Розрахунок річного режиму роботи дорожніх машин
ЗМІСТ
Завдання…………………………………………………………………..
Вступ………………………………………………………... ……………...
1. Розрохунок річного режиму роботи. ……
1.1.Загальні положення............................................................. ..
1.2.Визначення річних режимів роботи.....................................
2. Розрахунок річного плану технічного обслуговування...
3. Розрахунок річного обєму робіт ремонтів і ТО
4. Технологічний розрахунок постів і дільниць........................
4.1.Розрахунок рычних фондів часу робітників.................... .....
4.2.Розрахунок кількості постів ТО.............................................
4.3.Розрахунок кількості складу робітників...............................
4.4.Розрахунок площ зон ТО і ремонту.................................... ...
4.5.Розрахунок площ відділень................................................. ...
5. Планування виробничих приміщень РММ..................................
ВСТУП
Мета курсової роботи — поглибити та закріпити теоретичні знання з основ проектування і розрахунку експлуатаційних баз з технічного обслуговування і ремонту дорожньо-будівельних машин, набути навичок їх практичного використання.
Курсова робота складається з із пояснювальної записки та графічної частини.
Пояснювальна записка включає розрахунок режиму роботи машини в заданій температурній зоні, розробку річних планів обслуговування і ремонту, складання вихідних даних для розрахунку на комп'ютері заданого парку машин основних показників технологічного проекту експлуатаційного підприємства. На підставі розрахунків вирішується питання щодо проектування постів, дільниць, згаданих для раціонального технологічного процесу ТО і ремонту, трудомісткість робіт визначених постів, дільниць. Це є підставою для розрахунків кількості робітників, виробничих площ постів, дільниць.
|
|
|
РОЗРАХУНОК РІЧНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ ДОРОЖНІХ МАШИН
1.1.Загальні положення
Режими роботи дорожньо-будівельних машин визначаються тривалістю робочого часу і перерв у роботі за відповідний період роботи в конкретних умовах експлуатації.
Робочий час машин включає тривалість операцій технологічного процесу виконання робіт, пересування машин своїм ходом в процесі роботи чи ч одного об'єкта на інший (у межах будівельного майданчика), технологічних перерв у роботі машин, підготовки машини до роботи на початку зміни, здачі її в кінці зміни та технічного обслуговування машини протягом зміни.
Розробляють річні, добові, змінні режими роботи машин. При цьому передбачається розподіл календарного часу на робочий час і час, коли машина з тих чи інших причин не працює. У річному режимі враховуються тільки цілодобові перерви в роботі машини.
|
|
|
Річний режим роботи визначається на средньосписочну машину для кожної групи чи кожного виду машин.
Добовий режим визначає кількість змін роботи машин протягом доби і характеризується коефіцієнтом змінності.
1.2.Визначення річних режимів роботи дорожньо-будівельних машин
Річні режими роботи машин розробляються відповідно до конкретних умов експлуатації в організаціях, що використовують будівельні машини.
Річний режим роботи машин передбачає розподіл річного календарного часу на робочий час і неробочий, коли машина знаходиться в ТО і ремонті, простоює з метеорологічних умов, в вихідні і святкові дні, виконується переміщення машин з одного об'єкта на інший чи монтаж-демонтаж, транспортування до ремонтного заводу(за потребою),
Розрахунок річного режиму роботи виконується на прикладі вказаної машини, для решти машин парку-на комп'ютері.
В завданні є наступні дані.
Кількість машин в парку за списком — 
Температурна зона, для якої розраховується річний режим — №3.
Коефіцієнт напрацювання — 
Середній коефіцієнт змінності — 
Кількість перебазувань за минулий рік — 
Коефіцієнт зміни об’ємів робіт, що виконуються в розрахунковому році — 
,
Річний режим роботи машини визначається за формулою:
|
|
|
де 
— кількість календарних днів на рік (365 дні); 
—кількість днів простою машини з різних причин за рік; 
— тривалість зміни (8 год); 
—коефіцієнт змінності; Рч —коефіцієнт, який характеризує кількість днів простою машини під час технічних впливів, що припадають на одну машино-годину її роботи (Рч =0,0063 дн/год)
Приймаемо Тр =2040 год.
Кількість днів простою за рік на одну облікову машину кожної групи визначаться за формулою:
де 
— кількість вихідних і святкових днів (визначається з розрахунку на п'ятиденний робочий тиждень);
— час, витрачений на перебазування машини з об'єкта на об'єкт, дні;
— втрати часу внаслідок несприятливих метеорологічних умов, дні;
— непередбачені простої, дні;
— дні, які обумовлюють транспортування машин на ремонтно-механічні заводи.
Дні простою в ТО і ремонті не враховані так як для їх визначення необхідно знати кількість ТО і ремонтів, на період, що планується за формою (1) введено коефіцієнт Рч. що враховує це значення.
1.2.1. Кількість днів простою в вихідні та святкові дні
Кількість відхідних і святкових днів приймається за календарем. Однак, для підвищення продуктивності машин в літній період (напружений період ведення робіт, наприклад, для Києва червень...серпень) доцільно організувати роботу у вихідні дні за змінним графіком роботи машиністів.
|
|
|
Перерви в роботі у зв'язку зі святковими і вихідними днями у цьому випадку складають:
де 
—кількість вихідних і святкових днів за календарем:
— кількість вихідних і святкових днів, що припадають на напружений період ведення будівельних робіт.Для кліматичної зони 13 прийняти провендення робіт на червень – серпень. =30 днів.
1.2.2 Кількість днів простою, витрачених на перебазування машин
Оскільки, nn= 0, то кількість днів простою не приймається до уваги:
nn= 0 (згідно завдання) − кількість перебазувань за минулий рік;
де Кз=1 − кофіцієнт зміни обсягів робіт в плановому році;
tпр=0,3 − час на навантаження - розвантаження;
Кв – кофіцієнт заходів, пов’язаних з вдосконаленням перебазування, Кв=0,92
Nсп – кількість машин за списком;
Час перебазування tп визначається:
де L – відстань перебазування з об’єкта на об’єкт, приймається L=25…30 км;
V = 9,6 км/год − швидкість перебазування;
1.2.3. Кількість днів простою машини від несприятливих метеорологічних умов
Кількість днів простою машини внаслідок несприятливих метеорологічних умов визначається на підставі даних відповідних управлінь Гідрометеослужби. При цьому необхідно враховувати ймовірність збігу їх з вихідними і святковими днями, а також між собою (напр.: вітер-дощ).
Відповідно до природно-кліматичного довідника (додаток 5) кількість днів ч несприятливими метеорологічними умовами заноситься до таблиці, форма якої наведена (таблиця 1.2.)
Таблиця 1.2. Кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами
| Варіант | Фактори, що впливають на тривалість робочого часу машини | Середня кількість днів | Всього за рік | |||
| 1 кв. | 2 кв. | 3 кв. | 4 кв. | |||
| 3 | Вітер більше 10 м/с | 15,9 | 10,7 | 6,3 | 11,3 | 44,2 |
| Дощ | 8,5 | 3,3 | 3,4 | 2,3 | 9,5 | |
| Температура – 30º С | - | - | - | - | - | |
| Промерзання ґрунту | - | - | - |
Примітка: при визначенні перерв в роботі машин у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами слід враховувати для:
екскаваторів з ковшем місткістю понад 0,25 м, навантажувачів, бульдозерів — дні з низькою температурою (нижче-0 °)-30°С, та дні здощем;
1)скреперів, автогрейдерів, тракторів з начіпним екскаваторним обладнанням з ковшем місткістю до 0,25 м ' — дні з дощем і промерзанням ґрунту;
2) кранів баштових і стрілових — дні з вітром більше 10 м/с, з температурою -30 °С та дні з дощем.
Тривалість перерв у роботі машин з несприятливих метеорологічних умов визначають за формулою:
де 
— першопочаткова величина несприятливого метеорологічного фактора;
— величина другого метеорологічного фактора або кількість вихідних і святкових днів, з якими може співпасти першопочаткова величина;
Дк — кількість календарних днів в періоді, в якому діють співпадаючі фактори 
і 
.
Загальна тривалість перерв у роботі машини у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами сумується з урахуванням співпадання.
У курсовій роботі дні простою з несприятливих метеорологічних умов визначається з достатньою точністю за формулою:
де 0,7 коефіцієнт, що враховує співпадання несприятливих
метеорологічних умов з вихідними та святковими днями, а також між собою;
— кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами для
даної машини (за природно-кліматичним довідником).
1.2.4. Перерви в роботі машини за непередбаченими причинами
До складу річного режиму на основі розглянутих даних про причини фактичних цілодобових простоїв може входити час для перерв в роботі машин за непередбаченими причинами, який. як правило, складає 3 % від кількості календарних днів, за виключенням вихідних та святкових днів.
11,і простої визначаються за формулою:
1.2.5. Час перевезення машини до ремонтно-механічного заводу
Визначається розрахунком при умові, що перевезення машини в капітальний ремонт виконується на трейлері по дорогах I категорії на відстань L > 150 км зі швидкістю V=15 км /год або на буксирі.
Таким чином, час, витрачений на транспортування в ремонт та з ремонту і очікування ремонту, на одну середньо спискову машину складає:
де 
— відстань транспортування, (150 км);
— швидкість транспортування, (15 км/год);
tтр — час руху трейлера, год/ добу;
узм — число змін транспортування (приймаю узм 1,5);
tнр — сумарні витрати часу на навантаження і розвантаження (tнр = 2 год при транспортуванні на трейлері, tнр =0,6 — на буксирі);
tп — час, витрачений на здачу в ремонт та приймання машини з ремонту (tп = 4,5 днів);
tо — час очікування машиною ремонту (tо = 6 днів);
Nk — кількість машин, що потребують капітального ремонту (при потребі приймати Nk =1...2);
Nk планується при умові, що Кн >0,7 — коеф. напрацювання.
РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ПЛАНУ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 11; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!