Спостереження ведеться з права - наліво, від себе в глибину.
Для зручності спостереження смуга розподіляється на три зони:
· ближню (до 400)м;
· середню (400-800);
· дальню (від 800 м. і далі).
При знаходженні цілі, спостерігачі доповідають командиру підрозділу згідно встановленого порядку.
Серед всіх цілей, котрі з’являються на полі бою, необхідно вміти визначати найбільш важливі і небезпечні, від ураження яких в першу чергу залежатиме успіх свого підрозділу.
Важливими цілями вважаються цілі, які по своїх можливостях можуть нанести суттєві втрати нашим підрозділам, або ураження яких в даних умовах може забезпечити чи прискорити виконання б/з.
Небезпечними цілями вважаються вогневі засоби противника, котрі знаходяться на межі ефективного вогню наших підрозділів, і ведуть по них вогонь.
Для швидкого виявлення і розпізнавання цілей необхідно добре знати їх демаскуючі прикмети.
Крім ступеня важливості і небезпечності цілі можна поділити і по показниках:
3 одиночна - групова
4 нерухома - що рухається
5 відкрита - закрита
Для визначення місцеположення цілі використовуються кілька способів цілевказання.
Цілевказання — це спосіб швидко і коротко вказати місце положення цілі вогневим засобам чи підрозділам для її ураження.
Основні способи:
6 від орієнтирів (місцевих предметів);
7 трасуючими кулями, снарядами;
8 по карті;
9 спеціальними засобами;
10 наведенням зброї (приладів) на ціль.
При цілевказанні вказується:
|
|
11 в напрямку якого орієнтира або в яку сторону необхідно спостерігати;
12 уточнюється положення цілі на місцевості (ближче – дальше, правіше – лівіше від орієнтира);
13 назва цілі;
14 дальність до цілі (по можливості).
Для відкриття вогню по цілі необхідно визначити вихідні установки для стрільби:
15 приціл (Пр);
16 точка прицілювання (Тп);
17 бокова поправка (Бп);
Способи визначення відстані до цілі.
У механізованих підрозділах основним способом визначення відстаней до цілей є окомірний; в деяких випадках дальність до цілі може визначатись вимірюванням кутових величин предметів (цілей) за допомогою підручних засобів чи приладами(прицілами) і використанням „формули тисячної”, по карті. Можна використовувати прицільні пристрої (закриваючу величину мушки і прорізі прицілу).
Точність визначення відстаней (середня помилка) Ед:
1. Окомірний спосіб ( по відрізках місцевості, які залишилися в пам’яті)
„відмінно” - вдень 10 % дальності, вночі 15% дальності.
.”добре” – вдень 15% дальності, вночі 20% дальності.
„задовільно” – вдень 20% дальності, вночі 25% дальності.
2. По кутових величинах цілей (місцевих предметів) за допомогою „формули тисячної”
ду = в * 1000 д =
|
|
3.По далекомірних шкалах оптичних прицілів (приладів):
4. За допомогою прицільних пристроїв:
- шляхом порівняння розмірів цілі із закриваючою величиною мушки автомата на відстані 100 м буде рівнятись 30 см.
200 м 400м
- визначення відстаней по карті; 5%
- проміром, кроками і по звуку пострілу 4%
Таблиця №1
Дальність | |||||||
Ед = 10%Д, м |
З таблиці №1 видно, що на відстані більше 400 м, величина середньої похибки складає 50 м і більше, тобто практично відстань до цілі достатньо визначити з округленням до сотень метрів, а поправки на стрільбу враховувати, коли вони більші 50 м. При точному визначені відстані до цілі і нормальних (табличних) умовах стрільби, приціл призначається відповідно дальності до цілі (з округленням до сотень метрів для механічних прицілів, а точка прицілювання вибирається в центрі цілі.
Для сучасної стрілецької зброї, яка має високу кучність бою, при таких умовах поразка цілі досягається звичайно першою чергою.
ВИСНОВОК:
Успішне вирішення вогневої задачі залежить від уміння своєчасно виявити ціль та швидко визначити відстань до неї.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 176; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!