Тема 12. Правовий статус фермерського та особистого селянського господарства. 5 страница



За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.

Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР – Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.

Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?

Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?

За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?

Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?

Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Ситуація 2.

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила АТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). АТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.

Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.

Який вид відносин склався в даному випадку між АТ і НКЦПФР?

Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?

Чи може АТ оскаржити рішення НКЦПФР?

Наскільки реальні можливості АТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси АТ законними?

 

Ситуація 3.

ВАТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.

Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?

Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність?

Які межі господарсько-правової відповідальності?

Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?

Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.

 

Шкала оцінювання контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів Рівень виконання
Відмінний   Добрий   Задовільний   Незадовільний  
    1,5    

 

Заняття 14. Семінар-вирішення ситуаційних вправ

План

Тема 23. Правове регулювання відновлення платоспроможності та банкрутства (4 год.)

1. Поняття банкрутства. Суб’єкти банкрутства.

2. Процедури запобігання банкрутству.

3. Підстави порушення справи про банкрутство.

4. Провадження у справах про банкрутство, характеристика його основних стадій.

5. Правовий статус комітету кредиторів, порядок його формування.

6. Роль арбітражного керуючого в процедурі відновленням платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

7. Порядок розпорядження майном боржника.

8. Санація як судова процедура.

9. Ліквідаційна процедура.

10. Наслідки визнання боржника банкрутом. Черговість задоволення претензій кредиторів.

11. Мирова угода у справі про банкрутство.

12. Особливості визнання банкрутом окремих видів суб’єктів господарювання.

Мета семінарського заняття: закріплення набутих знань і вмінь, визначення особливостей, умов та порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

 

Завдання семінарського заняття:

1. Розкрити поняття та підстави застосування банкрутства.

2. Охарактеризувати суб’єктів банкрутства.

3. Розкрити підстави порушення справи про банкрутство.

4. Охарактеризувати провадження у справі про банкрутство.

5. Розкрити заходи щодо запобігання банкрутству боржника.

6. Розкрити поняття та види санації.

7. Визначити наслідки визнання боржника банкрутом.

Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття:

- виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах;

- представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань;

- надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства;

- надавати кваліфіковані правові консультації;

- коректно складати документи господарского характеру;

-надавати правову оцінку господарським документам;

- мати навички роботи з господарськими документами.

 

Ключові слова семінарського заняття: банкрутство, боржник, кредитор, грошове зобов’язання, неплатоспроможність, сторони у справі про банкрутство, учасники у справі про банкрутство суб’єкти банкрутства, підстави порушення справи про банкрутство, провадження у справі про банкрутство, заходи щодо запобігання банкрутству боржника, санація, визнання боржника банкрутом, ліквідаційна процедура, мирова угода

Форми навчальної роботи: семінар-вирішення ситуаційних вправ.

Форми контролю – міні-контроль у виглядітестів або практичних завдань.

Контрольні питання:

1. Поняття та підстави застосування банкрутства.

2. Суб’єкти банкрутства.

3. Підстава порушення справи про банкрутство.

4. Провадження у справі про банкрутство.

5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника.

6. Санація.

7. Наслідки визнання боржника банкрутом.

8. Ліквідаційна процедура.

9. Черговість задоволення претензій кредиторів.

Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар

Типові завдання.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1

Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом.

Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство?

В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство?

Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство?

За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?

 

Ситуація 2

ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.

Чи правомірні дії господарського суду?

За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?

Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?

 

Ситуація 3

За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.

Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?

Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?

У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?

Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?

Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?

 

Ситуація 4

Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.

Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?

Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?

Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?

 

Приклади тестів для експрес-тестування:

1. Які з нижченазваних осіб не можуть бути визнані банкрутом?

а) державні підприємства;

б) філія акціонерного товариства;

в) казенне підприємство;

г) індивідуальний підприємець;

д) господарське товариство;

е) фермерське господарство;

є) комунальне підприємство.

2. Які особи можуть бути арбітражними керуючими у справі про банкрутство:

а) будь-які фізичні та юридичні особи, які мають відповідний обсяг правоздатності і дієздатності;

б) лише юридичні особи, які спеціалізуються на управлінні майном інших юридичних осіб;

в) фізичні особи, які мають статус підприємця;

г) фізичні особи, зареєстровані як підприємці, за наявності відповідної освіти, отриманої у встановленому порядку ліцензії арбітражного керуючого, згоди комітету кредиторів, а також за умови відсутності заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, судимості за корисливі злочини;

д) посадові особи підприємства-боржника за їх власною заявою;

е) посадові особи міністерства (відомства), уповноваженого здійснювати управління майном боржника.

Шкала оцінювання контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів Рівень виконання
Відмінний   Добрий   Задовільний   Незадовільний  
    1,5    

 

Заняття 15. Семінар-дискусія, вирішення ситуаційних вправ

План

Тема 24. Правові засади обмеження монополізму та захисту економічної конкуренції в Україні (2 год.)

1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним.

2. Антиконкурентні узгоджені дії органів державної влади.

3. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність.

4. Правове становище природних монополій.

5. Недобросовісна конкуренція.

6. Поняття економічної конкуренції. Правове регулювання захисту економічної конкуренції.

7. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

8. Правовий статус Антимонопольного комітету України.

Мета семінарського заняття: вивчення сучасного стану конкуренції в Україні і пошук напрямків удосконалення конкурентної політики держави в плані створення економічного середовища, в рамках якого забезпечується оптимальне спів­відношення монополії і конкуренції, а також сталість економічного і соціального розвитку в умовах глобалізації, закріплення набутих знань і вмінь.

Завдання семінарського заняття:

1. Розкрити поняття монопольного становища на ринку та зловживання ним.

2. Розкрити антиконкурентні узгоджені дії органів державної влади.

3. З’ясувати правове становище природних монополій.

4. Розкрити поняття обмежувальної та дискримінаційної діяльності обмеження підприємницької діяльності.

5. Розкрити поняття недобросовісої конкуренцї.

6. Визначити правовий статус Антимонопольного комітету України.

7. учасників господарських відносин.

8. Розкрити поняття економічної конкуренції.

Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття:

- отримати навички вирішення практичних проблем та прийняття юридично грамотних рішень;

- представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань;

- надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства;

- надавати кваліфіковані правові консультації;

- коректно складати документи господарского характеру;

-надавати правову оцінку господарським документам;

- мати навички роботи з господарськими документами.

Ключові слова семінарського заняття: економічна конкуренція, недобросовісна конкуренція, монопольне становище, зловживання монопольним становищем, узгоджені антиконкурентні дії.

 

Форми навчальної роботи: семінар-дискусія, вирішення ситуаційних вправ. Завчасна підготовка за визначеними питаннями теми.

Форми контролю – міні-контроль у виглядіпрактичних завдань.

Питання на самостійне опрацювання та підготовки рефератів:

1. Удосконалення системи захисту економічної конкуренції в Україні на сучасному етапі

2. Оцінка сучасного стану системи захисту економічної конкуренції в Україні та проблеми, що потребують першочергового вирішення

3. Удосконалення та розвиток правової основи системи захисту економічної конкуренції

4. Удосконалення та розвиток інституційних засад системи захисту економічної конкуренції

5. Розвиток суспільної (громадської) основи системи захисту економічної конкуренції

Контрольні питання:

1. Поняття економічної конкуренції та монополізму.

2. Позитивні та негативні риси (прояви) економічної конкуренції та монополізму.

3. Учасники відносин економічної конкуренції.

4. Мета, форми та засоби державного регулювання економічної конкуренції.

5. Поняття, види та прояви недобросовісної конкуренції.

6. Порушення, що безпосередньо спрямовані на обмеження, недопущення, спотворення економічної конкуренції.

7. Прояви порушень, які перешкоджають антимонопольним органам виконувати свої функції (повноваження).

8. Строки та порядок застосування відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції.

Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар

Типові завдання.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1

Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів).

Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом?

Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади?

Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини?

Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?

Ситуація 2

Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору.

Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку?

До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме?

Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?

Ситуація 3

Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах.

Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію?

Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів?

Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?

 

Шкала оцінювання контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів Рівень виконання
Відмінний   Добрий   Задовільний   Незадовільний  
    1,5    

Семестр

№ з/п Теми семінарів Кількість год.
1. Правові засади визначення окремих видів господарської діяльності.  
2. Правове регулювання господарських відносин у галузі торгівлі.  
3. Правове регулювання господарських відносин у харчовій промисловості.  
4. Правове регулювання орендних та лізингових відносин.  
5. Правові засади приватизації в Україні.  
6. Особливості правового регулювання біржової діяльності та посередництва у здійсненні операцій з цінними паперами.  
7. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності  
8. Особливості правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні  
9. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності.  
10. Правове регулювання підрядних господарських відносин.  
11. Концесійна діяльність в Україні, особливості договору концесії  
12. Правове регулювання господарських відносин в агропромисловому комплексі.  
13. Правове регулювання господарських відносин у гірничодобувній промисловості. Правове регулювання господарських відносин в нафтогазовому комплексі. Правові засади здійснення енергопостачання.  
14. Правове регулювання господарських відносин у сфері транспорту.  
15. Правове регулювання комерційного посередництва (агентська діяльність).  
  Всього  

 

Заняття 1. Семінар-дискусія

План

Тема 25. Правові засади визначення окремих видів господарської діяльності (2 год.).

1. Об’єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин.

2. Класифікація господарських відносин за різними критеріями.

3. Види господарської діяльності, що належать до сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери.

4. Специфіка господарської діяльності залежно від території її здійснення.

5. Вплив на господарську діяльність та умови її здійснення.

6. Принципи здійснення спеціального регулювання господарських відносин.

7. Загально-правові засади здійснення окремих видів господарської діяльності.

8. Розмежування за предметом, суб’єктним складом, умовами, особливостями та правовим регулюванням основних видів господарської діяльності.

Мета семінарського заняття: сформувати навички по опрацюванню нормативно-правової бази з даного питання, з’ясувати рівень знань студента з обраної теми та вміння оперувати опрацьованою інформацією.

Завдання семінарського заняття:

1. Розкрити об’єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин.

2. Розкрити види господарської діяльності, що належать до сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери.

3. Розкрити специфіку господарської діяльності залежно від території її здійснення.

4. Розкрити принципи здійснення спеціального регулювання господарських відносин.

5. Визначити загально-правові засади здійснення окремих видів господарської діяльності.

6. Здійснити розмежування за предметом, суб’єктним складом, умовами, особливостями та правовим регулюванням основних видів господарської діяльності.

 

Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття:

- знати особливості та тенденцій розвитку сучасного господарського законодавства;

- надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства;

- надавати кваліфіковані правові консультації;

- коректно складати документи господарского характеру;

-надавати правову оцінку господарським документам;

- мати навички роботи з господарськими документами.

Ключові слова семінарського заняття: спеціальне регулювання господарських відносин, види господарських відносин, сфера матеріального виробництва, невиробнича сфера.

Форми навчальної роботи: усне обговорення питань за темою заняття з елементами дискусії.

Форми контролю – у вигляді усного опитування.

Контрольні питання:

1. Специфіка господарської діяльності залежно від території її здійснення.

2. Вплив на господарську діяльність та умови її здійснення.

3. Принципи здійснення спеціального регулювання господарських відносин.

4. Загально-правові засади здійснення окремих видів господарської діяльності.

5. Розмежування за предметом, суб’єктним складом, умовами, особливостями та правовим регулюванням основних видів господарської діяльності.

6. Об’єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин.

7. Класифікація господарських відносин за різними критеріями.

8. Види господарської діяльності, що належать до сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери.

Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар

Шкала оцінювання контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів Рівень виконання
Відмінний   Добрий   Задовільний   Незадовільний  
    1,5    

 


Заняття 2. Семінар-розгорнута бесіда

План

Тема 29. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності (2 год.)


Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!