Характеристика тварин піддослідних груп
| № | Інв. № | Стать | Вік | Маса поросят | Походження | ||
| п\п | тварин | днів | при відлученні, кг | Батько | Мати | ||
| 1. | 427 | Каб. | 62 | 16 | Принц 3549 | Тайга 126 | |
| 2. | 182 | Свин. | 70 | 16 | -\- | -\- | |
| 3. | 349 | Каб. | 60 | 18 | -\- | -\- | |
| 4. | 178 | Свин. | 71 | 18 | -\- | -\- | |
| 5. | 421 | Каб. | 60 | 16 | -\- | -\- | |
| 6. | 425 | Каб. | 54 | 17 | -\- | -\- | |
| 7. | 315 | Каб. | 64 | 17 | Лорд 605 | Ч.Птічка 1144 | |
| 8. | 403 | Каб. | 65 | 18 | -\- | -\- | |
| 9. | 359 | Каб. | 60 | 18 | Леопард 4759 | -\- | |
| 10. | 128 | Свин. | 63 | 17 | -\- | -\- | |
| 11. | 411 | Каб. | 60 | 16 | Принц 3549 | -\- | |
| 12. | 437 | Каб. | 58 | 16 | -\- | -\- | |
| 13. | 148 | Свин. | 62 | 17 | -\- | -\- | |
| 14. | 146 | Свин. | 54 | 16 | -\- | Волшебниця 426 | |
| 15. | 142 | Свин. | 65 | 16 | -\- | -\- | |
| 16. | 144 | Свин. | 70 | 17 | -\- | -\- | |
| 17. | 453 | Каб. | 70 | 18 | -\- | Ч.Птічка 364 | |
| 18. | 473 | Каб. | 72 | 17 | -\- | -\- | |
| 19. | 406 | Свин. | 69 | 17 | -\- | Німфа 146 | |
| 20. | 465 | Свин. | 60 | 16 | -\- | Волшебниця 424 | |
Для розподілу поросят на дві аналогічні групи використаємо такі ознаки та вимоги (табл. 1.5):
- порідність - однакова або близька;
- вік - різниця між аналогами не більше 5 днів, між особинами всередині групи - 10 днів;
- між середньогруповими показниками не більше 2 % від середньої величини. Наприклад, при середньому віці свиней однієї групи 60 днів допустиме відхилення для тварин другої не повинно перевищувати 1,3 дня від середньої величини, тобто 60±1,2 дня;
|
|
|
- маса - допустима максимальна різниця між аналогами 5 % до середнього. Так, середня жива маса пари аналогів 20 кг, то допустима варіантами в групі різниця може досягати 12 % від середньогрупової величини. Так, при середній живій масі по групі 20 кг, допускається відхилення від цієї величини у окремих особин не більше, чим на 2,4 кг;
- між групами різниця не повинна перевищувати 2 %. Так, якщо середня жива маса поросят однієї з груп складає 20 кг, а другої 20,2 , тобто в середньому цей показник складає 20,1 кг, а допустиме відхилення - 0,402 кг (20,1 кг х 0,02);
Ø по статі - мінімальний процент пар-аналогів, що співпадають по статі – 90-100 % ;
Ø по походженню повні (одногніздові) брати та сестри - 60 % пар;
Ø напівсестри та напівбрати по батькові - 30 % пар;
Ø особини однієї чи сімейства - 10 % пар.
Таблиця 1.5
Підбір двох аналогічних груп відлучених поросят
|
Ряди ана-логів | Інв. № тварин | Стать | Маса при відлученні, кг | Походження | Вік при постановці днів | |||
| Батько | Мати | |||||||
| 1 група | ||||||||
| 1\1 | 427 | Каб. | 16 | Принц 3549 | Тайга 126 | 62 | ||
| 2\2 | 182 | Свин. | 16 | Принц 3549 | Тайга 126 | 70 | ||
| 3\3 | 349 | Каб. | 18 | Принц 3549 | Тайга 126 | 60 | ||
| 4\4 | 178 | Свин. | 18 | Принц 3549 | Тайга 126 | 71 | ||
| 5\7 | 315 | Каб. | 17 | Лорд 605 | Ч.Птічка 346 | 64 | ||
| 6\9 | 359 | Каб. | 18 | Леопард 4759 | Ч.Птічка 346 | 60 | ||
| 7\11 | 411 | Каб. | 16 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 60 | ||
| 8\13 | 148 | Свин. | 17 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 62 | ||
| 9\15 | 142 | Свин. | 16 | Принц 3549 Волшебниця 426
| 65 | |||
| 10\17 | 453 | Каб. | 18 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 70 | ||
| В середньому | 17 |
| 64,4 | |||||
| 2 група | ||||||||
| 1\5 | 421 | Каб. | 16 | Принц 3549 | Тайга 126 | 60 | ||
| 2\13 | 408 | Свин. | 17 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 69 | ||
| 3\6 | 425 | Каб. | 17 | Принц 3549 | Тайга 126 | 64 | ||
| 4\14 | 144 | Свин. | 17 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 70 | ||
| 5\8 | 403 | Каб. | 18 | Лорд 605 | Ч.Птічка 346 | |||
| 6\10 | 128 | Свин. | 18 | Леопард 4754 | Ч.Птічка 346 | 63 | ||
| 7\12 | 437 | Каб. | 16 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 56 | ||
| 8\14 | 146 | Свин. | 16 | Принц 3549 Волшебниця 426 | 64 | |||
| 9\20 | 465 | Свин. | 16 | Принц 3549 Волшебниця 424 | 60 | |||
| 10\48 | 473 | Каб. | 17 | Принц 3549 | Ч.Птічка 346 | 72 | ||
| В середньому | 17,2 |
| 64,5 | |||||
Результати підбору свиней піддослідних груп приведені в табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Оцінка підбору піддослідних свиней
| № | Показник | Група | Оцінка підбору | |||
| п\п | 1 | 2 | (допустима різниця) | |||
| 1 | Кількість голів в групі | 10 | 10 | ‒ | ||
| 2 | Аналоги, % :
повні - 60 напівсибси - 40 | |||||
| 3 | Найбільша різниця у віці, днів | |||||
| 3.1 | Між аналогами внутрі групи | 11 | 14 | Задовільно - 10 днів | ||
| 3.2 | Між групами | 0,1 | Задовільно - 1,3 дня | |||
| 4 | Середня маса, кг | 17 | 17,7 | |||
| 5 | Різниця в живій масі,кг | |||||
| 5.1 | Внутрі групи | 17,0±1,0 | 17,7±1,7 | Задовільно 17±2,0 Задовільно 17,7±2,12 | ||
| 5.2 | Між групами | 17,35±0,35 | Задовільно /0,35 кг(2 %) | |||
Як свідчать дані таблиці 1.6, по основних лімітуючих показниках, умови підбору тварин в дослідній групі виконані і можна приступати до його виконання обумовленим методом.
Завдання1. Сформувати дві групи піддослідних тварин згідно запропонованого варіанту.
Контрольні питання:
1. У чому суть принципу аналогів?
2. Яка кількість тварин повинна бути в групах і від чого вона залежить?
3. Які критерії підбору свиноматок у дослідні групи ?
4. Які критерії підбору корів у дослідні групи ?
5. Які критерії підбору молодняка великої рогатої худоби у дослідні групи ?
6. Назвіть критерії підбору відлучених поросят у дослідні групи;
7. Яких тварин називають аналогами?
8. Яка кількість тварин повинна бути в наукових (фізіологічних) дослідах?
9. Яка кількість тварин повинна бути науково-господарських дослідах?
|
|
|
10. Яка кількість тварин повинна бути при довготривалому досліді (в межах виробничого циклу)?
11. При довготривалому досліді (в межах виробничого циклу) потрібно мати в групі не менше:
12. Для виробничого досліду слід брати мінімум:
13. В науково-господарських необхідно не менше:
14. У випадку, коли зоотехнічний експеримент проводиться на помісних тваринах, то їх кількість повинна бути більша в….рази, ніж чистопородних тварин:
15. У випадку, коли зоотехнічний експеримент проводиться на помісних тваринах, чим обумовлюється більша їх кількість в порівнянні з чистопородними тваринами:
16. Зоотехнічний експеримент це?
17. Науково-господарський дослід це?
18. Науковий дослід це?
19. Виробничий дослід це?
20. Які фактори перевіряють в науково-господарських дослідах?
21. Які фактори вивчають в наукових дослідах?
22. Виробничий дослід дає змогу перевірити результати……досліду?
23. Є наступні категорії дослідів?
24. Відбір тварин для досліду розпочинають з аналізу….?
25. Виробничий дослід проводиться на ….поголів'ї?
26. При проведенні досліду методом пар-аналогів формують …груп?
27. Яка кількість тварин повинна бути в науковому досліді?
28. Виробничий дослід проводиться в господарстві?
29. Вірогідність результатів науково-господарського досліду в значній мірі залежить від?
30. Основу наукової зоотехнічної методики складає?
31. При формуванні корів в дослідні групи відомості беруть із:
32. Оцінюючи відтворювальну здатність корів враховують?
33. У науково-господарських експериментах, крім обліку зоотехнічних показників проводять …..дослідження?
34. У молочному скотарстві племінну цінність бугаїв-плідників визначають за продуктивністю не менше ….. дочок із закінченою першою лактацією?
35. Основним при постановці дослідів на молодняку ВРХ є …….. метод?
36. Скороспілість ремонтних телиць оцінюють за….?
37. Відтворну здатність ремонтних телиць оцінюють за….?
38. Яким документом оформляють проведення контрольного забою?
39. При постановці дослідів на свинях застосовують метод?
40. Поросних маток відбирають для досліду за ……… днів до парування?
41. Групи підсисних маток комплектують на …….-й день після опоросу?
42. Оцінюють кнурів-плідників за відгодівельними і м’ясними якостями 12 і більше нащадків не менш ніж від ……. маток?
43. У дослідах з поросятами-сисунами спершу треба врахувати їх ..?
44. Поросят, відлучених від маток, комплектують у групи в перші ….. днів після відлучення?
45. Розходження в прирості поросят не повинно перевищувати …… % від середнього приросту їх по групі.
46. Контроль за живою масою ремонтного молодняку свиней здійснюють за допомогою …………. індивідуального зважування?
47. Корми раціону піддослідного молодняку, перед кожною годівлею зважують з точністю до …… г.
48. Початок проведення дослідів з вівцематками доцільно суміщати з якими виробничими операціями ?,
49. Групи овець формують методами ?
50. Молочність підсисних маток овець визначають за даними?
51. Коли ставлять молодняк овець на дослід?
52. Стрижуть молодняк овець у …… - місячному віці
53. При проведенні науково-господарських дослідів з кіньми для вивчення питань їх розведення, годівлі й утримання використовують переважно метод ………?
54. Основний період досліду на конях триває ……. місяці
55. У птахівництві для постановки дослідів застосовують методи?
56. У дослідах з дорослою птицею групи формують методом ?
57. У дослідах з молодняком птиці групу формують не менше..?
58. При постановці дослідів з бджолами використовують ті самі методи, що й в експериментах з іншими тваринами, але перевагу віддають …………… методу?.
59. При проведенні виробничих дослідів кількість сімей у групі збільшують до ….?
60. Більш точно силу сімей бджіл можна визначити методом?
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: Методика досліду і схема його проведення.
Мета заняття: Засвоїти основні методичні прийоми постановки досліду. Навчитись складати методику досліду.
Методичні вказівки
Зоотехнічний експеримент проводиться за певною методикою, яка складається в результаті ретельного аналізу літературних джерел за темою досліджень.
Як правило, методика досліду повинна бути обговорена і затверджена спеціалістами галузі.
Приблизна схема складання методики досліду така:
Ø найменування теми досліджень і в разі необхідності її розділів;
Ø науковий керівник і відповідальні виконавці;
Ø строки виконання;
Ø місце виконання;
Ø обґрунтування постановки і мета досліду;
Ø методика досліду (характеристика тварин, які спостереження, коли і як вони будуть проводитись), а також облік результатів досліду;
Ø очікувані результати;
Ø кошторис витрат та список матеріалів (корми, реактиви, обладнання та ін.), що необхідне для проведення досліду.
Вибір теми. При виборі теми досліджень враховують такі критерії як:
Ø рівень вивченості цієї чи іншої проблеми;
Ø перспективність вирішення проблеми для ведення галузі тваринництва;
Ø актуальність;
Ø новизна досліджень;
Ø зміст досліджень (вирішення крупної наукової проблеми чи її вузького розділу).
Під актуальністю теми розуміють її народногосподарське значення. Тому при виборі та розробці теми досліджень слід попередньо розрахувати затрати на її виконання та очікуваний економічний ефект, який буде отримано при впровадженні у виробництво.
Новизна досліджень визначається пріоритетними напрямками розвитку тваринництва. Так, у м’ясному скотарстві України це створення спеціалізованої галузі м’ясного скотарства, отримання, вирощування та оцінка бугаїв-плідників за якістю нащадків та використання поліпшувачів, створення генофондних стад місцевих порід, удосконалення та створення нових технологій виробництва продукції тваринництва та ін.
Місце проведення експерименту та строки його виконання.Суттєву роль в отриманні вірогідних результатів досліду відіграє вибір місця проведення експерименту. Як правило, студент проводить дослідження за місцем проходження організаційно-технологічної практики.
У своїх дослідженнях вони вирішують проблеми, які безпосередньо накопичились у галузі тваринництва конкретного господарства і вимагають свого вирішення.
Строки виконання експерименту обумовлюються методом досліджень і можуть знаходитись у межах від 60 до 180 днів.
Обґрунтування постановки теми досліду ґрунтується на зборі і критичному аналізі інформації про стан вивченості досліджуваної проблеми.
Дослідник при вивченні джерел наукової інформації встановлює співвідношення відомих і невідомих даних із даної проблеми.
На основі літературних даних у експериментатора відпрацьовується чітке відношення до раніше відомих фактів, остаточно формується відношення до ідей і гіпотез авторів інформацій.
Процес ознайомлення із літературними джерелами із досліджуваної проблеми надає можливість розробити робочу гіпотезу чи ряд конкуруючих гіпотез.
Побудова гіпотези служить відправною точкою для планування схеми майбутнього досліду і розробки програми досліджень.
Робоча гіпотеза повинна бути такою, щоб була можливість її перевірити, бути передбачуваною, не мати логічних протиріч.
Перевірюваність - одна із логічних вимог, виконання якої дозволяє висунути (але не прийняти) гіпотезу.
Передбачуваність гіпотези є стимулюючим фактором до постановки і проведення досліджень.
Логічне не протиріччя гіпотези - це її властивість не вступати у противагу накопичення фактам.
Таким чином, робоча гіпотеза - це наукове передбачення про розвиток явищ на яких ґрунтується пояснення очікуваних в поставленому досліді результатів.
Мета і завдання досліджень:
Мета досліджень повинна носити конкретний та лаконічний характер, а завдання - відображати проблеми вирішення яких сприятиме розкриттю суті досліджень.
Наприклад:
Тема досліджень: "Вплив еколого-генетичних факторів на реалізацію генетичного потенціалу за молочною продуктивністю в умовах ТОВ "Добробут".
Мета досліджень: Оцінка впливу еколого-генетичних факторів на реалізацію генетичного потенціалу корів за молочною продуктивністю.
Завдання досліджень:
Ø визначити вплив генотипових факторів на молочність корів;
Ø оцінити залежність молочної продуктивності від тривалості сервіс - періоду, сезону отелу, сухостійного періоду;
Ø визначити вплив деяких економічних факторів на формування та прояв ознак молочної продуктивності.
Методика експерименту - це комплекс специфічних операцій із піддослідними тваринами.
В методиці вказується метод із допомогою якого буде проводитись дослідження і приводиться схема досліду (Таблиці 2.1-2.4).
Техніка проведення досліду передбачає вказування методичних аспектів формування груп. Для цього необхідно використовувати первинну зоотехнічну документацію (бонітувальні відомості, журнали парувань, отелів, контрольних доїнь, відомості зважування тварин та ін.).
Перед початком формування груп необхідно визначити за якими показниками тварини повинні бути аналогами, а також у формі таблиці або на окремих карточках записати вихідні дані про тварин, які рекомендуються до участі в експерименті для полегшення добору аналогів.
У цьому ж розділі необхідно вказати типи спостережень і час їх проведення, способи визначення продуктивних ознак тварин, показників їх лінійного росту, а також форми журналів обліку даних (Табл. 2.5-2.6).
Схеми проведення досліду
Таблиця 2.1
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 452; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!