Причини та характер світової економічної кризи 1929-1933 рр.



Початком світової економічної кризи 1929—1933 рр. вважають паніку на Нью-Йоркській біржі цінних паперів 24 жовтня 1929 р., спричинену різким зниженням цін на акції багатьох підприємств на мільярди долларів.. Криза надзвичайно гостро визначила конфлікт між виробництвом і споживанням, тобто ситуацію, коли запропоновані на ринку вироблені товари перевищують попит на них Світова економічна криза 1929—1933 рр. мала свої особливості., економіка капіталістичних країн наближалася до кризи класичним шляхом. Контролюючи майже всі галузі виробництва, монополістичні об'єднання утримували високу ціну на вироблену продукцію за її низької собівартості, намагаючись одержати надвисокі прибутки.

Криза охопила всі країни світу, та найбільше США і Німеччину. Загальне скорочення виробництва у світі становило 38%. Особливо різко криза проявилася у важкій промисловості. За 4 роки кризи виплавка сталі у США скоротилася більш як у чотири рази. Катастрофічне зростало безробіття. На кінець 1932 р. у США налічувалося майже 17 млн. безробітних, у Німеччині — 9 млн. Реальна заробітна плата зменшилася а 35—40%. Криза охопила фінансово-кредитну систему країн, спричинила банкрутство багатьох банків, втрату заощаджень мільйонів громадян.

"Обвал" курсу цінних паперів на Нью-Йоркській біржі викликав паніку в США та інших країнах Заходу. Величезна хвиля фінансово-економічних змін прокотилася по всьому Західному світові.

Початок кризи саме в США пояснюють такими причинами:

1) маючи майже половину золотого запасу країн з ринковою економікою, Манхеттен перетворився на світовий фінансовий центр у 1920 р. в жовтні 1929 р. відбувся відомий "обвал” із трагічними наслідками для світової громадськості. Це був урок для США, котрі розірвуть з доктриною "ізоляціонізму";

2) розвиток фермерства. Канада, Австралія й Аргентина потіснили США на зовнішньому ринку в поставках зерно продукції аж до кінця XX ст.;

3) спостерігалося недовантаження виробництва в традиційних галузях. Економіка потребувала заміни застарілого устаткування в текстильній, взуттєвій та вугледобувній промисловостях і суднобудуванні;

4) монополія виробництва призвела до значного скорочення малого і середнього підприємництва — головного конкурента.

Поширення кризи у всесвітньому масштабі свідчило про завершення етапу формування світового ринку і світового господарства. Різкий спад виробництва в базових галузях негативно відобразився на інших сферах економіки. Загалом за роки кризи зазнали краху 135 тис. промислових і фінансових фірм, 19 великих залізничних компаній, збанкрутувало 5760 банків. Обсяг зовнішньої торгівлі скоротився в 3,1 разу, внутрішньої — удвічі. Криза відкинула економіку до рівня основних показників розвитку 1911 р.

Уряд США намагався зробити менш відчутними наслідки кризи. Спроби президента Г. Гувера застосовувати раніше випробувані способи боротьби з кризою — посилення політики торгового протекціонізму — не дали позитивних результатів. Тільки з кінця 1931 р. почали практикувати державне регулювання процесу ціноутворення, що свідчило про деякі зміни в поглядах уряду на природу кризових явищ і роль держави в системі господарських відносин.

 

 


Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!