Заходи зменшення наслідків землетрусу:



- сейсмостійке будівництво і підвищення сейсмостійкості побудованих будівель при прогнозованій силі землетрусу 7 балів і вище;

- розосередження об’єктів при будівництві міст і населених пункті;

- підвищення пожежостійкості будівель;

- будівництво доріг з твердим покриттям;

- заборона будівництва потенційно небезпечних об’єктів (АЕС, ХНО);

- контроль за сейсмічною ситуацією, прогнозування землетрусів.

Зсув - це ковзаюче переміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією власної ваги. Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Основна причина зсуву - надлишкове насичення глиняних порід підземними водами, він також може бути результатом вивітрювання, ерозії ґрунтів. Зсуви виникають також під час землетрусів і вивержень вулканів.

За глибиною залягання зсуви є: поверхневі (1 м), мілкі (5 м), глибокі (до 20 м), дуже глибокі (понад 20 м); за типом матеріалу: кам'яні (граніт, гнейс) та ґрунтові (пісок, глина, гравій); залежно від потужності: малі (до 10 тис. м3), великі (до 1 млн. м3), дуже великі (понад 1 млн. м3).

За швидкістю зміщення порід зсуви класифікують на:

- повільні (швидкість складає декілька десятків сантиметрів за рік);

- середні (декілька метрів за годину або добу);

- швидкі (десятки кілометрів за годину).

Швидкі зсуви виникають у тому випадку, коли твердий матеріал змішується з водою. Зсуви руйнуюють населені пункти, знищують сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для продуктопроводів, ліній комунікацій, можуть створити завальне озеро і сприяти паводкам.

Захистом від зсувів є їх запобігання – відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Обвал- раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння. Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв'язності) порід у результаті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод, землетрусів, неправильного проведення земляних робіт при будівництві споруд тощо. Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. До різновидів обвалів також належать каменепади,обвали ґрунту і обрушення льодовиків. Досить широко розповсюджені каменепади на схилах з крутизною 30° і більше. Розміри падаючого каміння невеликі, загальний об'єм каменепаду не перевищує десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками зі швидкістю 150-200 км на годину. Удар каменю діаметром 10 см і більше смертельний для людини. Найбільші каменепади виникають у результаті сильних злив. Каменепади найнебезпечніші на автомобільних дорогах, розміщених в крутосхилих ущелинах. Обвали грунту відрізняються від каменепадів більшим об'ємом і кучністю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря, тіло обвалу набуває обтічної форми і проходить велику відстань. Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину. Обвали льодовиків виникають головно від землетрусів. Потік, зумовлений обвалом, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.

Ерозія грунту (лат. erosio – роз’їдання) – це різноманітні процеси руйнування грунту і переміщення продуктів руйнування водою і вітром.

За походженням ерозію поділяють на:

- г еологічна (природна) - є природ­ним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала зав­жди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу ґрунто­утворення. Відбувається дуже повільно, не завдає ве­ликої шкоди, не знижує родючості ґрунту, запобігти практично неможливо.

- п рискорена (руйнівна) - є результатом діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництва, промисловість, транспорт, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні ґрунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, а за ними і яр. Проходить швидко.

Метеорологічні явища

Вітри це так звані «прилади-змішувачі», що забезпечують переміщення та поєднання різних видів повітря над поверхнею земної кулі. Таким чином, вітер це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним.

Англійський військовий моряк, гідрограф, контр-адмирал Френсіс Бофорт ще у 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 5.2.) Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас. Точніше виміряти середню швидкість вітру можна користуючись анемометром.

 

Таблиця 5.2. Шкала вітрів (за Бофортом)

Бал Швидкість вітру, м/с Вітер Ознаки дії вітру
0 0-0,5 Штиль Дим із димарів піднімається вертикально, листя на деревах не ворухнеться
1 0,6-1,7 Тихий Дим із димарів піднімається вертикально, листя на деревах не ворухнеться
2 1,8-3,3 Легкий Дим трохи відхиляється, вітер майже не відчиняється обличчям
3 3,4-5,2 Слабкий Вітер гойдає тонкі гілля дерев
4 5,3-7,4 Помірний Вітер здіймає куряву, гійдаються гілля середньої товщини
5 7,5-9,8 Чималий Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з’являються хвилі з гребенями
6 9,9-12,4 Сильний Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти
7 12,5-15,2 Дуже сильний Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру
8 15,3-18,2 Надзвичайно сильний Вітер ламає товсті стовбури
9 18,3-21,5 Сильний шквал (шторм ) Вітер зносить легкі будівлі, валить паркани
10 21,6-25,1 Буря Вітер валить і вириває з корінням дерева, руйнує міцні будівлі
11 25,2-29,0 Сильна буря Вітер чинить великі руйнування, валить телеграфні стовпи, перекидає вагони

 

Буря – це сильний вітер, який супроводжується руйнуванням на суші. Швидкість вітру сягає 16-27 м/с (60-100 км/год). Тривалість його дії від декількох годин до декількох діб.

Урагани- це вітри, швидкість яких перевищує 32 м/сек. Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосфер­ного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з вели-чезною швидкі­стю, яка сягає 150 км/год і більше, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди. Ураганами також називають тропічні циклони (атмосферні віхри великого діаметру), що виникають в Тихому океані. А на Далекому Сході і в районі Індійського океану їх вже називають тайфунами. На морі ураган створює хвилі (шторм), які перешкоджа-

ють судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ура­ганні вітри спричинюють: руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів пе­рекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; знищення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.

Смерчісильний локальний атмосферний вихор (діаметр до 1 000 м), в якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м/с та переміщуються з швидкістю до 450 км/год. Смерч має вигляд стовпа (іноді з вигнутою віссю обертання) з ямоподібними розширеннями зверху і знизу. Повітря в смерчі обертається проти годинникової стрілки і одночасно підіймається по спіралі, втягуючи із землі пил, воду і різні предмети. Існують смерчі недовго, від декількох секунд до декількох годин і проходять при цьому шлях від сотень метрів до десятків кілометрів. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об'єктів. В Україні смерчі трапляються в Азовському та Чорному морях.

На відміну від бур і ураганів, смерч рухається вузькою смугою. Тому є можливість уникнути зустрічі з ним. Треба лише визначити напрям і швидкість руху смерчу і втікати в протилежний бік.

У випадку потрапляння в епіцентр смерчу слід згрупуватися, міцно схопитися за будь-який нерухомий, закріплений на землі предмет, закрити обличчя і особливо очі будь-якою щільною тканиною або рукою. Від одягу з великою парусністю треба завчасно позбутися.

Коли сильні вітри супроводжуються грозами, вони стають більш небезпечними, додається ще один уражальний чинник – блискавка. Вонаволодіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об'єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найбільш небезпечні є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природне середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети — опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.

Правила безпеки під час блискавиці:

- не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;

- негайно позбутись всіх металевих предметів, відключити мобільні телефони;

- не торкатися металевих предметів ( огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);

- якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;

- під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.

Сильні снігопади і заметілі — це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби (визначається шаром талої води), що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту.

По території України в середньому снігових опадів — 20—30 мм, інколи до 70, а в Карпатах буває до 100 мм.

Снігові замети утворюються під час інтенсивного випадання снігу при буранах, заметілях. При низових заметілях багато снігу нагромаджується в населених пунктах, на території тваринницьких ферм. Снігом заносяться залізничні й автомобільні шляхи. Порушується нормальне життя населених пунктів. У багатьох районах через великі замети може тимчасово припинитися доставка продуктів харчування і кормів.

Великі снігопади один раз на три роки спостерігаються в Черкаській, Київській, Вінницькій, Чернівецькій областях і в Криму, а один раз на п'ять років у Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській, Рівненській, Тернопільській, Миколаївській, Одеській  і Запорізькій областях.

Сильні ожеледі - це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче 0°С. Вона триває більше 12 годин, інколи до 2—3 діб. Найчастіше буває у грудні — січні, але можлива з листопада до березня.

Сильні ожеледі частіше бувають на Волині, Подільській височині, в горах Криму і на Донецькому кряжі.

Град - це частинки льоду, різні за розмірами, формою, структурно неоднорідні, випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Град завдає великих збитків сільському господарству, особливо від червня до середини вересня, у Криму, Полтавській, Тернопільській, Чернівецькій, Луганській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській і Одеській областях, на Волині, Поділлі й Приазов'ї.

Сильний дощ – опади більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин. Такі дощі (зливи) в Україні бувають щорічно на значній території, але частіше в горах Криму і Карпат.

Сильна спека - підвищення температури до + 35 °С і вище. Це явище характерне для степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!