Форми культури, артефакти та універсалії культури.
Є такі форми культури:
1) елітарна культура — її продукти сприймаються вузьким колом представників вищих класів суспільства і потребую кваліфікованих знань, почуття смаку та відповідного стилю життя і мислення. Зорієнтована на класичне мистецтво, музику літературу живопис. Саме вона демонструє почуття виваженості смаку потяг до досконалості.
2) масова культура – її продукти стандартизуються і сприймаються широкою аудиторією, що визначається невибагливістю смаку. Зорієнтована на широку аудиторію. Характерними її ознаками є: орієнтація на розвагу, примітивні відносини між людьми, сентиментальність, тяжіння до натуралізму, культ успіху та жадоба до влади.
3) базова культура – це система цінностей, іі ідеологія, відповідна модель поведінки, система світоглядних орієнтацій, знаходить підтримку та визнання з боку державного апарату. Так, державна ідеологія, ідеологія відповідної партії за допомогою засобів масової комунікації має здатність впливати на формування тотальності культури, створюючи бажану модель. Яскравим прикладом цього є модель культури радянської доби.
4) субкультура – форма культури, яка має відповідну систему символів і цінностей, а також норм, стандартів, ідеалів та переконань, які відрізняють певну соціальну групу від більшості суспільства. Виділяють:національні, конфесійні, професіональні, вікові субкультури. Різновидом проф.субкультури є медична, вікової – молодіжна (субкультура тінейджерів) проте молодіжний вид субкультури пов'язаний з базовим типом культури.
|
|
|
5) контркультура – система життєвих цінностей якій відповідає сукупність світоглядних настанов, нормативів і форм духовно-практичного осягнення світу. Вона презентує досвіт різнопланового духовного життя, жорстоко не закріпленого за конфесійними, національними та віковими орієнтирами.
Артефакт культури – продукт культури і результат творчої діяльності людини. Артефактами культури являються не лише мистецькі шедеври, але й ужиткові предмети якими користується людина в побуті.
Універсалії культури – це загальні поняття, яким відповідають форми досвіду і поведінки людини в культурі, незалежно від географічних чи соціально-політичних чинників суспільства. До універсаліїв належать: вірування, звичаї, релігійні обряди, мова, освіта, праця, манера одягатися, спортивні змагання, естетичні смаки, стиль життя і стиль мислення та ін.
Функції культури.
Культура є багато функціональною системою:
1) функція соціалізації — найважливіша, оскільки лише у процесі набуття людиною відповідних принципів, норм стандартів, ідеалів та соціальних орієнтирів вона стає повноцінним членом суспільства. Звичаї, обряди, традиції впливають на формування світогляду певної культури. У процесі становлення особистості людина опирається на ті культурні ідеали, на які б вона бажала рівнятися. Культурний ідеал формується на етнічних субкультур них та загальнолюдських засадах, сприяє зростанню морально стійкої особистості.
|
|
|
2) адаптивна ф-я. Соціальна адаптація – це пристосування людини до системи життєвих цінностей, які відповідають конкретному суспільству а перетворення середовища проживання з урахуванням потреб які висуваються в часі. Ця ф-я відіграє важливу роль в етнокультурі. Адаптивна ф-я культури має протистояти асиміляційним процесам, що мають місце у соціальній спільноті. Етнокультурна асиміляція – закономірний процес розчинення культури одного етносу у другому, що супроводжується втратою мови, традицій, звичаїв, обрядів і національної свідомості.
3) інформативна ф-я. Соціальний досвід не може передаватися генетично. Соціальна спадковість етносу формується у його памяті, що включає мову, традиції, звичаї, обряди.ця функція забезпечує етнічній спільноті можливість обміну знаннями, навичками, вміннями між представниками одного або різних поколінь.
|
|
|
4 )трансляційна ф-я. Фіксуючись у тих чи інших знакових системах соціальний досвід попередніх поколінь передається молодому поколінню. Трансляція етнокультурного спадку може здійснюватися на двох рівнях: вертикального (досвід передається від попереднього покоління до молодшого одного і того ж етносу), горизонтального(обмін духовними цінностями між представниками різних культур, які співіснують в одному соціумі)
5) комунікативна. Люди постійно спілкуються і через спілкування передають культурні надбання попередніх поколінь. Спілкування може були безпосереднім та опосередкованим. Адже обов’язковим культурним елементом є мова. За допомогою мов здійснюється процес комунікації різних верств суспільства.
6 )регулятивна – реалізується за допомогою певних норм, принципів і стандартів, засвоєння яких є необхідною умовою для представника соціальної групи з метою адаптації в суспільстві. У побутовій сфері регуляція взаємодії різних етнічних груп відбувається за допомогою звичаїв.
7) аксіологічна – культура як система цінностей формує у людині певні ціннісні орієнтири і потреби. Люди сприймаючи якесь явище дає йому позитивну чи негативну оцінку.
|
|
|
8) пізнавальна – кожна історична епоха фіксує результати пізнання навколишнього світу. Поєднуються результати наукового цілісного та художнього відображення.
9) світоглядна – культура синтезує цілісну і завершену форму системи чинників духовного світу особистості – пізнавальних емоційних чуттєвих оцінювальних вольових
10) виховна – культура не лише пристосовує людину до певного природного і соціального середовища, сприяє її соціалізації, виступає універсальним чинником розвитку людини, людства.
Елементи культури.
1)концепт та універсалії культури. Концепт – це смислове значення або зміст означуваного об’єкта. Також виділяють загальні поняття характерні для будь якої спільноти -- це універсалії культури.
2)мова як система знаків, наділених певним значенням, котрі використовуються для збереження, перетворення та передачі інформації. Мова має особливе значення в системі культури, вона є першоосновою будь-якої культури, оскільки нею не можна оволодіти без спілкування з іншими людьми. Мова підтримує згуртованість суспільства, допомагає людям координувати свої дії, відображає загальні знання людей про традиції, сучасні події. Мова є засобом людського спілкування, мислення і самовираження у різноманітних формах духовного виробництва та споживання.
3)цінності є визначальним елементом культури. Це своєрідний соціальний механізм, який виявляє, систематизує, впорядковує, відтворює, зберігає, захищає, розвиває та передає все корисне в суспільстві. Вони являють собою певні еталони соціальної поведінки. Соціальний механізм, за допомогою якого відбувається виявлення, систематизація, відтворення та розвиток цінностей, і складає людську культуру. 4)культи — поклоніння комусь або чомусь, безмірне звеличання та обожнювання когось або чогось, або це сукупність релігійних обрядів, це молитва, служіння божеству, жертвоприношення, заклинання. 5)соціокультурні норми. Норми — це волевиявлення, яке дає змогу здійснювати соціальний контроль і демонструє зразки поведінки. Соціальна норма — це зразок поведінки чи дій індивідів або соціальних груп. Це певні правила, які регулюють поведінку людей у відповідності з цінностями даної культури. 6) Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди,. Звичай являє собою звичну соціальну регуляцію, яку взято з минулого. Звичай — це усталений спосіб людської діяльності або правило поведінки, характерне для певного народу. Традиції — елементи спадщини, що передаються від покоління до покоління і утворюють спадковий зв´язок в історії людства. Традиція одночасно є умовою буття культури та її втіленням. Традицію утворює культурна чи матеріальна спадщина, яка перевірена загальнолюдськими критеріями. Традиція є важливим засобом самоорганізації та саморегуляції народності. У свою чергу народність підтримує традиційні норми та звичаї заради збереження своєї цілісності, єдності, свого культурного обличчя. Коли народ забуває свої традиції, він перетворюється в просто населення певної території. Обряди — колективні символічні дії, які виконуються з нагоди найважливіших подій у житті людини, сім´ї, колективу.
7)архетип – це вродженні психічні структури, або образи що складають зміст колективного підсвідомого і є основою символіки, міфів, приказок усіх народів світу. 8)патерни – це стеоретип поведінки, стиль, зразок який лежить в основі поведінки колективного підсвідомого народу, що є носієм відповідної культури. 9) Артефакт культури – продукт культури і результат творчої діяльності людини. Артефактами культури являються не лише мистецькі шедеври, але й ужиткові предмети якими користується людина в побуті.
5.Ціннісна природа культури. Ієрархія цінностей.
Людська діяльність будь-якого роду охоплює: задум, реалізацію і результат. Задум же складається з мети, цінності і плану.Реалізація одних і тих же мети і планів може мати повністю різні життєві змісти, ціннісні значення. Так формується поняття цінність. Цінності - специфічні соціальні визначення об'єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне або негативне значення для людини і суспільства (благо, добро, зло, чудове і потворне, що втілюються в явищах суспільного життя або природи). Природу, походження, розвиток і роль цінностей в житті людини і суспільства вивчає аксіологія - вчення про цінності. проблему цінностей ввів Макс Вебер. Аналізуючи дії індивідів, Макс Вебер виходив з неокантіантської передумови, за якою кожний людський акт стає осмисленим лише в співвіднесенні з цінностями, в світі яких визначаються норми поведінки людей та їх мета. Також є епохальні цінності – що стають прийнятими орієнтирами певних епох. Щоправда в один і той же час в одному й тому самому місці завжди співіснують декілька варіативних ієрархічних систем цінностей, орієнтирів, серед яких виділяють домінуючі і називають їх тотальностями культури
Ієрархія – українською перекладається як влада.
Сформована ієрархія цінностей впливає передусім на модель поведінки особистості, як і її життєвий вибір. Трансформуючись у ціннісну орієнтацію, ієрархія цінностей виражається найважливішими структурними елементами свідомості особистості крізь призму переживань, утверджених досвідом. Останні відокремлюють значиме від важливого у межах несуттєвого для життєдіяльності людини. Саме тому ієрархія цінностей може трактуватись як специфічна траєкторія свідомості, в рамках якої формується особистість, урівноважується поведінка та стабілізується напрям потреб, інтересів і т.д. У такому ракурсі ієрархія цінностей стає одним із найважливіших факторів обумовлення мотивації вчинків особистості
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!