли від іноземних заявників за процедурою РСТ, за країнами походження наведено на рис. 2.2.
За 2000 – 2006 рр. не збільшуючи кількості експертів вдалося скоротити строки розгляду заявок:
- на винаходи майже у 2,5 рази. Сьогодні цей строк складає 2 місяці для проведення формальної експертизи і у середньому близько 16 місяців для проведення кваліфікаційної експертизи (як і у ЄПВ, Роспатенті та в деяких інших провідних патентних відомствах);
- на знаки для товарів і послуг майже у 2,5 рази, на сьогодні цей строк складає близько 12 місяців. Його доцільно скорочувати й надалі, однак граничним строком, після якого скорочення вже не є доцільним, слід вважати 6 місяців – строк конвенційного пріоритету.
Рис. 2.2. Розподіл заявок, поданих за процедурою РСТ, за країнами походження, у 2009 році
Всього за період з 1.01.2000 року по 1.01.2010 року до Державного департаменту інтелектуальної власності надійшло понад 230 тис. заявок на об’єкти права промислової власності, а зареєстровано понад 190 тис. охоронних документів на об’єкти промислової власності (див. табл. 9.1).
Таблиця 9.1 - Кількісні показники реєстрації охоронних документів на об’єкти промислової власності
| Об‘єкти промислової власності | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2008 | 2009 | 2009/ 2000, разів | |
| Винаходи | 20-річні патенти | 1710 | 2307 | 3047 | 3113 | 2838 | 3433 | 3698 | 3832 | 4002 | 2,3 |
| деклара-ційні патенти | 4062 | 9363 | 6131 | 7870 | 7069 | 286 | 7 | - | - | 0 | |
| Всього патентів | 5772 | 11670 | 9178 | 10983 | 9907 | 3719 | 3705 | 3832 | 4002 | 0,69 | |
| Корисні моделі | 222 | 422 | 440 | 672 | 1853 | 7467 | 8268 | 9282 | 8391 | 37,8 | |
| Промислові зразки | 1044 | 1186 | 1267 | 1474 | 1436 | 1569 | 2061 | 2503 | 1754 | 1,7 | |
| Знаки для товарів і послуг | 3339 | 4389 | 6642 | 7706 | 9383 | 11645 | 13134 | 15357 | 15137 | 4,5 | |
| Топографії ІМС | – | – | – | – | 2 | 1 | 2 | - | - | - | |
| Всього | 10377 | 17667 | 17527 | 20835 | 22581 | 24401 | 27170 | 30974 | 29284 | 2,8 | |
Тестові завдання до теми 9
1. Основою правового регулювання інноваційної діяльності є громадянське законодавство, яке включає в себе:
а) законодавство про авторське право, патентне та інше законодавство про інтелектуальну власність;
б) закони про підприємство, підприємницьку та інноваційну діяльність;
в) а і б.
2. Інтелектуальна власність – це:
а) власність на винахід;
б) сукупність авторських або інших прав на результати інтелектуальної діяльності;
в) результат інноваційної діяльності.
3. Правове регулювання інтелектуальної власності поділяється на декілька функціональних сфер:
а) за метою діяльності підприємств;
б) державна, підзаконна, локальна;
в) авторське право, патентне право та засекречення.
4. Згідно з законодавством України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:
а) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового
зразка;
б) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної
моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню
винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти
таке використання та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;
г) все вищеперераховане.
5 Під патентом розуміють:
а) документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель);
б) документ на продаж інтелектуальної власності;
в) а і б.
5. Згідно з законодавством України, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід завершується через:
а) 10 років;
б) 15 років;
в) 20 років.
6. Ліцензійна угода – це:
а) договір, згідно з яким автор винаходу (корисної моделі і ін.) зі визначену плату передає своє авторське право державі;
б) договір, згідно з яким власник інтелектуального продукту видає контрагенту ліцензію на його використання;
в) договір купівлі-продажу інтелектуальної власності.
7. Ліцензійні угоди поділяються на:
а) строкові та безстрокові;
б) основні та додаткові;
в) самостійні та супутні.
Ліцензії, що надають право ліцензіатові використовувати и придбану ліцензію у встановлених договором межах, а ліцензіар залишає за собою право використовувати ліцензію на тій же території і видавати її будь-яким зацікавленим особам – це
а) виключні;
б) прості (не виключні);
в) повні.
Строк дії патенту на промисловий зразок становить ... років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника патенту, але не більш як на ... років
а) 15; 10;
б) 15: 5;
в) 10; 5
11. Якщо власник чи його правонаступник зовсім не використовували або використовували недостатньою мірою об'єкт промислової власності в Україні протягом трьох років після видачі патенту...
а) його можуть позбавити права інтелектуальної власності на даний об”єкт;
б) на нього буде накладений штраф;
в) за заявою зацікавленої сторони у судовому порядку може бути видана примусова ліцензія.
12. Надає ліцензіату право використання об'єкта ліцензії при тому, що право розпоряджання зберігається за ліцензіаром –
а) звичайна ліцензія;
б) виключна ліцензія;
в) повна ліцензія.
13. У практиці господарювання сформувалися такі способи оплати ліцензії:
а) у формі паушального платежу;
б) у формі роялті;
в) у формі поєднання паушальної суми платежу та роялті;
д) а, б, в.
14. Оцінка прав на об”єкти інтелектуальної власності здійснюється за допомогою підходів:
а) ринкового і витратного;
б) доходного, витратного, порівняльного;
в) методу вихідних витрат і методу надлишкового прибутку.
15. Метод надлишкового прибутку передбачає:
а) індексацію витрат на створення об”єкта промислової власності;
б) дисконтування прибутку від використання об”єкта промислової власності;
в) порівняння об”єкта промислової власності з аналогічним об’єктом, який приносить таку ж саму суму прибутку.
Література
Закони: 1 - 14
Основна: 3, 6, 35, 36
Додаткова: 2 – 13, 31, 32, 33, 37
Використана і рекомендована література
I Законодавча база
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (зі змінами та доповненнями). //Господарський кодекс України: Офіційне видання. – К.: Аттіка, 2004 р.
2. Закон України „Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р. N 40-IV із змінами і доп. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://innopolis.info/legislation/634/637/1533.html
3. Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року N1977-XII із змінами і доп.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1977-12
4. Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16 січня 2003 року N 433-IV із змінами і доповненнями N 3076-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugik.com.ua/ukr/legislation/innovation/?id=51
5. Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” від 16 липня 1999 року
N 991-XIV [Електронний ресурс]. Режим доступу: Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 40, ст.363
із змінами.http://www.tp.paton.kiev.ua/laws/laws_list/law911.php
6. Порядок конкурсного відбору інноваційних проектів для їх фінансової підтримки. Затверджений наказом Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 16 листопада 2006 р. N 34 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugik.com.ua/ukr/legislation/innovation/?id=106
7. Порядок державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2003 р. N 1474.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugik.com.ua/ukr/legislation/innovation/?id=28
8. Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу" від10 лютого 1995 р. N 51/95-ВР зі змінами і доп. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugik.com.ua/ukr/legislation/innovation/?id=52
9. Закон України „Про авторське право і суміжні права” 1 липня 2001 року № 2627-ІІІ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.copyrighter.ru/full/ukraineapisp_ukr.htm
10. Закон України Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 вересня 2001 року N 2733-III. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugik.com.ua/ukr/legislation/intellectual/
11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р., № 963 // Офіційний вісник України. -2000. -№ 24. – Ст.1015
12. Положення про Національну раду з інноваційного розвитку України. Затверджене Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 691/2006. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.prezident.gov.ua/documents/4844.html
13. Постанова № 23 бюро Президії Національної Академії наук України від 31.01.2008 р. „Про найважливіші напрями наукових досліджень і розробок” [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.legaltexts.nas.gov.ua/nas/2008/regulations/OpenDocs/080131_23.pdf
II Основна література
1. Дикань В.Л. Забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту: Монографія. / В.Л. Дикань, В.О. Зубенко. – Х.: УкрДАЗТ, 2008. – 194 с.
2. Сич Є.М. Інноваційно-інвестиційний розвиток залізничного транспорту. / Є.М. Сич, В.П. Ільчук. - К.: Логос, 2002. – 256 с.
3. Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник. / М.А. Йохна, В.. Стадник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 400 с.
4. Покропивний С.Ф. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Зб. навч. – метод. матеріалів. / С.Ф. Покропивний, А.П. Новак. - К.: КНЕУ, 1997. – 181 с.
5. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп./ С.М. Ілляшенко. – Суми: ВТД „Університетська книга”; К.: Видавничий дім „Княгиня Ольга”, 2005. – 324 с.
6. Волков О.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє видання)./ О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 662 с.
7. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник для студентів ВНЗ./ Л.І. Федулова. - К.: Либідь, 2006. – 478 с.
8. Клівець П.Г. Стратегія підприємства: Навч. посібник. / П.Г. Клівець. – К.: Академвидав, 2007. – 320 с.
9. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-практическое пособие. / А.Ю. Юданов. – 2-е изд.. испр. и доп. – М.: Ассоциация авторов и издателей „Тандем”, издательство „ГНОМ-ПРЕСС”, 1998. – 384 с.
10. Стратегія розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. N 1555-р [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.yurist-online.com/laws/9788/
11. Стратегия развития железнодорожного транспорта в Российской Федерации до 2030 года. Утверждена распоряжением Правительстива Российской Федерации от 17 июня 2008 года №877-р. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_DocumID_140967.html
12. Гапанович В.А. Стратегические направления научно-технического развития компании // Железнодорожный транспорт. - 2007. - № 8. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zdt-magazine.ru/magazine],
13. Гапанович В.А. Программа научно-технического развития ОАО «РЖД» //Железнодорожный транспорт. – 2007. - №2. – С. 2 – 6.
14. Воловельська І. В. Вибір оптимальної інноваційної стратегії підприємств залізничного транспорту: автореф. дис... канд. екон. наук: / І.В. Воловельська. 08.00.04 / Українська держ. академія залізничного транспорту. — Х., 2008. — 20 с.
15. Рубцов А. Мозговой центр РЖД. Новый филиал компании станет генератором инновационных технологий //Гудок. 22 февраля 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.hse.ru/news/1148691.html
16. На железнодорожном транспорте внедрят нанотехнологии. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.runtech.ru/node/2850 ср, 27/01/2010 - 12:08
17. Железная дорога - место внедрения новых технологий. 25.01.10 14:52 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://finam.info/need/news21EA200001/default.asp
18. Рабочие встречи главы ОАО «РЖД» // ЖДТ 2010 - №7 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zdt-magazine.ru/magazine/07-2005/krot-07-06.htm
19. Железные дороги России, Белоруссии и Казахстана объединят инновационные разработки в области железнодорожного транспорта в рамках Инновационного центра Евразийского экономического сообщества (ЕврАзЭС). 12.08.2010. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.logistics-gr.com/index.php?option=com_content&view=article&id=2533:2010-08-12-09-15-31&catid=39:2009-11-17-21-50-43&Itemid=50\
20. Аналіз діяльності технологічних парків України за 2009 рік. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=science/innovation
21. Технопарки Украины. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.metolit.by/ru/dir/index.php/1869
22. Транспортна академія України (ТАУ). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tau.ntu.edu.ua/
23. ГП "Украинский научно-исследовательский институт вагоностроения". [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.infolist.pl.ua/view.php?id=17&page=0&cat=1&subcat=194&subsubcat=0
24. Укрзалізниця и РЖД подписали соглашение об организации скоростного движения. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://korrespondent.net/ukraine/events/1086262-ukrzaliznicya-i-rzhd-podpisali-soglashenie-ob-organizacii-skorostnogo-dvizheniya
25. Положение об Объединенном ученом совете ОАО "РЖД». [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://doc.rzd.ru/isvp/public/doc?STRUCTURE_ID=387&layer_id=3368&refererLayerId=3339&id=3887
26. Центр Повышения Квалификации в сфере наукоемких технологий. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.v-biznes.ru/03.html
27. Балака Є.І. Оцінка економічної доцільності інвестицій в інноваційні проекти на транспорті: Навчальний посібник. / Є.І. Балака, О.І. Зоріна, Н.М. Колесникова, І.М. Писаревський. – Харків: УкрДАЗТ, 2005. – 210 с.
28. Основы организации, экономики и прогнозирования производства: Учебное пособие / В.Л. Дикань, И. Г. Бойко, Е.И. Балака и др.; Под ред. В. Л. Диканя. – Харьков: Основа, 1995. – 160 с.
29. Инновации ОАО РЖД. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.v-biznes.ru/03.html
30. Рубцов А. Мозговой центр РЖД. Новый филиал компании станет генератором инновационных технологий /А. Рубцов //Гудок. 22 февраля 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.hse.ru/news/1148691.html
31. Выступление старшего вице-президента ОАО «РЖД» В.А. Гапановича. //Железнодорожный транспорт. - 2009. - №11 или 12 – уточнить!!!! С. 5 – 7.
32. Верескун В.Д. ВУЗ и инновационное мышление инженера / В.Д. Верескун, П.М. Постников, Ю.Д. Мишин // Железнодорожный транспорт. - 2008. - № 9. - C. 57 - 61.
33. Звіт про роботу Президії ВАК ЦК профспілки працівників НАН України у 2009 році. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.profnanu.org.ua/docs/plenum/Zvit_4.doc
34. Корпоративный університет ОАО "РЖД". [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://rzd.ru/isvp/public/rzd?STRUCTURE_ID=5102
35. Чухрай Н. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві. Підручник./ Н. Чухрай, Р. Патора. К.: Кондор, 2006. – 397 с.
36. Цыбулев П.Н., Денисюк В.А. Оценка интеллектуальной собственности: Уч. пособие. – К.: УКРИНТЭИ. – 2002. – 216 с.
37. Тези виступу Володимира Семиноженка на Міжнародном економічному форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи» 17 вересня 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.semynozhenko.net/documents/1964/
38. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. – К.: Знання України, 2002. - 336 с.
39. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Статистичний збірник [відпов.за випуск І.В. Калачова]. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України», 2010. – 347 с.
II Додаткова література
1. Дикань В.Л. Економіка підприємства: Навчальний посібник. / В.Л. Дикань, О.В. Шраменко, Н.В. Якіменко. - Харків: Видавництво УкрДАЗТ, 2008. – 274 с.
2. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учебное пособие / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000. – 475 с.
3. Гунин В.Н. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. / В.Н. Гунин, В.П. Баранчеев, В.А. Устинов, С.Я. Ляпина. - М.: ИНФРА-М, 2000. – 272 с.
4. Инновационный менеджмент: Учеб. для студентов вузов / Под ред. С.Д Ильенковой. – М.: Изд. об-ние “ЮНИТИ”, 1997. – 327 с.
5. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инноваций. / С.В. Валдайцев. – М.: ИНФОРМ, изд. дом “Филинъ”, 1997. – 326 с.
6. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие./ И.Т. Балабанов. - СПб.: Питер, 2000. – 208 с.
7. Медынский В.Г. Инновационное предпринимательство: Учеб. пособие для студентов вузов. / В.Г. Медынский, Л.Г. Шаршукова. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 237 с.
8. Медынский В.Г. Реинженеринг инновационного предпринимательства: Учеб. пособие для вузов. / В.Г. Медынский, С.В. Ильдеменов. – М.: ЮНИТИ, 1999. - 416 с.
9. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. / Д.М. Черваньов, Л.І. Нейкова. - К: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 514 с.
10.Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента: Учебник./ Г.Д. Ковальев. - М.: ЮНИТИ, 1999. – 208 с.
11.Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. / Р.А. Фатхутдинов. – М.: Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. – 624 с.
12.Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. / Н.Ю. Круглова. – 2-е изд., доп. – М.: Издательство РДЛ, 2001. – 352 с.
13.Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент: Учебное пособие для вузов./ И.П. Морозов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 416 с.
14."Длинные волны" Н.Д. Кондратьева. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kicbi.karelia.ru/innovation/dlinnie_volni.html
15.Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації (ч.1). 13.07.2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/group11/1119
16.Діяльність державної системи правової охорони інтелектуальної власності за 2000-2007 роки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua/ukr/about/statistic/zvit2007/
17. Заява про розгляд інноваційного проекту та форми інноваційного проекту. Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України 23.11.2007 N 1032. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/group11/1158
18.Державне підприємство "Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи" [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.smida.gov.ua/reestr/?kod=24590746
19.Без інноваційного розвитку немає майбутнього. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/1167051946.html
20.Світові інновації: погляд журналу The Economist [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://innovations.com.ua/ukr/innovations/148/0/118/
21.Инновационные стратегии Intel //Мобильные телекоммуникации. – 2001. - №5. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mobilecomm.ru/view.php?id=243
22. Бізнес-інкубування та інноваційні центри: сучасні технології підтримки підприємництва і розвитку інноваційної економіки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.academia.org.ua/index.php?p_id=53&id=563
23. Кузьменко О. Особливості національної інноваційної системи України. / О. Кузьменко. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11144
24.Стратегія Блакитного Океану [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://innovations.com.ua/ukr/innovations/148/0/125/
25. Трифилова А.А. Оценка инновационной активности предприятия / А.А. Трофилова. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://transfer.eltech.ru
26. Бурлакова І. У погоні за інноваціями. 04.11.2005. / І. Бурлакова. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/group11/i725
27.Огляд поточних тенденцій інноваційного розвитку [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/rubrika/011.htm#a1
28. Каракай Ю. Без інноваційного розвитку немає майбутнього / Ю. Каракай. //Голос України від 26.12.2006, №245. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/group11/i1001
29. Ціхан Т. Інноваційна інфраструктура: досвід створення бізнесів-інкубаторів. / Т. Ціхан // Теория и практика управления. – 2004. - N7. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/group11/i404
30.Сенин А. Инновационный процесс: к вопросу о моделях. / А. Сенин. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://technopark.al.ru/business/innovation.htm
31. Баранюк Ю.В. Правове регулювання трудових відносин наукових (науково-педагогічних) працівників: Монографія /Баранюк Ю.В., Дріжчана С.В., Скоробагатько А.В. та ін.; Під ред. Н.М. Хуторян. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. -240 с.
32. Красюк Т.В. Правове регулювання робочого дня і робочого часу науково-педагогічних працівників / Т.В. Красюк // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали наук.- практ. конф.; м. Сімферополь, 19-20 травня 2003 р. /За ред. В.С. Венедиктова. -X.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 154 - 156.
33. Грица Т.Г. Удосконалення правового регулювання нормування праці професорсько-викладацького складу відомчих закладів освіти. /Т.Г. Грица. // Вісник Запорізького юрид. ін-ту. - 2003. - № 3. – С.64 - 74.
34. Методика проведення експертизи проектів створення інноваційних структур. Затверджена Міністром України у справах науки і технологій В. Семиноженко 26 квітня 1997 р. // В кн.: "Збірник законодавчих та нормативних актів України в сфері науки і науково-технічної діяльності", - К.: УкрІНТЕІ, 1997 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://thor.prohosting.com/kruglyak/m5.htm#top
35. Методические рекомендации по определению экономической эффективности мероприятий научно-технического прогресса на железнодорожном транспорте. – М.: Транспорт, 1991. – 170 с.
36. Балака Е.И. Методические указания и задания к проведению практических занятий и контрольных работ по теме «Экономика научно-технического прогресса» / Е.И. Балака. – Х.: ХИИТ, 1992. – 32 с.
40. Державний департамент інтелектуальної власності. Річний звіт-2009. Офіційне видання. – 2010. – 70 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!