Особливості розвитку господарства східних стародавніх країн: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії.
Господарство перших цивілізацій в історії людства мало багато спільних рис, разом з тим відзначалося певними особливостями, що відрізняло їх від країн античного світу (Стародавня Греція та Рим), які виникли і розвивалися на господарській та духовній основі Сходу, але значно пізніше. Єгипет « Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара » -про «правила» мистецтва державного керівництва і господарювання. «Речення Іпусера», «Пророцтво Неферті» - організація та управління господарством, умови праці ремісників і землеробів, відстоюється ідея централізму, єдиної давньоєгипетської держави (надійної опори порядку і стабільність доходів у країні. Вавилон «Кодекс Хаммурапі» - захист приватної власності царя, храмів, держслужбовців і воїнів. Раб вважався майном, підлягав іншим законам і суду, ніж вільна людина. Трудова діяльність вважалась негідною справою, долею рабів. Мудрість Хаммурапі в тому, що він перший із правителів стародавнього світу зрівняв силу царя з силою закону і визнав за підлеглими право самим турбуватися про своє життя. В його законах знайшли відображення розвиток товарно-грошових відносин, заходи, які сприяли розширенню торгвельних умов. Він стягував податки сріблом, новий закон дозволяв не втрачати царським воїнам і громадянам свої земельні наділи за борги, ще він декілька разів скасовував усі нагромаджені у країни борги. Китай розвивалась у рамках мілоських і політичних вчень: конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм. Конфуціанство – Конфуцій(близько 551-479рр. до н.е.) правитель повинен був дотримуватися економії у витратах та дбати про людей, рівномірний розподіл багатства, зменшення податків. Мен-цзи, Сюнь-цзи – економія у витратах, забезпечення достатку народу.Моїзм – Мо Ді(Мо-цзи) - проти існув. станів у суспільстві, поділу шляхетнихі бідних, любов одне до одного(приносити користь іншим). Легізм – Лі Куй, Шан Ян – процвітання завдяки землеробству і війни, прихильники жорстокої централізованої влади в державі, головне виконання законів. Даосизм – книга «Дао де цзин», автор Лао-цзи – засудження соц.. нерівності людей, гноблення, нагром. Шляхтою грошей. Індія релігійна оболонка буддизму, брахманізму(індуїзму), базувалася на кастовому устрої суспільства. «Закон Ману», «Артхашастрії», «Камасутрі» - економіка розглядалася як сфера діяльності вайшаїв і складалась з землеробства, тваринництва, торгівлі і лихварства. «Артхашастра» - роль держави у господ. житті країни. Головна мета – поповнення скарбниці за рахунок прибутків держ. підприємств, податків, митних зборів, штрафів.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!