Підготовки до захисту курсової роботи
Мірошниченко Ірини Василівни
на тему: "Граматичні особливості перекладу англомовної
науково-технічної та художньої літератури"
| № | Види діяльності | Термін виконання |
| 1 | Підготовка та узгодження розширеного плану-конспекту курсової роботи | до 25.11 |
| 2 | Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником | до 1.02 |
| 3 | Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання чорнового варіанту на друге читання | до 15.02 |
| 4 | Урахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, підготовка чистового варіанту роботи | до 15.03 |
| 5 | Чистове оформлення роботи та подання її науковому керівникові для підготовки відгуку | до 01.04 |
| 6 | Захист курсової роботи | до 20.04 |
З планом згоден _______________ "___" __________ 200__ р.
(підпис студента) (дата)
| “ЗАТВЕРДЖУЮ” науковий керівник: | |
| ______________________________________________ (прізвище та ініціали керівника, наукове звання) ________________________ (підпис) "__" ______________ 200__р. |
Календарний план
Підготовки до захисту дипломної роботи
Мірошниченко Ірини Василівни
на тему: "Граматичні особливості перекладу англомовної
науково-технічної та художньої літератури"
| № | Види діяльності | Термін виконання |
| 1 | Підготовка та узгодження розширеного плану-конспекту дипломної роботи | до 25.11 |
| 2 | Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником | до 1.02 |
| 3 | Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання чорнового варіанту на друге читання | до 15.02 |
| 4 | Урахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводилися під час переддипломної практики, підготовка чистового варіанту роботи | до 15.03 |
| 5 | Чистове оформлення роботи та подання її науковому керівникові для підготовки відгуку та організації рецензування | до 15.04 |
| 6 | Передзахист дипломної роботи | до 27.04 |
| 7 | Подання остаточного варіанту роботи у переплетеному вигляді, а також повного пакету супровідних документів на випускову кафедру | за тиждень до початку роботи ДЕК |
З планом згоден _______________ "___" __________ 200__ р.
|
|
|
(підпис студента) (дата)
Один примірник календарного плану зберігається у наукового керівника, другий видається студентові.
Практика підтверджує безсумнівну доцільність складання такого графіка контролю. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на підбір літератури з теми і її вивчення, організацію та проведення спостережень, постановку експерименту, аналіз та обробку отриманих результатів, літературне й технічне оформлення роботи та підготовку її до захисту
|
|
|
Кінцевим результатом курсового дослідження повинна бути друкована праця обсягом 25 (2 курс), 35 (3 курс) і 40 (4 курс) друкованих сторінок, а також електронний варіант роботи на комп’ютерному носії.
Кінцевим результатом дипломного дослідження для ОКР “Бакалавр” повинна бути друкована праця обсягом 45-50 друкованих сторінок, а також електронний варіант роботи на комп’ютерному носії.
РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА ТА ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ РОБОТИ
Cтруктура курсової та дипломної роботи
Незалежно від обраної теми, структура роботи має бути такою:
- стандартний титульний аркуш;
- зміст;
- перелік умовних позначень (за необхідності);
- вступ;
- кілька розділів та підрозділів;
- висновки;
- список використаної літератури;
- додатки.
Окрім того, для дипломників необхідно подати:
- стандартну останню сторінку;
- анотацію українською та англійською мовами.
У Вступі необхідно стисло викласти актуальність теми, мету роботи і конкретні завдання для її досягнення, треба зупинитися на тому, що є об’єктом і предметом дослідження, який метод (методи) обирається для проведення дослідження. Формулювання мають бути чіткими, твердження – аргументованими. Епіграфи (за необхідності) оформлюються курсивом, з вирівнюванням по лівому боці.
|
|
|
Основна частинаскладається, як правило, з двох чи трьох розділів, які, у свою чергу, поділяються на кілька підрозділів. Автор називає й характеризує наукові праці, у яких висвітлювалася обрана ним тема, анотує частини праць, які безпосередньо стосуються його проблеми, пропонує власні дослідження. Кожна структурна частина роботи має завершуватися висновком, якого доходить студент у результаті цього етапу дослідження.
Перший розділмістить огляд літератури за темою, аналіз наукових концепцій, думок за проблемою. Стисло, критично аналізуються роботи попередників, визначається місце здобувача у розв’язанні проблеми. Дослідник обґрунтовує вибір напряму дослідження, характеризує загальну методику його проведення, наводить методи вирішення завдань. Цей розділ дає уявлення про етапи, зміст наукового пошуку. Докладно викладається, яким чином забезпечена достовірність отриманих результатів: методологічними позиціями, комплексом методів дослідження, всебічним аналізом отриманих фактів, порівнянням даних свого та інших досліджень, перевіркою отриманих результатів і гіпотези різними методами тощо. Закінчується розділ коротким резюме про доцільність проведення досліджень у даній галузі, вибір концепції, що є основою підходу до проблеми дослідження стислим викладом стратегії дослідження.
|
|
|
У наступних розділах(наступному розділі)з вичерпною повнотою викладаються наукові факти, отримані під час дослідження, їх пояснення у вигляді наукової концепції. Особлива увага приділяється викладу того нового, що здобувач вносить у розв’язання проблеми. Здобувач повинен дати оцінку повноти досягнення мети і вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних кінцевих результатів у порівнянні з попередньою вітчизняною і зарубіжною практикою, обґрунтувати необхідність подальших досліджень.
Після тексту розділів подається підсумок усієї праці – Висновки. Він не містить нових ідей, а лише системно повторює провідні положення попередніх частин. Аргументація цих положень не повторюється, цитати з творів та наукових праць не наводяться. У Висновках подається стисла інформація щодо підсумків виконаної роботи. При цьому зазначають, чи досягнуто основної мети дослідження. Висновки – це наукові положення, що належать особисто автору, які він виносить на прилюдний захист. Висновки мають відповідати меті і завданням дослідження.
Література, використана в роботі, подається окремими списками згідно з жанровими різновидами (див. Додаток К). Джерела розташовані в алфавітному порядку, оформлюються відповідно до сучасних бібліографічних вимог. Нумерація джерел є загальною для всіх списків. У список вносяться джерела, процитовані в роботі, та ті, на які є посилання, а також довідкова література, опрацьована студентом. Посилання на Інтернет-джерело містить ім’я автора (за можливості), назву статті, книги тощо та електронну адресу відповідної веб-сторінки. При цитуванні джерела чи посиланні на нього ставляться квадратні дужки, в яких вказується порядковий номер джерела в загальному списку літератури та номер сторінки через кому, наприклад [12, с. 132]. Джерела відокремлюються одне від одного через крапку з комою [12, с. 132; 24, с. 17]. При цитуванні прямою мовою лапки ставляться латиницею. Цитати з джерел іншими мовами перекладаються українською.
Етапи підготовки роботи
Підготовчий етап
Цей етап починається з вибору теми наукової роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом з керівником необхідно визначити межі розкриття теми.
При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою роботи є системні логічні зв’язки. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теоретичної науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідження інформації. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Отже, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт: об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.
Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження і дозволяє визначити завдання дослідження. Мета дослідження – це розробка теоретичної концепції проблеми, систематизований аналіз стану наукових знань про об’єкт та предмет дослідження.
Актуальність темиобґрунтовується з трьох позицій: задоволення суспільних потреб у вирішенні цієї проблеми, доцільності роботи для розвитку відповідної галузі науки, значущості для вдосконалення відповідної методики.
Далі коротко викладається підхід до проблеми в науковій літературі, основні розвідки з теми, які питання вирішені, які потребують вирішення. Обґрунтовується необхідність проведення дослідження, за можливості визначається провідна його ідея, об’єкт і предмет.
Як правило, формулюються 3-4 завдання дослідження:
– охарактеризувати сутність, особливості процесу, явища (предмет дослідження);
– дослідити динаміку розвитку процесу або явища, проаналізувати основні концепції відповідного напряму науки;
– обґрунтувати перспективні напрямки, шляхи, засоби, цілі, умови розвитку процесу чи явища.
Наукова новизнаодержаних результатів включає коротку характеристику нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Описати ступінь наукової новизни можна за допомогою певних стилістичних прийомів, наприклад, “Вперше одержано…”, “Обґрунтовано…”, “Набуло подальшого розвитку…”, “На відміну від… в цій роботі доведено…”, “До нових результатів можна віднести…” тощо. Оперативно і в повному обсязі зібрати матеріал, узагальнити та систематизувати його студентові допоможе оволодіння основними методами дослідження, такими як спостереження, експеримент, метод порівняльного аналізу, математичні методи обробки даних тощо. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набувати домінантного значення.
Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначити їх типовість, найсуттєвіші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних даних слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної проблеми. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити зміни поглядів на ту чи іншу проблему залежно від історичних пріоритетів, виявити закономірності, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.
Отже, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів дасть змогу виконати основне завдання наукового дослідження: поєднати різні роз’єднані знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної наукової сфери.
Теоретичне значення та практична цінність одержаних результатів.Наповнення цієї рубрики залежить від того, має робота теоретичне чи практичне значення. У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів дослідження, значущість для розвитку науки, рекомендації щодо використання висновків і результатів роботи, можливість використання її як теоретичної основи для нових досліджень.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!