Ха-ки класифікатори інтерфейсів пп



    На теперішній час немає стандартизованого підходу до класифікації інтерфейсів пп. Найвідоміші є підходи за функціональними ознаками із використанням відповідних класифікаційних ознак. Сюди можна віднести 4 ознаки:

- За способом зєднання компонентів: радіальні інтерфейси; магістральні інтерфейси; ланцюгові; змішані.

- За способом обміну даними: послідовні інтерфейси, у яких за один такт в одному напрямі передається тільки 1 біт даних; паралельні інтерфейси у яких за один такт в одному напрямі передається 2 і більше біт даних (найбільш використовувані).

- За режимом обміну даними: симплексний інтерфейс, у якого застосовується однобічний обмін тобто 1 із пристроїв є передавачем а інші приймачами; дуплексні інтерфейси у яких застосовується одночасний двосторонній обмін даними. В таких інтерфейсах дані передаються в обох напрямках через різні лінії зв’язку; напівдуплексний інтерфейс в якому забезпечується почерговий двобічний обмін даними, тобто дані передаються через одні і ті самі лінії зв’язку в різні моменти часу у так званому «режимі розподілу часу».

- За способом синхронізації обміну даними (за принципом організаці даних): асинхронні інтерфейси у яких обмін даними синхронізується із використанням керуючих сигналів типу запит-відповідь або із використанням спеціальних старт-стопних сигналів при обміні невеликих даних; синхронні інтерфейси у яких застосовуються спеціальні синхронізуючі сигнали при передаванні великих порцій інформацій великих повідомлень.

Застосування цих характеристик забезпечує можливість дати характеристику основним особливостям інтерфейсу.

 

ІПП IBM 360/370

Це перший стандартизований інтерфейс пп що був застосований у масово серійних комп’ютерах фірми ІВМ. Це магістральний паралельний дуплексний асинхронний інтерфейс. Магістраль включає дві шини: інформаційну та управління шини. На магістралі можуть взаємодіяти канал обміну інфою то пп, що в даному інтерфейсі називаються абонентами. На магістралі може бути до 2048 абонентів. Основне управління магістраллю здійснюється каналом. В свою чергу канал управляється центральним процесором який і контролює його стан його працездатності. На магістралі інформаційна шина ділиться на дві групи (дві підшини): підшина каналу, через яку інформація передається від каналу до абонентів….. через яку інфа передається від абонентів до каналу. Кожна із підшин має 16 основних ліній зв’язку та дві додаткові лінії зв’язку для побайтового контролю на непарність. Отже, загальна кі-сть ліній зв’язку. Таким чином інтерфейс забезпечує паралельний дуплексний обмін інформацією. Під інфою розуміють адреси абонентів або їх номери, команди, дані, інфу про стан абонентів. Взаємодія між каналом та абонентами може відбуватися у двох режимах: монопольний, коли по магістралі в певний момент часу логічно підключений тільки один абонент. Канал реалізовує з ним обмін даними а потім логічно від’єднує абонента від магістралі; а мультиплексний, коли до магістралі може бути логічно під’єднані декілька абонентів і канал в режимі розподілу часу, реалізовує із ними обмін невеликими порціями даних. Інтерфейс передбачає використання 2 типів каналів введення-виведення. 1 - це селекторний канал, який реалізовує тільки монопольний режим обміну. Мультиплексний канал що реалізовує як мультиплекс ний так і монопольний режими обміну даними. Кращі взірці селекторних каналів забезпечували швидкість обміну на рівні 16 Мб на секудну. Мультиплексні ж – 12 Мб\с.

Для периферійної підсистеми розроблена окрема система команд за якою можна було складати програми обміну. Програм обміну формувалася в основній памяті. Центральний процесор спеціальною командою ініціював роботу каналу уведення-виведення, у якій цій команді вказувалася початкова адреса програми уведення-виведення. При нормальній взаємодії коли канал був вільний від роботи він передавав процесору сигнал відповідь про отримання команди пуску каналу і дальше канал працював за програмою обміну незалежно від центрального процесора. Таким чином в цьому інтерфейсі у цих комп’ютерах була реалізована паралельна робота центрального процесора та каналу ведення виведення що підвищувало загальну продуктивність комп’ютера. На магістралі була реалізована система вибірки абонентів коли на інформаційну шину поступав код номера абонента який мав бути логічно підключеним до магістралі. У кожного із абонентів був фіксовано запрограмований код його номер.

 При спів падінні коду від каналу на магістралі із власним номером абоненту, він логічно підключався до магістралі а по підшині абоненту передава до каналу свій номер. Канал порівнював переданий код та прийнятий від абоненту, що виключало помилкове підєднання абоненту до магістралі. І також включав засоби контролю правильності функціонування магістралі, інтервали взаємодії, що забезпечувало як високу продуктивність так і високі показники надійності периферійної підсистеми. Для реалізації електричної сумісності були стандартизовані вимоги до електричних сигналів для магістральних передавачів та магістральних приймачів. В якості лінії зв’язку були рекомендовані коаксіальні мікрокабелі із хвильовим опором біля 75 Ом. для конструктивної сумісності були рекомендовані типи з’єднувачів та фіксоване підведення центральних жил коаксіальних кабелів та їх екранів на певні контакти з’єднувачів. Максимальна відстань між пристроями могла досягати 50 метрів, була передбачена можливість збільшення максимальної відстані до 100 метрів при застосуванні магістральних ретрансляторів електричних сигналів. Цей інтерфейс започаткував застосування та основні принципи побудови високопродуктивних інтерфейсів пп для комп’ютерних систем.

Загальна шина фірми DEC

Це магістральний паралельний напів дуплексний асинхронний інтерфейс. Цей інтерфейс був розроблений фірмою дек разом з іншими провідними копютерними фірмами для компів з меншою продуктивністю ІВМ. Інтерфейс передбачав підєднання до загальної магістралі різних пристроїв комп’ютера в тому числі ПП. Інтерфейс передбачав підключення пристроїв до загальної магістралі невеликими підєднаннями. Теоретична кість присроїв на магістралі не обмежувалося однак практично існували обмеження через навантажувальній здатності магістральних передавачів так званих шинних формувачів. Кількість пристроїв на магістралі = 20. Структурна схема зєднання пристроїв на магістралі:

 

 

    Прц – це центральний процесор із схемою арбітражу АРБ.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 408; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!