ЛЕКЦІЯ 6. УПРАВЛІННЯ СИЛАМИ ТА ЗАСОБАМИ ОБЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ.
План лекції
6.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
6.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
6.3. Особливість ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідемічні заходи.
Питання для самостійної роботи
6.4. Організація оповіщення та інформування населення.
6.5. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичай-
них ситуацій.
6.6. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гумані-
тарної допомоги потерпілим.
6.7. Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків НС.
Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
Для координації діяльності, участі у формуванні і реалізації державної політики у галузі техногенно-екологічної безпеки, організації керівництва і проведенням робіт з ліквідації НС створюють на державному, регіональному, районному (міському), об’єктовому рівнях постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.
У межах конкретної території залежно від становища з надзвичайної ситуації за рішенням органів виконавчої влади певного рівня встановлюється один із режимів функціонування системи захисту населення:
1. режим повсякденного функціонування (нормальні умови).
2. режим підвищеної готовності (істотне погіршення обстановки).
|
|
3. режим надзвичайної ситуації (у випадку виникнення НС).
4. режим надзвичайного становища (вводиться відповідно до законів України).
Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями. Для забезпечення безпеки людини в НС стратегія управління повинна включати здійснення 3-х цілей:
- запобігання причин виникнення;
- запобігання самих екстремальних ситуацій;
- пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС.
Перша стратегія - запобігання причин виникнення НС - передбачає недопущення таких дій чи процесів, які несуть загрозу населенню. Вона здійснюється шляхом відмови від будівництва небезпечних об'єктів або знищенням чи перепрофілюванням виробництв — джерел підвищеної небезпеки.
Друга стратегія - запобігання НС - передбачає недопущення виходу небезпечного процесу з-під контролю шляхом використання надійних аварійних систем, сигналізації, автоматики та інших заходів з підвищення надійності і стійкості роботи підприємств, а також завдяки заходам превентивної евакуації тощо.
Третя стратегія - пом'якшення наслідків НС - передбачає орієнтацію на ослаблення, локалізацію наслідків НС. Ця стратегія має пріоритет у керуванні стихійними лихами і ситуаціями «комбінованого» типу.
|
|
У практиці управління найбільший ефект дає спільне використання всіх трьох стратегій, особливо при промислових аваріях. У НС, викликаних стихійними лихами, пріоритет надається другій і третій стратегіям. Для реалізації кожної зі стратегій управління необхідно розробляти і приймати комплекс превентивних (завчасних) та оперативних заходів.
Превентивні заходи:
- аналіз і встановлення зовнішніх та внутрішніх причин, які ведуть до катастрофи;
- прогнозування осередків ураження, втрат і збитків на підприємстві;
- заходи з підвищення стійкості;
- обґрунтування сил і засобів для проведення дій з локалізації вогнищ поразки і пошуково-рятувальних робіт;
- навчання формувань і громадян способам захисту;
- підготовка надійного командного пункту управління.
Оперативні заходи:
- оповіщення про НС;
- проведення всіх видів розвідки й оцінка становища;
- проведення екстрених захисних заходів (укриття в захисних спорудах, евакуація, використання ЗІЗ);
- використання сил постійної готовності для локалізації катастрофи;
- надання першої медичної і першої долікарської допомоги; нарощування сил і засобів в ОП за рахунок залучення формувань підвищеної готовності;
|
|
- термінове постачання потерпілих продовольством та іншими життєво необхідними засобами;
- введення аварійно-відбудовних робіт.
При виникненні НС організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.
1. Стадія вжиття екстрених заходів. Мета задіяти механізм надзвичайного управління і вчасно зреагувати на НС. Основні завдання початкової стадії: встановлення факту НС, попередня оцінка обстановки в зоні лиха і масштабів наслідків, мобілізація і встановлення оперативних завдань органам надзвичайного управління, віддача розпоряджень на залучення мобільних сил пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, охорони суспільного порядку й інших служб для допомоги потерпілим, сприяння місцевим органам влади в організації рятувальних робіт і локалізації зони нещастя власними силами; інформування населення та вищестоящих органів управління про НС і вжиті заходи. Тривалість початкової стадії 1–10 годин.
2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління в зоні лиха, у плануванні і проведенні рятувальної операції відповідного масштабу. Завдання: детально оцінити становище, терміново прийняти обґрунтоване рішення й уточнити план ліквідації наслідків НС; розрахувати необхідні сили і засоби, ресурси для всього комплексу робіт у зоні лиха, організувати чітку взаємодію всіх залучених сил і аварійних служб. Тривалість 2-ї стадії — від кількох годин до кількох діб.
|
|
3. Основна і визначальна стадія. Мета перебороти надзвичайний характер ситуації: відновити безпеку населення в зоні лиха, ліквідувати загрозу життю і здоров’ю всім потерпілим, створити мінімально необхідні умови для життєдіяльності населення, що залишилося. Завдання: розгортання в найкоротший термін рятувальних робіт на всіх потерпілих об’єктах зони лиха, надання допомоги потерпілим для захисту їхнього життя, здоров’я і підтримка життєздатності в екстремальних умовах; евакуація потерпілих із зони нещастя та їх життєзабезпечення; термінове проведення аварійно-відбудовних робіт на системах водо-, тепло-, газо-, електросистемах і зв’язку в зоні лиха. Тривалість кілька діб кілька тижнів.
4. Стадія відновлення, тобто економічна, соціальна, культурна й екологічна реабілітація зони лиха. Органи надзвичайного управління вичерпали свою роль і передають функції постійної дії місцевим органам управління. Розробляється спеціальна програма з черговістю комплексу заходів для реабілітації зони нещастя.
Одним із головних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок та правила поведінки в умовах НС.
Оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого характеру небезпеки, включення електричних сирен, переривчастий звук яких означає єдиний сигнал небезпеки “Увага всім!” Почувши цей звук (сигнал), люди мають негайно включити наявні у них засоби прийому повної інформації – радіоточки, радіоприймачі та телевізори, щоб послухати інформаційне повідомлення про характер та масштаби загрози, а також рекомендації щодо найбільш доцільної поведінки в умовах, які склалися.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!