Клінічна картина ураження ОР подразнювальної дії, перша медична допомога. (Ознайомлення)
До подразнюючих ОР відносять такі хімічні речовини, які в мінімальних концентраціях вибірково діють на нервові закінчення слизових оболонок дихальних шляхів, кон’юнктиви очей і викликають відчуття печії, болю.
Виділяють дві групи подразнюючих ОР:
а) лакриматори - сльозогінні ОР, що подразнюють переважно органи зору, викликають інтенсивну сльозотечу. Основними представниками цієї групи є хлорацетофенон (ХАФ), СS, СR. та навчальна ОР -- хлорпікрин;
б,) cтерніти - переважно впливають на слизову оболонку дихальних шляхів, що викликає інтенсивне чхання і кашель. Основним представником цієї групи є речовина адамсит.
Подразнюючі ОР можуть застосовуватися у вигляді твердих аерозолів (димів), а їх рідкі рецептури у вигляді рідких аерозолів (туманів).
Найефективнішими засобами використання подразнюючих речовин є спеціальні генератори аерозолів, ручні гранати, димові шашки, снаряди, бомби, тощо. В безвітряну погоду хмара подразнюючих речовин зберігається протягом 5-10 хв. Однак тверді частини рецептур табельної ОР СS, що випадають на місцевості, зберігаються від двох тижнів до 1 місяця і здатні створювати вторинну хмару. Переважний шлях надходження аерозолів в організм - інгаляційний, але можливе ураження шкіри та шлунково- кишкового тракту (при потраплянні їх усередину з водою, їжею та слиною).
За тяжкістю отруєння виділяють легкий, середній та тяжкий ступені.
|
|
|
При легкому ступені відразу після ураження сльозогінними ОР (СS,СR, ХАФ) відзначається незначне подразнення кон’юнктиви очей та слизової дихальних шляхів, що проявляється невиразним блефароспазмом, світлобоязню, безперервною сльозотечею. Найбільшу дію має СR. Швидко після цього з’являється гіперемія кон’юнктиви. Після виходу з зони ураження, такі симптоми продовжуються протягом 10-20 хв., потім зникають без наслідків.
Вплив cтернітів (адамситу) характеризується тривалішим прихованим періодом (до 30 хв.), чханням, кашлем, печінням в носі та носоротовій порожнині, зміною частоти дихання. Після виходу з зони ураження, такі симптоми можуть продовжуватися протягом 30-60 хв, слизові оболонки ротової порожнини та дихальних шляхів гіперемовані. Протягом 1-3 годин симптоми ураження зменшуються, після чого боєздатність військовослужбовців відновлюється.
При середньому ступені ураження симптоми пiдразнення лакриматорами кон’юнктиви очей підсилюються, спостерігається больовий симптом. Об’єктивно відзначається сльозотеча, набряк повік, блефароптоз, гіперемія кон’юнктиви очей. До цього додаються симптоми подразнення дихальних шляхів: печіння в носоротовій порожнині, грудях, ринорея, салівація, кашель. Після припинення впливу сльозогінних ОР, ці явища зникають протягом 20-40 хвилин.
|
|
|
Реакція слизових оболонок носа та носоротової порожнини на вплив cтернітів виразніша. В процес втягуються середні відділи дихальних шляхів, гайморові та лобні пазухи. У людини виникають нестримні чхання та кашель, біль за грудиною, слинотеча. Відразу з’являється головний біль.
Можливі нудота та блювання, диспное, психоемоційне збудження. З’являються гіперемія слизових оболонок рота, глотки. Одночасно розвивається лакримогенна дія: сльозотеча, світлобоязнь. Такий стан продовжується 2-6 годин і поступово проходить.
Боєздатність (працездатність) військовослужбовців при середньому ступені ураження може бути втрачена на деякий час.
Тяжкий ступінь впливу сльозогінних ОР проявляється виразною реакцією органа зору — разом з різким болем в очах, блефароспазмом, посиленою сльозотечею розвиваються набряк кон’юнктив, запалення рогівки аж до стійкого її помутніння. Серед симптомів подразнення дихальних шляхів з’являються диспное, нудота, блювання.
При тяжкому ступені отруєння стернітами (адамситом) в процес втягуються всі відділи дихальних шляхів. Через декілька секунд після ураження з’являється сильне печіння в носі, носоротовій порожнині та гортані, нестримне чхання. Незабаром виникає біль у грудях, роті, гайморових і лобних пазухах. Біль посилюється і набуває ріжучого характеру, створює нестерпне, обтяжливе відчуття печіння та дряпання. Біль іррадіює, відчувається у вухах, спині, суглобах та м’язах кінцівок. Слинотеча посилюється. Через 10-15 хв. усі симптоми настільки виражені, що уражений переходить у збуджений стан, знімає протигаз і втрачає боєздатність. Збуджений чи депресивний стан може переростати у виражене порушення психічної діяльності (моторні та сенсорні розлади). Відзначаються порушення координації рухів, інколи параліч окремих груп м’язів.
|
|
|
При об’єктивному огляді: сильна ринорея, дифузна гіперемія слизової оболонки зіва, набряк м’якого піднебіння і задньої стінки глотки. Відзначається прискорене дихання або його сповільнення, поверхневість. На момент дії високих концентрацій подразнюючих речовин можливі рефлекторні апное та брадикардія, аж до зупинки серцевої діяльності. Ураження глибоких відділів дихальних шляхів призводить до різкого прискорення дихання та зменшення його амплітуди.
|
|
|
Симптоми тяжкого ступеня ураження тримаються 1-8 годин після виходу з зони хімічного зараження і потім поступово слабшають. Однак місцеві і резорбтивні симптоми тримаються до доби і більше, а повна працездатність відновлюється на 2-3 добу, а також і в пізніші терміни. При тривалій експозиції подразнюючих речовин у високих концентраціях можливий летальний кінець внаслідок токсичного набряку легень. Можливі ураження подразнюючими ОР також через шлунково - кишковий тракт при вживанні забруднених продуктів чи води, а також при ковтанні слини. При цьому відразу з’являється біль в епігастральній ділянці, нудота та блювота. Виникають слабкість, запаморочення, головний біль, слинотеча, хриплість голосу, біль при ковтанні, збудження, а також пригнічення психоемоційної сфери. Всі ці симптоми зникають протягом 1-3 діб. Дія ОР на шкіру проявляється при великих концентраціях. Після короткого латентного періоду уражені відчувають сверблячку, жар, напруженість шкіри. При об’єктивному огляді шкіра гіперемована, набрякла. Високі концентрації СS здатні викликати стійку еритему шкіри і бульозні ураження.
При потраплянні СR на шкіру у людини створюється враження, що тіло охоплене вогнем, потім виникає різкий біль на місці контакту зі шкірою. Одночасно з болем з’являється опік І ступеня, що зберігається протягом З год.
Перша медична допомога.
- Негайне одягання протигазу;
- Використання фіциліну (протидимової суміші), під маску протигаза;
- Вихід із зони зараження ОР
- Рясне промивання очей та ротової порожнини водою після зняття протигаза (поза зоною зараження);
- при потраплянні ОР в шлунок викликати блювоту.
- Не дозволяється протирати очі руками, тому що частинки ОР можуть бути втерті глибоко в кон’юнктиву.
- Обмундирування та спорядження, що заражені ОР, потрібно механічно очистити ще до зняття протигаза.
Література:
Бадюк М.І. ВМП ст.69-91, 282-326.
Лекція № 1.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 202; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!