Спостереження ведеться з права - наліво, від себе в глибину.



Для зручності спостереження смуга розподіляється на три зони:

· ближню (до 400)м;

· середню (400-800);

· дальню (від 800 м. і далі).

 

При знаходженні цілі, спостерігачі доповідають командиру підрозділу згідно встановленого порядку.

Серед всіх цілей, котрі з’являються на полі бою, необхідно вміти визначати найбільш важливі і небезпечні, від ураження яких в першу чергу залежатиме успіх свого підрозділу.

Важливими цілями вважаються цілі, які по своїх можливостях можуть нанести суттєві втрати нашим підрозділам, або ураження яких в даних умовах може забезпечити чи прискорити виконання б/з.

Небезпечними цілями вважаються вогневі засоби противника, котрі знаходяться на межі ефективного вогню наших підрозділів, і ведуть по них вогонь.

Для швидкого виявлення і розпізнавання цілей необхідно добре знати їх демаскуючі прикмети.

Крім ступеня важливості і небезпечності цілі можна поділити і по показниках:

3 одиночна - групова

4 нерухома - що рухається

5 відкрита - закрита

Для визначення місцеположення цілі використовуються кілька способів цілевказання.

Цілевказання — це спосіб швидко і коротко вказати місце положення цілі вогневим засобам чи підрозділам для її ураження.

Основні способи:

6 від орієнтирів (місцевих предметів);

7 трасуючими кулями, снарядами;

8 по карті;

9 спеціальними засобами;

10 наведенням зброї (приладів) на ціль.

При цілевказанні вказується:

11 в напрямку якого орієнтира або в яку сторону необхідно спостерігати;

12 уточнюється положення цілі на місцевості (ближче – дальше, правіше – лівіше від орієнтира);

13 назва цілі;

14 дальність до цілі (по можливості).

Для відкриття вогню по цілі необхідно визначити вихідні установки для стрільби:

15 приціл (Пр);

16 точка прицілювання (Тп);

17 бокова поправка (Бп);

Способи визначення відстані до цілі.

 

У механізованих підрозділах основним способом визначення відстаней до цілей є окомірний; в деяких випадках дальність до цілі може визначатись вимірюванням кутових величин предметів (цілей) за допомогою підручних засобів чи приладами(прицілами) і використанням „формули тисячної”, по карті. Можна використовувати прицільні пристрої (закриваючу величину мушки і прорізі прицілу).

 

Точність визначення відстаней (середня помилка) Ед:

1. Окомірний спосіб ( по відрізках місцевості, які залишилися в пам’яті)

„відмінно” - вдень 10 % дальності, вночі 15% дальності.

.”добре” – вдень 15% дальності, вночі 20% дальності.

„задовільно” – вдень 20% дальності, вночі 25% дальності.

2. По кутових величинах цілей (місцевих предметів) за допомогою „формули тисячної”

ду = в * 1000 д =

3.По далекомірних шкалах оптичних прицілів (приладів):

4. За допомогою прицільних пристроїв:

- шляхом порівняння розмірів цілі із закриваючою величиною мушки автомата на відстані 100 м буде рівнятись 30 см.

 

200 м 400м

 

- визначення відстаней по карті; 5%

- проміром, кроками і по звуку пострілу 4%

Таблиця №1

Дальність              
Ед = 10%Д, м              

З таблиці №1 видно, що на відстані більше 400 м, величина середньої похибки складає 50 м і більше, тобто практично відстань до цілі достатньо визначити з округленням до сотень метрів, а поправки на стрільбу враховувати, коли вони більші 50 м. При точному визначені відстані до цілі і нормальних (табличних) умовах стрільби, приціл призначається відповідно дальності до цілі (з округленням до сотень метрів для механічних прицілів, а точка прицілювання вибирається в центрі цілі.

Для сучасної стрілецької зброї, яка має високу кучність бою, при таких умовах поразка цілі досягається звичайно першою чергою.

 

ВИСНОВОК:

Успішне вирішення вогневої задачі залежить від уміння своєчасно виявити ціль та швидко визначити відстань до неї.


Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 176; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!