Аналітичний баланс – нето  (в тис. грн.)



АКТИВ На по-чаток періода На кі-нець періода ПАСИВ На по-чаток періода На кі-нець періода
І.Основні засоби і вкладення: Основні засоби по залишковій вартості Нематеріальні акти-ви по залишковій вартості Капіталовкладення і аванси Довгосторокові фі-нансові вкладення Всього по розділу І   750     114   350   400 1614   900     204   230   400 1734 І.Джерела власних засобів Статутний фонд Спецфонди і цільо-ве фінансування Амортизаційний і ремонтний фонди Нерозподілений прибуток     Всього по розділу І     1765   155   19   -     1939     1890   125   34   83     2132
ІІ.Запаси і витрати Виробничі запаси Незавершене вироб-ництво Витрати майбутніх періодів Готова продукція   Всього по розділу ІІ   756   282   35 271   1344   602   315   43 228   1188 ІІ.Кредити і інші позичені кошти Кредити банків Позикові кошти Кредити та позикі, непогашені в срок Довгострокові позичені кошти Всього по розділу ІІ     790 300   60   - 1150     887 200   -   120 1297
ІІІ.Грошові кошти розрахунки та інші активи Каса Розрахунковий рахунок Інші рахунки банків Цінні папери Товари відвантаже-ні, виконані роботи Розрахунки з поку-пцями,замовниками Розрахунки з дебіт-орами Непокриті витрати Всього по розділу ІІІ Баланс   -   52 183 -   197   45   168 16 661 3619   2   195 233 150   229   88   293 - 1190 4112 ІІІ. Розрахунки і інші пасиви Розрахунки з креди-торами, у тому числі: за товари і послуги по авансам отрима-ним по оплаті праці     Всього по розділу ІІІ Баланс   530   165   - 206     530 3619   773   128   180 292     773 4112

 

 

 

Рис.2. Склад інформаційної бази ІСЗА.

5. . Методика і алгоритми розв’ язування задач. Методику і агорит-ми розв’язування задач в ІСЗА розглянемо на прикладі комплексу задач з аудиту дій адміністрації.

Аудит дій адміністрації передбачає оцінку обраної стратегії фінан-сово-господарської діяльності і поточних управлінських рішень, тобто він спрямований на аналіз ефективності дій апарата управління об’єкта, що перевіряється.

На відміну від ревізії головна мета аудиту – не тільки і не скільки перевірка фінансової звітності, скільки дієва допомога підприємствам клієнтам у поліпшенні системи обліку і фінансово-економічного стану. Поліпшення економічного стану підприємства може відобразитись в раціо-нальнішім розподілі прибутку на розвиток виробництва і виплату дивідендів, виборі обраної стратегії у відношенні позичених коштів, збільшенні платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, зниженні витрат на виробництво одиниці продукції, збільшенні маси прибутку, рівня прибутковості і т.ін..

Аудитор на відміну від ревізора аналізуючи звітність прогнозує наслідки тих чи інших дій адміністрації, обгрунтовує певні рекомендації по запобіганню можливих помилок.

Фінансовий стан об’єкта управління (підприємства, установи) неможливо достатньо коректно оцінити на основі якогось одного економіч-ного показника, оскільки окремий показник характеризує лише один бік багатогранної діяльності управлінців. Тому цілісне судження про її стан можливе лише в результаті комплексної оцінки часткових показників, що найшли відображення у комплексі задач, які належить розв’язувати для обгрунтування аудиторського висновку.

Отже, дії адміністрації в умовах функціонування ІСЗА оцінюються за допомогою розв’язування наступних задач:

· аудит стратегії позичених коштів;

· аудит фінансової міцності;

· аудит гнучкості стратегії розвитку та дивідендної політики;

· аудит фінансової стійкості;

· аудит платоспроможності;

· комплексний аудиторський аналіз.

Одним із важливих чинників впливу на економічний стан підприєм-ства є залучення позичених коштів. Цей вплив, по-перше, залежить від спів-відношення власних і залучених коштів і, по-друге, - від процентної ставки за кредит. Ефект, отриманий за рахунок залучення коштів, відомий як ефект фінансового векселя. Це дуже потужній, але водночас і небезпечний інстру-мент підвищення прибутковості підприємства, використовувати який потрібно досить обережно.

Тому оцінку дій керівництва об’єктів управління за звітний період можна обгрунтувати шляхом аналізу ефекта фінансового важеля, величина або рівень якого прямо залежить від обраної стратегії використання позичених коштів.

Інформаційну модель задачі наведено на рис.№3.

Необхідна для автоматизованого розв’язування даної задачі інфор-мація міститься в оперативних масивах BALANSZ, BALANSP, FZWITZ та FZWITP, які за своєю структурою ідентичні двом формам фінансової звітності, а саме: перший і другий масив балансу підприємства (форма №1), а останні два - звіту про фінансові результати (форма №2) за попередній і звітний періоди.

Крім того, використовується масиви нормативно-довідкової інфор-мації: PARM, FAZAK, PRAV . Дані масива PARM використовуються для настройки пргорам на такі обмеження, які влаштовують аудитора або клієнта (напр., вважати дії адміністрації задовільними не при 10%-му відхиленні, а при 15%-му). В масиві FAZAK містяться фрази аудиторського висновку, а в масиві PRAV – правила ідентифікації помилок.

В процесі автоматизованого розв’язування задачі “Аудит стратегії позичених коштів” визначаються наступні економічні показники:

· прибутковість (рентабельність) власних засобів. Розрахунок здійснюється за формулою:

ПВЗ = (1-СП) * ПР + ЕФВ ,

де ПВЗ – прибутковість власних засобів;

                   СП - ставка податку на прибуток;

                    ПР – прибуток (економічна рентабельність);

ЕФВ - ефект фінансового важіля.

Ефект фінансового важеля виникає із розбіжності між економічною рентабельностю і «ціною» позичених коштів (середньою ставкою відсотка за кредит). Розрахунок ефекту фінансового важеля здійснюється за формулою:

ЕФР = (1-СП)*(ПР-ССТ)*ПК/ВК,

де ССТ - середня ставка за кредит;

   ПК - позичені кошти;

   ВК - власні кошти.

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!