Сутність промислового перевороту та його значення для економіки країн Західної Європи та США

Промисловий переворот — це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані головну роль почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодалізмом). Промисловий переворот — це світовий процес, що визначався загальними законами і одночасно мав свої особливості у кожній країні. Першою його здійснила Великобританія в останній третині XVIII ст. — середині XIX ст. Хоча передумови промислового перевороту визріли вже в середині XVIII ст., буржуазна революція вказала шлях швидкому розвиткові індустріального суспільства.
Однією з перших країн, де розпочався промисловий переворот, була Великобританія (60-ті роки XVIII ст.). Основні його передумови такі. По-перше, значне нагромадження капіталу, зосередженого у руках невеликої кількості людей, здатних надавати державі засоби для ведення війни. Воно відбувалося завдяки швидкому розвитку торгівлі, відкритому пограбуванню Індії, переходу сільського господарства на капіталістичний шлях. По-друге, результати Англійської буржуазної революції (1640—1688), насамперед усунення перешкод для розвитку капіталістичних відносин. По-третє, іноземна конкуренція. Зокрема, в цей період Англія відчувала деякі труднощі у збуті на світовому ринку свого металу, бавовняних тканин, де серйозну конкуренцію їй становили Росія, Швеція та Індія з її традиційно якісними і яскраво розфарбованими природними барвниками ситцями. Перемогти конкурентів можна було лише за умови налагодження фабричного виробництва і випуску більш дешевої і якісної, а отже, і більш конкурентоспроможної продукції. По-четверте, нагромадження капіталу супроводжувалось зростаючими можливостями його вигідного використання. Майже всі війни XVIII ст. супроводжувалися захопленням нових колоній. У раніше здобутих колоніях зростало багатство і збільшувалось населення. Колоніальна експансія Англії розширяла ринки збуту для її промислових товарів. Збільшення колоніального багатства і розширення торгівлі забезпечували зростаючий ринок для британських товарів, який вже не могла наситити домашня промисловість через ручні методи виробництва. Великі та затяжні війни XVIII ст., що велись регулярними військами, не лише приводили до безперервного попиту на британські товари, а й викликали попит на спеціальні, стандартизовані товари. Основним предметом експорту було сукно, яке у 1700—1770 рр. в експорті становило 25—30 %, тканини певного сорту і кольору, необхідні для обмундирування, чоботи, ґудзики, боєприпаси, рушниці, штики. Пошуки вирішення проблеми масового виробництва товарів сприяли зростанню технічних винаходів у кінці XVIII ст., а нагромадження капіталу досягло рівня, за якого стало можливим їх впровадження і перехід до масового виробництва. Аграрний переворот і політика обгороджування створили резерв робочої сили, необхідної для розвитку фабричної промисловості. Протягом XVIII ст. було обгороджено 3,3 млн, за два десятиліття XIX ст. — 3 млн акрів землі; без землі залишилося 1,5 млн селян. Економічне життя країни визначав єдиний широкий національний ринок, що стимулював розвиток промисловості, сільського господарства. Мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації, диференціації, удосконалилися знаряддя праці. З'явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва знарядь праці. Однак мануфактура грунтувалася на технічній базі ремесла та ручній праці. Значні кошти, які англійська буржуазія отримувала внаслідок панування у світовій торгівлі, експлуатації колоній і работоргівлі, вкладалися в промисловість. Вони забезпечували застосування винаходів, їх швидке поширення. Сільське господарство успішно годувало міста і промислові селища. Одночасно воно було споживачем промислових виробів. Важливу роль відігравало географічне розташування: Великобританія знаходилася в центрі світових торгових шляхів. Доступні береги і велика кількість рік створювали стабільні господарські комунікації. Острівне розміщення оберігало країну від спустошливих війн. Зростало використання сировинних ресурсів (вовни, кам'яного вугілля, залізної руди). Володіючи найкращим торговим флотом, Великобританія імпортувала товари з усіх країн світу. Промисловий переворот прискорила і конкуренція. Металургія країни залежала від імпорту заліза з Росії та Швеції. Дешевий індійський ситець загрожував бавовняній промисловості, для якої технічна база була також потрібна, щоб завоювати і витіснити з ринків вироби з сукна. Політика протекціонізму та меркантилізму англійського уряду створила політичні передумови для промислового перевороту. Технічний прогрес передував промисловому перевороту та відбувався в ході його розвитку. Він почався в текстильній, поширився в металургійній промисловості, енергетиці, на транспорті. Механік Д. Кей удосконалив ткацький верстат "летючим човником" (винайдений у 1733 p., але поширився після 1760 p.). Тесляр і винахідник Д. Уайтт у 1733 p. застосував витяжний валик для прядіння. Цей процес пришвидшився після винаходу прядки "дженні" Д. Харгривсом (1765 p.), на якій можна було працювати з 16—18 веретенами. В 1767 p. T. Хайс, застосовуючи витяжні валики, створив прядильний верстат, що працював на водяному двигуні (ватерна машина). Важливе значення мала мюль-машина С. Кромптона (1779 p.), яка поєднала переваги і принципи роботи прядки "дженні" та ватерної машини. Вона давала тонку, міцну бавовняну пряжу, що конкурувала з індійською. Невідповідність між механічним прядінням і ткацтвом була розв'язана винайденням у 1785 p. механічного ткацького верстата С. Картрайта, що підвищив продуктивність праці майже у 40 разів. Велике значення для текстильної промисловості мали винаходи в'язальної, тюлевої, мереживної, ситценабивної машин. У Франції Ж. Жаккар винайшов верстат для виготовлення -шовкових великовізерунчастих тканин (1805 p.), Ф. Жирар — льонопрядильну.

Мы поможем в написании ваших работ!