Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
Конституційно-правовий статус людини і громадянина –це встановлена Конституцією та іншими законами система юридичних параметрів, яка визначає фактичне становище людини і громадянина у суспільстві на конкретному етапі суспільно-політичного розвитку держави.
Принципи конституційно-правового статусу особи – це основоположні засади, на яких ґрунтується громадянство та конституційні права і свободи людини та громадянина.
Конституція Українизакріплює такі принципи правового статусу людини та громадянина: принцип свободи і рівності людей у своїй гідності та правах; принцип невідчужуваності й непорушності прав і свобод людини; принцип невичерпності конституційного переліку прав і свобод людини та громадянина; принцип гарантованості прав, свобод і обов’язків людини та громадянина.
Принцип свободи людини, закріплений у ст.ст. 21 та 23 Конституції України, обумовлює її право на вільний розвиток своєї особистості, встановлюючи межею індивідуальної свободи права і свободи інших людей.
Принцип рівності закріплено у ст. 24 Конституції, де визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. У інших статтях Конституції мова йде про рівність громадян перед законом і судом; рівність чоловіка та жінки; рівний доступ до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування; рівність у виборі професії та роду трудової діяльності; рівність прав і обов’язків у шлюбі; рівність дітей незалежно від походження, а також незалежно від того, народжені вони у шлюбі та ін.
|
|
|
Принцип невідчужуваності та непорушності основних прав і свобод визначено ст.ст. 21, 22 та ч. 1 ст. 157 Конституції України. Водночас, в окремих випадках, передбачених Конституцією України, деякі права та свободи людини і громадянина можуть бути обмежені, наприклад, в умовах надзвичайного стану.
Принцип єдності основних прав і обов’язків (ст. 23 Конституції України) передбачає, що виконання людиною і громадянином своїх обов’язків є передумовою нормального існування суспільства і держави та реалізації нею кореспондуючогообов’язку права. Так, відповідно до ст. 13 Конституції України, кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу згідно із законом, але водночас, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Принцип невичерпності прав та свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією України, означає, що в Україні застосовується змішана система формулювання прав і свобод людини та громадянина, відповідно до якої поєднуються письмове закріплення прав та свобод людини і громадянина з визнанням природних прав (таких, якими людина наділена від народження і які є первинними щодо позитивного права та повинні ним гарантуватися).
|
|
|
Принцип гарантованості прав та свобод людини і громадянина полягає у тому, що конституційні права і свободи гарантуються державою і не можуть бути скасовані, а також не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Основним елементом правового статусу людини і громадянина та юридичною передумовою правового статусу особи в суспільстві та державі є громадянство.
Закон України «Про громадянство» визначає, що громадянство – це правовий зв’язок особи і держави, який знаходить свій вираз у взаємних правах і обов’язках.
Відповідно до законодавства, громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
|
|
|
Громадянство України базується на системі принципів, які визначено Конституцією та Законом України «Про громадянство». Систему принципів громадянства складають: 1) принцип єдиного громадянства – громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
|
|
|
Набуття громадянства може здійснюватись: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною піки чи піклування; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Втрата громадянства можлива за таких підстав:вихід з громадянства; втрата громадянства; припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами.
Розглянемо поняття прав і свобод людини та громадянина.
Права та свободи людини і громадянина в Україні – це певні можливості людини володіти, користуватися та розпоряджатися певними благами, наданими або визнаними суспільством та державою, а також набувати їх в порядку, межах, формах і спосіб, передбачених Конституцією та законами України.
Дата добавления: 2015-12-20; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!