Підготувати прилад та розповісти порядок проведення досліду з визначення температури спалаху оливи у відкритому тиглі
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ СПАЛАХУ ОЛИВИ У ВІДКРИТОМУ ТИГЛІ (ГОСТ 4333-87)
1 - внутрішній тигель; 2 - шаблон; 3 - газовий пальник;4 - термометр;5 - інструкція
Температурою спалаху оливи у відкритому тиглі називають ту температуру, при якій над поверхнею оливи утворюється суміш парів оливи з повітрям, яка спалахує при піднесенні полум’я.
Температура спалаху оливи у відкритому тиглі характеризує здатність оливи випаровуватись при роботі в двигуні. Чим краще буде випаровуваність оливи, тим при більш низькій температурі пройде спалах її парів при дослідженні у відкритому тиглі.
Таким чином, чим нижча температура спалаху оливи, тим сильніше воно буде випаровуватись при роботі в двигуні і тим більшою буде його витрата. Наприклад, витрата малов’язких зимових олив завжди дещо більша, ніж літніх олив, температура спалаху у яких вища.
Визначення температури спалаху проводиться в стандартному приладі, який складається з внутрішнього 1 і зовнішнього тигля 2.
У зовнішній тигель насипають пісок, а у внутрішній тигель заливають досліджувану оливу, причому рівень рідини повинен бути нижчим від краю тигля на 12 мм, якщо спалах нафтопродукту нижче 210°С і на 18 мм якщо вона вище 210°С. Внутрішній тигель встановлюється у зовнішній таким чином, щоб між його дном і дном зовнішнього тигля був шар піску 5-8 мм і щоб пісок був на відстані близько 12 мм від верхнього краю внутрішнього тигля.
|
|
|
В залиту у внутрішній тигель оливу занурюється термометр, ртутна кулька повинна знаходитись приблизно в центрі тигля і на однаковій відстані від дна тигля й поверхні оливи. Прилад збирається на штативі і встановлюється в такому місці, де немає сильного руху повітря і яскравого світла, яке буде заважати спостерігати спалах. Зовнішній тигель нагрівають полум’ям пальника з такою інтенсивністю, щоб температура оливи підвищувалась із швидкістю 10°С за хвилину. За 20 °С до очікуваної температури спалаху полум'я пальника зменшують з тим, щоб температура оливи збільшувалась на 4°С за хвилину. За 10°С до очікуваної температури спалаху до поверхні оливи, залитої у внутрішній тигель, підносять полум’я запалювального пристрою і повільно проводять ним від одного краю тигля до іншого так, щоб час просування полум’я дорівнювало 2-3 сек. Полум’я запалювального пристрою повинно бути величиною в 3-4 мм. При дослідженні слід вести полум’я паралельно поверхні оливи на відстані 10 14 мм від неї.
Випробування повторюють щоразу, як температура оливи підвищиться на 2°С. За температуру спалаху приймають ту температуру, при якій над всією поверхнею або над частиною її при піднесенні полум’я запалювального пристрою з’являється спалах синього полум’я. Якщо спалах був нечіткий, випробування повторюють при температурі оливи більшій на 2°С. Спалах повинен повторитись. Розходження між двома паралельними дослідами не повинні перевищувати для олив з температурою спалаху до 150°С чотирьох градусів і для олив з більш високою температурою спалаху п’яти градусів.
|
|
|
Підготувати прилад для визначення температури краплепадіння пластичного мастила, розповісти порядок визначення та значення цього показника
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ КРАПЛЕПАДІННЯ КОНСИСТЕНТНИХ МАСТИЛ (ГОСТ 6793-74)
Температурою краплепадіння називають ту температуру, при якій відбувається падіння першої краплі консистентного мастила або торкання дна пробірки стовпчиком мастила, встановленого в чашечку спеціального приладу, що нагрівається у визначених умовах.
Температуру краплепадіння визначають як найвищу температуру, до якої можна застосовувати мастило у вузлі тертя з якого воно буде витікати при роботі. На практиці намагаються, щоб температура краплепадіння мастила була, в крайньому випадку, на 10-15°С вище максимальної робочої температури вузла, в якому використовується дане мастило.
|
|
|
Проведення досліду.
1 – електроплитка; 2 – термометр; 3 – стакан з дистильованою водою; 4 – чашечка з білим папером; 5 – коркова пробка;
Перед тим, як відібрати пробу мастила для аналізу, з поверхні мастила шпателем знімають верхній шар. Потім шпателем не менше як з трьох різних точок беруть мастило, складають його в чашечку приладу. При цьому слідкують, щоб в мастилі не утворювалось повітряних бульбашок. Зайве мастило з верхньої частини знімають ножем, витирають чашечку і вставляють її в гільзу термометра так, щоб верхній край чашечки дотикався до бортика гільзи.
Внаслідок того, що в мастило вдавлюється ртутна кулька термометра, з нижнього отвору чашечки видавлюється деяка кількість мастила, яку зрізають ножем.
Термометр з гільзою і чашечкою встановлюють на корковій пробці в пробірку діаметром 40-45 мм і довжиною 180-200 мм. На дно цієї пробірки кладуть кружок білого паперу, щоб він щільно прилягав до дна пробірки. Термометр встановлюється таким чином, щоб нижній край чашечки був віддалений від дна пробірки приблизно на 25 мм.
За допомогою тримача штатива пробірку поміщають в термостійкий стакан, її встановлюють строго вертикально, щоб дно пробірки було віддалене від дна стакана на 10-20 мм.
|
|
|
Термостійкий скляний стакан заповнюється рідиною. Якщо температура краплепадіння мастила нижче 80°С, то стакан заповнюють дистильованою водою, а якщо вище 80°С, то гліцерином або вазеліновим медичною оливою. Рівень рідини при зібраному приладі повинен бути віддалений від дна стакана на 120-150 мм.
Стакан встановлюється на азбестовій сітці і рідина нагрівається при постійному перемішуванні.
Після того, як термометр покаже температуру, на 20°С нижчу від очікуваної температури краплепадіння, подальше нагрівання регулюють таким чином, щоб температура підвищувалась на 1°С за хвилину.
Та температура, при якій з чашечки приладу падає перша крапля досліджуваного мастила або стовпчик мастила доторкнеться паперу, що покладений на дно пробірки, вважається температурою краплепадіння.
Між двома паралельними відліками допускається розходження не більше, ніж на 1°С.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 539; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!