Характеристика комплексів задач зовнішнього аудиту та його функцій
Тема 12. ІС АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Структура ІC аудиторської діяльності
Загальна характиристика інформаційна система зовнішнього аудиту
Характеристика комплексів задач зовнішнього аудиту та його функцій
Інформаційне забезпечення система зовнішнього аудиту
Методика і алгоритми розв’язування задач.
Структура ІC аудиторської діяльності
Як і будь-яка інформаційна система, що орієнтована на викорис-тання в процесах обробки інформації обчислювальної техніки. Інформаційна система аудиторської діяльності (ІСАД) складається з функціональної та забезпечуючої частин.
Функціональна частина – це сукупність задач, методик , методів і способів виконання аудиту, які відображені в інформаційних і математичних моделях, стандартах, нормах і т.ін.
Забезпечуюча частина призначена для створення умов для автоматизації процесу аудита і складається з інформаційного, технічного, програмного (математичного), правового, методичного, організаційного, лінгвістичного і ергономічного видів забезпечення. Склад забезпечуючої частини, як правило, однорідний, що дозволяє реалізувати принцип сумісності різних інформаційних систем в процесі їх функціонування.
Тому зосередимо увагу на функціональній частині ІСАД. Згідіно з діючими в країні стандартами в області автоматизації процесів управління вона складається із компонент (підсистем) або комплексів задач, які можуть виокремлюватись за різними ознаками, наприклад:
|
|
|
· виду аудита (зовнішній, внутрішній);
· функції аудиту (контрольно-ревізійна, оцінково-консультативна, консультативно-прогнозна і т.ін.);
· дільниці аудиту (обліковий персонал, система обліку, дільниця обліку, звітна документація, керівництво і т.ін.).
Загальна характиристика інформаційна система зовнішнього аудиту
Мета створення. Нові умови господарювання, що формуються в нашій країні (роздержавлення власності, створення самостійних підприємств, діяльність яких базується на колективній і приватній власності, підприємств з обмеженою відповідальністю, малих підприємств, сумісних підприємств, комерційних банків і т.ін.) об’єктивно обумовили необхідність розвитку аудиторської діяльності, пов’язаної з проведенням незалежного фінансового контролю їх діяльності та надання консультативних послуг з поліпшення фінансового стану і подальшого розвитку.
Такий контроль за метою та задачами ділиться на внутрішній та зовнішній і проводиться аудиторськими фірмами на комерційній основі.
Впровадження сучасних інформаційних технологій в практику аудиторської діяльності цих фірм шляхом створення інформаційно-управляючих та експертних систем дозволить не тільки скоротити час і кошти, необхідні для здійснення аудиту, але і представити інформацію, яку вручну отримати майже неможливо. Це передусім інформація про стратегію, шляхи і засоби поліпшення фінансово-господарського стану об’єкта управління (підприємства, установи, фірми тощо).
|
|
|
Використання ж засобів обчислювальної техніки дозволяє шляхом обробки інформації про дії адміністрації в минулому періоді визначити яким чином потрібно діяти у звітному (поточному) періоді, а обробивши інфор-мацію за поточний період – порадити , якими повинні бути дії адміністрації в майбутньому. Цю ж інформацію можна використати для об’єктивної оцінки професіоналізма прийнятих керівництвом об’єкта рішень.
Здійснення аудиторських перевірок вимагає від аудитора знання методик обчислення різноманітних економічних показників, ставок податків, коефіцієнтів, законодавчих актів та інших нормативних документів. Необхідно також знати процедури обчислення показників на різних дільницях і стадіях обліку. Можливість формалізації розрахунку економічних показників, а також наявність складу типових контрольних процедур дозволяють автоматизувати прцес як зовнішнього так і внутрішнього аудита.
|
|
|
Створення інформаційної системи аудиторської діяльності дозволить зберігати чисельну нормативно-довідкову інформацію і суттєво підвищити продуктивність праці аудитора.
Характеристика комплексів задач зовнішнього аудиту та його функцій
Виходячи із сутності зовнішнього аудиту та його функцій ( рис.1) можна виокремити такі комплекси задач:
“Адміністрація” - оцінка компетентності і професіоналізма дії керівництва у звітному періоді;
“Персонал” – оцінка діяльності облікового персоналу і системи обліку;
“Звітність (Звіти)” – перевірка фінансової та іншої звітності;
“Консультації” - розробка рекомендацій .
Кожний зазначений комплекс складається із задач, під якими розуміється формалізована сукупність автоматичних дій, виконання яких призводить до формування і видачі аудиторських документів (заключень, висновків).
Розглянемо їх.
Комплекс “Адміністрація” призначено для реалізації функції оцінки ефективності дій керівництва при визначенні стратегії фінансово-господарської діяльності і поточних рішень у звітному періоді.
|
|
|
здійснюватись шляхом порівняння управлінських рішень, які приймались у звітному періоді, і рішень, які є оптимальними з позицій критеріїв, передбачених системою управління. Якщо різниця не перевищує, як правило, 5-10%, то дії адміністрації визнаються задовільними.
Інформація для розв’язування задач даного комплексу міститься в фінансовій та податковій звітності. Це фінансовий звіт (баланс) підприємства – форма №1, звіт про фінансові результати – форма №2, додатки до фінан-сового звіту тощо.
Кожна із задач комплексу оцінює один бік діяльності об’єкта, тому має власний критерій, який обирається самим аудитором або замовляється клієнтом. Найчастіше в комплексі розв’язуються такі задачі:
· аудит гнучкості стратегії розвитку і дивідендної політики;
· аудит стратегії позичених коштів;
· аудит фінансової стійкості (міцності);
· аудит платоспроможності;
· аудит ділової активності;
· комплексний аудиторський аналіз.
Задачі можуть розв’язуватись у будь-якій послідовності, так як вони інформаційно не зв’язані. Тому до результатів розв’язку треба відноситсь обачно. Оскільки гарні результати однієї задачі характеризують діяльність об’єкта лише з одного боку і можуть негативно вплинути на інші показники діяльності. Для ліквідації ж недоліків локальної оцінки фінансово-господар-ської діяльності для кожного конкретного об’єкта доцільно застосовувати систему рівнянь, в якій відобразити статистичні залежності між показниками.
Наприклад,
Комплекс “Персонал” призначено для оцінки існуючої на об’єкті системи обліку фінансово-господарських операцій, а також виявлення навмисних чи випадкових помилок облікового персоналу.
До комплексу відносяться дві групи задач. Одна з них призначена для перевірки бухгалтерської документації, яка має відношення до того чи іншого рядка (статті) фінансового звіта підприємства. У цьому випадку кожний рядок звіта розглядається як задача. Її розв’язування здійснюється у такій послідовності:
Первинні документи - > журнали-ордери - > накопичувальні відомості - > головна книга - > фінансовий звіт підприємства
або
Первинні документи - > книга обліку господарських операцій - > головна книга - > фінансовий звіт підприємства.
Наприклад, задача (рядок 230 форми №1-м) “Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті” розв’язується в такій послідовності:
· перевіряється правильність оформлення та вірогідність інформа-ції, яка міститься у звітах касирів, прибуткових і видаткових касових ордерах, виписках банків та додатках до них;
· перевіряються журнали-ордери №№1, 2 та відомості №№1,2 на предмет співпадання записів в журналах та відомостях з даними, що містяться в первинних докуметах;
· перевіряються підсумки журналів-ордерів і відомостей з записами, зробленими у головній книзі за відповідний період;
· перевіряється сальдо на кінець звітного періода , що міститься в головній книзі зі значенням, яке міститься у стовпці 4 рядка 230 фінансового звіту №1-м.
Друга частина призначена для перевірки бухгалтерської докумен-тації, яка має відношення до тієї чи іншої дільниці обліку . У цьому випадку у якості задач можна розглядати:
· аудит основних засобів і нематеріальних активів;
· аудит виробничих запасів;
· аудит праці і заробітної плати;
· аудит касових, банківських і валютних операцій;
· аудит розрахункових операцій;
· аудит витрат виробництва (обігу);
· аудит фондів тощо.
Задачі цього комплексу також можуть розв’язуватись у будь-якій послідовності.
Мета аудиту дій облікового персоналу і системи обліку полягає в незалежній перевірці правильності використання плана бухгалтерських рахунків, своєчасності і правильності ведення облікових регістрів, відпо-відності даних синтетичного і аналітичного обліку даним фінансового звіту і іншим формам звітності.
Аудит дій облікового персоналу і системи обліку дозволяє виявити причини виникнення помилок у звітній документації. До таких причин можна віднести:
· навмисне перекручення звітних даних в первинних документах або звітних регістрах;
· випадкові викривлення через недогляд, халатність чи незнання;
· вади системи обліку, що не враховує специфіку підприємства.
Процедура виявлення природи помилок заснована на теорії нечіткої логіки, коефіцієнтів впевненності та мір довіри.
Аудиторський висновок, що при цьому складається , повинен місти-ти основи виявленої причини помилок.
Комплекс “Звітність” включає задачі призначені для перевірки правильності оформлення і вірогідності звітності об’єкта. Це насамперед:
· контроль узгодженості показників звітності;
· контроль правильності розрахунків, що цікавлять аудитора (клієнта).
Для контроля узгодженості показників звітності використовуються спеціально розроблені тестові таблиці,а також правила перевірки, стандарти і норми. Правила відображають послідовність дій аудитора під час перевірки дій облікового персоналу. Стандарти і норми містять граничні значення показників, що перевіряються (напр., ставки податків, відсотки за позички і т.ін.). Помилки можуть допускатись через недогляд під час процесу виконання облікових операцій або через зумисне викривлення фактів, або через недоліки системи обліку, яка використовується.
Задачі з контролю правильності розрахунків передбачають повтор-не визначення особливо важливих показників фінансово-господарської діяльності об’єкта (напр., витрати, доходи, податки і т.ін.). Порівняння отриманих результатів зі звітними даними дозволяє зробити висновок про вірогідність перевіряємої системи обліку на об’єкті.
Комплекс “Консультування” призначено для визначення і обгрун-тування дій адміністрації з подальшого удосконалення системи управління. Склад задач даного комплексу визначається змістом комплекса “Адміністрація”, тобто це:
· консультування зі стратегії позичених коштів;
· консультування з фінансової міцності;
· консультування з платоспроможності;
· консультування з ділової активності;
· і т.ін.
Консультування здійснюється після того як зроблені необхідні для кожного фактора розрахунки, тобто використовується метод факторного аналізу.
Задачі внутрішнього аудиту (рис.1) розподіляються на два комплекси:
· документація;
· консультування.
Як і при зовнішньому аудиті комплекс задач “Документація” розв’язується з метою перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій в бухгалтерських документах і фінансовій звітності. Методи і технологія перевірки аналогічні тим, що використовуються при проведенні зовнішнього аудиту. Тому до цього комплексу можна віднести задачі, що розв’язуються в комплексах “Персонал” і“Звітність” зовнішнього аудиту.
Комплекс “Консультування” призначено для визначення напрям-ків подальшого розвитку підприємства на основі аудиту звітності. Він складається із таких задач як:
· комплексне діогностування фінансового стану;
· діогностування прибутковості;
· діогностування майнового стану;
· тощо.
Процес розв’язування кожної із зазначених задач передбачає виконання процесу діагноза на двох рівнях: локальнім і загальнім. Локальне діогностування дозволяє виявити “вузькі” місця, а загальне – сформувати відповідні рекомендації для об’єкта в цілому.
В процесі проведення локального діогностування виявляються окремі фактори, які викликають погіршення економічного стану, а потім пропонуються шляхи або дії по його удосконаленню. Переваги цього рівня – відносна простота реалізації та наглядність результатів.
Загальне діогностування виявляє причини незадовільного фінансо-вого стану об’єкта, які на локальнім рівні виявити неможливо, тому що вони є побічними або задовольняють загальноприйнятим нормам, але в сполученні з іншими спричинили погіршення стану об’єкта.
Таким чином, характеристика функціональних задач аудиторської діяльності свідчить про те, що система зовнішнього аудиту суттєво відрізняється від внутрішнього функціями і джерелами інформації, а також потенційними користувачами, що є важливим при створенні комп’ютерних інформаційних систем аудиторської діяльності.
Наприклад, ІСАД призначені для здійснення зовнішнього аудиту повинні створюватись з врахуванням загальних стандартів і правил поведінки економічних об’єктів. Оскільки такі системи по відношенню до об’єкта управління є зовнішніми, вони повинні бути налаштовані на певну універсальність, що проявляється в налагодження програмного забезпечення системи на ті засоби обчислювальної техніки, що є на об’єкті.
ІСАД, що створюються для внутрішнього аудиту, навпаки, викорис-товуються лише на об’єктах, для яких вони розроблені. Оскільки налашто-вані на конкретну систему обліку.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!