Метод експериментального визначення мінімальної флегматизуючої концентрації флегматизатора й мінімального вибухонебезпечного змісту кисню в газо- і паро-повітряних сумішей
Апаратура. Визначення мінімальної флегматизуючої концентрації флегматизатора і мінімального вибухонебезпечного вмісту кисню в газо- і пароповітряної суміші здійснюють на установці, описаної в 2.2.10.
Проведення випробувань. Випробування проводять по методу, викладеному в 2.2.10.
У вакуумовану реакційну посудину послідовно подають по парціальних тисках досліджувану речовину і заданий флегматизатор, а потім подають повітря до вирівнювання тиску в реакційній посудині з атмосферним.
Змінюючи вміст досліджуваної речовини в суміші при незмінній концентрації флегматизатора, знаходять концентраційні межі поширення полум'я по суміші.
Потім збільшують на 2% вміст флегматизатора в суміші і знову знаходять межі поширення полум'я.
Проводячи аналогічні випробування, знаходять такий вміст флегматизатора в суміші, при якому нижня і верхня межа поширення полум'я сходяться на графіку в одну точку jф. Випробування суміші, що відповідає по складу точці jф, повторюють не менше трьох разів.
Оцінка результатів. Вміст флегматизатора, що відповідає крапці jф, приймають за мінімальну флегматизуючу концентрацію даного флегматизатора для досліджуваної речовини.
Збіжність методу при довірчій імовірності 95% не повинна перевищувати 0,2% об. Відтворюваність методу при довірчій імовірності 95% не повинна перевищувати 0,6% об.
Умови і результати випробувань реєструють у протоколі.
|
|
|
Метод експериментального визначення концентраційної межі дифузійного горіння (ПДГ) газових сумішей у повітрі
Апаратура. Установка для визначення ПДГ газових сумішей у повітрі представлене на рис.15.
Термостат являє собою замкнутий обсяг з термоізоляцією. Термостат призначений для підтримки заданого температурного режиму 20 - 300°С газової суміші шляхом нагрівання елементів системи газоприготування. Обігрів термостата здійснюється нагрівачем Э3 потужністю 9,6 кВт. Всередині термостата розміщений ресивер для готування суміші пального газу з розріджувачем і парогенератор, призначений для приготування водяної пари або пари горючої рідини. Ресивер являє собою посудину обсягом 20 дм3, розрахований на тиск 2,5 МПа. Обігрів ресивера здійснюється нагрівачем Э1 потужністю 6,2 кВт. Парогенератор являє собою посудину обсягом 25 дм3. Для одержання водяної пари служить нагрівач Э2 потужністю 9,6 кВт. Допускається відхилення від зазначених значень обсягів і потужностей на 5%.
Насадок дифузійного горіння (НДГ) являє собою сопло Лаваля з форсункою (2,1 ± 0,1) мм.
Елементи вимірювальної системи:
· система терморегулювання і керування нагрівачами Э1, Э2, Э3;
· вакуумметри класу точності 0,4;
|
|
|
· манометри з діапазоном виміру 1,0 і 0,25 МПа класу точності 0,4; тип манометра вибирається виходячи з умови готування газової суміші з точністю 0,5% (об.) і необхідний початковий тиск суміші в ресивері;
· датчик тиску з діапазоном виміру 1,0 МПа;
· 
апаратура вимірювально-реєструюча для виміру сигналів з датчика тиску в частотному діапазоні до 10 Гц із верхньою межею виміру не більше 1, 0 МПа.
Рис.15. 1 - ресивер; 2 - первинний терм опере-творювач t1; 3 - вакуумметр; 4 - вакуумний насос; 5 - вимірювальний пристрій сигналів з датчика тиску; 6 - датчик тиску; 7 - вентиль точного регулювання; 8 - насадок дифузійного горіння; 9 - первинний термоперетворювач t3; 10 - нагрівач Э3; 11 - термостат; 12 - нагрівач Э1; 13 - первинний термоперетворювач t2; 14 - вакуумметр; 15 - манометр; 16 - система терморегулювання; 17 - ємність для води; 18 - парогенератор; 19 - нагрівач Э2
Підготовка до випробувань. Перевіряють наявність і вміст паспортних даних на досліджувану речовину.
Перевіряють устаткування на герметичність. Для цього в ресивер подають повітря або інертний розріджувач під надлишковим тиском 1,0 МПа. Установка вважається герметичної, якщо за 300 с тиск упав менше ніж на половину розподілу по шкалі манометра з діапазоном виміру 1,0 МПа класу точності 0,4.
|
|
|
Проводять тарування датчика тиску за показниками зразкового манометра з діапазоном виміру 0,25 МПа класу точності 0,4.
При роботі з горючою рідиною з низьким тиском пару при температурі 20°С рідину наливають у парогенератор, включають нагрівачі Э1, Э2, Э3 і нагрівають парогенератор, ресивер і термостат до температури, при якій тиск парів горючої рідини досить для створення необхідних газових сумішей.
Проведення випробувань. Проводять вакуумування газових магістралей, підключених до змішувача і забезпечують подачу газової суміші на насадок дифузійного горіння.
Вимоги безпеки
При випробуваннях необхідно дотримувати заходів безпеки, пов'язані з роботою з відкритим вогнем.
У процесі підготовки і проведення випробувань варто застосовувати індивідуальні засоби захисту, обирані у відповідності із властивостями досліджуваної речовини.
Робоче місце оператора повинне задовольняти вимогам електробезпечності ГОСТ 12.1. 019-79 і санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042-99.
Обслуговуючий персонал зобов'язаний строго виконувати інструкції з безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
|
|
|
Звітність з виконаної роботи
Звіт повинен містити:
3.1 Тема і мета роботи
3.2 Надати характеристику методів визначення показників пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів.
3.3 Висновок за результатами роботи.
Контрольні запитання
1. Які показники відносяться до показників пожежовибухонебезпечності.
2. Класифікація матеріалів за горючістю.
3 Метод експериментального визначення групи негорючих матеріалів
4 Непряме визначення групи горючості газів і рідин по іншим експериментально певним показникам пожежовибухонебезпечності
5 Метод експериментального визначення групи важкогорючих і горючих твердих речовин і матеріалів
6 Метод експериментального визначення температури спалаху рідин у закритому тиглі
7 Метод експериментального визначення температури спалаху рідин у відкритому тиглі
8 Метод експериментального визначення температури займання рідин
9 Метод експериментального визначення температури запалення твердих речовин і матеріалів
10 Метод експериментального визначення температури самозапалювання газів і рідин
11 Метод експериментального визначення температури самозапалювання твердих речовин і матеріалів
12 Метод експериментального визначення концентраційних меж поширення полум'я по газо- і пароповітряних сумішей
13 Метод експериментального визначення показників вибуху пилоповітряних сумішей - максимального тиску вибуху, нижньої концентраційної межі поширення полум'я, мінімального вибухонебезпечного вмісту кисню і мінімальної флегматизуючої концентрації флегматизатора
14 Метод експериментального визначення температурних меж поширення полум'я по пароповітряних сумішах
15 Метод експериментального визначення температури тління твердих речовин і матеріалів
16 Метод експериментального визначення кисневого індексу пластмас
17 Метод експериментального визначення здатності вибухати й горіти при взаємодії з водою, киснем повітря й інших речовин
18 Метод експериментального визначення швидкості вигоряння рідин
19 Метод експериментального визначення коефіцієнта утворення диму твердих речовин і матеріалів
20 Метод експериментального визначення індексу поширення полум'я
21 Метод експериментального визначення показника токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів
22 Метод експериментального визначення мінімальної флегматизуючої концентрації флегматизатора й мінімального вибухонебезпечного змісту кисню в газо- і паро-повітряних сумішей
23 Метод експериментального визначення концентраційної межі дифузійного горіння (ПДГ) газових сумішей у повітрі
Завдання для самостійної роботи
1. Здатність вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря й інших речовин (взаємний контакт речовин).
2. Показник токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів.
3. Флегматизуюча концентрація флегматизатора
4. Концентраційна межа дифузійного горіння газових сумішей у повітрі
5. Умови пожежовибухонебезпечності при використанні речовин і матеріалів
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 335; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!