Принципи організації розрахунків.
Принципи організації розрахунків:
1.принцип стосується обов’язкового зберігання під-ствами та установами грошових коштів на рахунках в банках.
2.під-ствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів(основного і додаткового рахунку) за згодою банку.
3.принцип самостійного вибору(без участі банку)під-ствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах.
4.кошти з рахунка під-ства списуються за розпорядженням його власника.
Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків суб’єкт підприємницької діяльності визначає один рахунок як основний. На цьому основному рахунку здійснюється облік заборгованості, який повинен списуватися безспірно.
5.принцип відкриття рахунків.
Поточні рахунки під-ствам, тобто суб’єктам підприємницької діяльності, відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.
6.принцип полягає в терміновому здійсненні платежів.
Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт на надання послуг.
7.платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника, або в межах наданого банківського кредиту.
8.розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватися готівкою,при цьому постачальник, тобто отримувач коштів, повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк.
|
|
|
Розрахунки платіжними дорученнями, та платіжними вимогами-дорученнями.
Платіжне доручення-це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.
Платіжне доручення застосовується в розрахунках місцевих, а також міжміських поставок за товари, роботи, послуги.
Вони забезпечують максимальне наближення строків отримання товарно-матеріальних цінностей і здійснення платежу, прискорюють обертання оборотних коштів та запобігають виникненню кредиторської заборгованості у покупців.Платіжна вимога-доручення-це комбінований розрахунковий документ, який скл. з двох частин:
1.верхня частина документа-це є вимога під-ства-постачальника до під-ства-покупця сплатити вартість товарів виконаних робіт, або послуг.
2.нижня частина документа-це доручення покупця(платника грошових коштів), банку, який його обслуговує переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника.
Цей розрахунковий документ заповнює постачальник(отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві, тобто платнику коштів.
Розрахунки чеками, акредитивами
|
|
|
Чек - письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред”ячнику чека відповідну грошову суму. Розрахунковий чек- це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред”ячника чека (отримувача цих коштів). Грошовий чек – застосовується для отримання п-ствами з рахунків у банківських установах готівки для виплати зарплати, премії та винагород, дивідендів та коштів на відрядження. Платником на чеку є банк. Акредитив – це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально за депонованих коштів, оплату товарно-транспортних документів за відвантаження товару.
Види акредитивів:1.Покритий акредитив – передбачає депонування коштів у цьому разі банк платника списує кошти в банк постачальника на окремий балансовий рахунок;2.Непокритий акредитив – акредитив при якому платежі постачальнику гарантує банк. В цьому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив. Відкриваючи гарантований акредитив банк-емітент (виробник) дає банку-виконавцю право списувати платежі на користь постачальника, тобто отримувача коштів зі свого кореспондентського рахунка.3.Відзивний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з банком-постачальником;4.Безвідзивний – акредитив, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника на користь якого було відкрито акредитив.
|
|
|
Вексельна форма розрахунків
Вексельна форма розрахунків – це розрахунки між постачальником і покупцем з відстрочкою платежу, які оформляються векселем.Вексель виник у 12 ст- це письмове зобов”язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель у відповідний строк і у відповідному місці.Векселі казначейські –це один із видів держ. ц. п. які випускаються для покриття видатків держбюджету. Вони можуть бути використані:
1.для здійснення розрахунків; 2.для зарахування сплати податків до держбюджету;3.можуть виступати як застава для забезпечення платежів та кредитів.
Векселедавцем і платником за казначейським векселем є головні управління державного казначейства. Такі векселі видаються на пред”явника зі строком платежу не більше 1-го року.
|
|
|
Приватні векселі – емітуються корпораціями фін. групами та ком. банками.
Товарний – (некомерційний вексель) використ. для кредитування торг. операцій, визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх обов”язків перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, роботи, послуги.
Простий вексель виплачується і підписується покупцем(векселедавцем) це і є його борговим зобов”язанням оплатити кредитору вказану суму в установлений час. Переказаний вексель –документ, який регулює вексельні відносини 3-ох сторін: 1.кредитор (трасант); 2.боржник (трасат);3.отримувач платежу (ремітент)
Такий вексель підп. і виписує кредитор.
Трасант – особа, що переказує свій платіж на іншу особу. Ремітент - власник переказного векселя, ним може бути п-ство або банк, що отр. на свою користь відповідний відсоток від суми платежу. Забезпечений вексель - Забезпечений вексель - це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено.Доміцильований вексель - це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою - доміцилян-том за місцем проживання платника
Зміст:
1.1.Сутність і функції ФП.
1.2.Грошові фонди та фінансові ресурси.
1.3.Основи організації ФП.
2.1.Формування валового і чистого доходу.
2.2.Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності.
2.3.Лізинг.
3.1.Прибуток, як результат фінансово-госп. діял. під-ства.
3.2.Формування прибутку під-ства.
3.3.Прибуток від реалізації продукції.
3.4.Методи розрахунку прибутку.
4.1.Безготівкові і готівкові розрахунки.
4.2.Принципи організації розрахунків.
4.3.Розрахунки платіжними дорученнями, та платіжними вимогами-дорученнями.
4.4.Розрахунки чеками, акредитивами.
4.5.Вексельна форма розрахунків.
Сутність і ф-ії ФП
ФП- це економічні відносини, що пов”язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом та використанням доходів, а також грошових фондів суб”єктів господарювання в процесі їх відтворення
Ознаки ФП: 1. Загальною ознакою ФП є те, що вони виражають сукупність економічних(грошових) відносин, пов”язаних з розподілом вартості ВВП. 2. Специфічна ознака ФП – виражає грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості ВВП; формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів. ФП мають такі основні групи:
1.Пов”язана з утворенням та розподілом грошових доходів (виручка, валовий та чистий дохід, прибуток і грошові фонди п-ства);
2.Пов”язана з формуванням статутного фонду суб”єктів господарювання;
3Виникає у п-ств, що має взаємозв”язок з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет, п-ства мають взаємозв”язок з цільовими фондами, з бюджетним фінансуванням та одержанням субсидій;
4Виникають взаємовідносини між суб”єктами господарювання у зв”язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів, пайових внесків та участі в розподілі прибутку від спільної д-сті п-ства, а також одержанням сплатою штрафних санкцій;
5Відносини, які формуються у п-ства з банками, страховими компаніями у зв”язку з одержуванням і погашенням кредиту, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг;
6Відносини, що формують у п-ств у зв”язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.
ВВП – це макроекономічний показник економічної статистики, який відбиває сукупність вартість кінцевих продуктів і послуг вироблених у певній країні за певний проміжок часу (за рік) у поточних ринкових цінах без урахування сальдо платіжного балансу.
Вартість проміжних продуктів виробництва (електроенергія, сировина, напівфабрикати, комплектуючі деталі...), які надходять від інших п-ств і використовуються у в-цтві кінцевої продукції до складу ВВП не зараховується.
У процесі відтворення (обмін, розподіл, споживання, виробництво) відбувається реалізація вартості ВВП за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб”єктами господарювання, де кожен з них одержує свою частку виробленого продукту в грошовій формі.
Ф-ії ФП:
1.Формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської д-сті п-ства;
2.Розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, виробничої та інвестиційної д-сті для виконання своїх зобов”язань перед бюджетом та банками;
3.Контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!