Клінічна картина ураження ОР шкірно-наривної дії, перша медична допомога. (Знати)
До отруйних речовин цієї групи відносять іприт, люїзит та азотистий іприт. Вони дуже стійкі на місцевості, високотоксичні. Діючи переважно через шкіру, крім місцевих уражень, що довго не загоюються, викликають тяжкі загальні розлади в діяльності організму, тому їх прийнято ще називати ОР шкірно-резорбтивної дії. Внутрішні органи, особливо легені та органи шлунково-кишкового тракту, можуть уражатися як шляхом безпосереднього контакту при вдиханні парів ОР так і при вживанні зараженої їжі і води.
Іприт — масляниста рідина з характерним запахом (“гірчичний газ”), погано розчиняється у воді, руйнується речовинами, що містять хлор. Іприт викликає місцеві ураження шкірних покривів, очей і органів дихання. Загальнорезорбтивна дія проявляється головним болем, нудотою, глибокими порушеннями обміну речовин, анемією, зниженням загальної опірності організму і виснаженням.
Характерною особливістю іприту є відсутність у момент впливу суб’єктивних ознак ураження. Прихований період при дії на шкіру складає 13-15 год, при дії на очі та органи дихання — 2-4 год.
Легкі форми ураження шкіри проявляються рівномірним її почервонінням з помірним печінням і свербінням. Незабаром еритема приймає темніший, ціанотичний відтінок, з’являється припухлість. При впливі значніших концентрацій може розвинутися бульозна форма дерматиту. Через 12-24 год після потрапляння крапель іприту на шкіру, з’являється ексудація, що піднімає епідерміс і по краю еритеми утворюються дрібні пухирці, везикули, наповнені серозною рідиною - “іпритне намисто”.
|
|
При тяжких формах ураження утворюються некротичні виразки, що довго не загоюються та інфікуються.
У результаті впливу парів іприту, розвивається поєднання ураження очей, органів дихання і шкіри. Перші ознаки ураження звичайно з’являються (через 2-6 год) з боку органів зору: світлобоязнь, відчуття піску в очах, сльозотеча. Потім (через 6-17 год) приєднуються симптоми ураження дихальних шляхів: відчуття дряпання в носі, кашель, афонія з набряклістю та гіперемією слизової оболонки носа, зіва і голосових зв’язок. Трохи пізніше з’являються характерні шкірні ураження на мошонці, у паховій ділянці, пахвових западинах.
Виразність зазначених змін, швидкість їх появи і зворотного розвитку залежать від тяжкості ураження. У легких випадках явища ринофаринголарингіту, кон’юнктивіту та еритематозного дерматиту досягають найбільшої інтенсивності до 2-3 доби і, поступово згладжуючись до 7-10-го дня, повністю зникають. При тяжких формах ураження звичайно приєднується інфекція. У легенях розвивається бронхопневмонія, нерідко з абсцедуванням і навіть гангреною. Кон’юнктивіт набуває гнійно-некротичного характеру. Зазвичай, в патологічний процес втягується рогівка, часто з утворенням виразок. При попаданні іприту всередину, вже через 30-60 хвилин з’являється біль в епігастральній ділянці, нудота, блювота. В тяжких випадках у шлунково-кишковому тракті утворюються виразки, а згодом рубцеві стенози, можливі шлункові кровотечі.
|
|
Люїзит - масляниста рідина з різким запахом, що нагадує запах герані. За токсичністю і резорбтивною дією перевищує іприт.
На відміну від іприту, ознаки ураження люїзитом (печіння і болісність шкіри, світлобоязнь, сльозотеча, кашель) з’являються майже негайно після контакту з отрутою. Патологічний процес розвивається бурхливіше. Характерне поєднання місцевих змін з явищами загальної інтоксикації. Особливо помітно страждають нервова і серцево-судинна системи, обмін речовин, кров.
Ураження ЦНС проявляється млявістю, апатією, адінамією, порушенням рефлекторних реакцій із пригніченням реакцій на зовнішні подразники. Зміни серцево-судинної системи (лабільність пульсу, зниження артеріального тиску, дифузійні зміни м’язів серця) нерідко є ведучими в клінічній картині захворювання. Токсичний набряк легень, що виникає при інгаляційному ураженні, звичайно супроводжується ураженням дихальних шляхів (ларингіт, бронхіт, пневмонія). Клінічна картина ураження очей, органів дихання і травлення подібна з дією іприту.
|
|
Здатність люїзиту підвищувати проникність судин призводить до згущення крові і розвитку геморагічних явищ. Ранній лейкоцитоз змінюється лейкопенією. Порушення обмінних процесів проявляються підвищенням вмісту цукру у крові, наростанням рівня загального азоту сечі та азоту сечовини.
Перша медична допомога.
- В осередку ураження надягають протигаз, проводять часткову санітарну обробку шкіри і обмундирування за допомогою ІПП.
- Після часткової санітарної обробки, поза межами осередку ураження, бажано обмивання тіла і промивання очей водою, полоскання порожнини рота і носоглотки.
- При потраплянні ОР у ШКТ — беззондове промивання шлунка.
- При рефлекторній зупинці дихання показане штучне дихання.
7.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 320; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!