Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
| Оцінка ризику невиявлення визначається на перетині відповідних показників | Оцінка ризику контролю аудитором | |||
| Висока | Середня | Низька | ||
| Оцінка властивого ризику аудитором | Висока | Найнижча | Нижча | Середня |
| Середня | Нижча | Середня | Вища | |
| Низька | Середня | Вища | Найвища | |
Процес аналізу та оцінки складників аудиторського ризику можу базуватися на моделі, яка розкривається Роєм Доджем та Джоном Робертсоном. Ця модель базується на використанні таких вихідних умов:
1. Аудитор не може повністю довіряти системам обліку та внутрішнього контролю підприємства, звітність якого перевіряється. В такому випадку ризик суттєвих викривлень повністю зводиться до нуля, а це, у свою чергу, означає, що значення аудиторського ризику буде дорівнювати також нулю (АР = 0,0 х РН g АР = 0,0), чого, як відомо, не може бути.
2. Аудитор не може дозволити собі прийняти високий рівень ризику невиявлення (наприклад, більше 50%) для випадків високого значення ризику суттєвих викривлень, оскільки в цьому випадку загальне значення аудиторського ризику буде високим (більше 5%), чого допускати не можна, тому, що перевірка не буде проведена якісно. Наприклад: АР = РСВ (0,72) х РН (0,5) = 0,36.
3. Аудиторська перевірка буде проведена із забезпечення відповідного рівня якості, якщо аудитор прийме низьке значення ризику невиявлення при повній недовірі до системи внутрішнього контролю підприємства. АР = РСВ (1,0) х РН (0,05) = 0,05.
|
|
|
Тема № 5
Процедура вибору замовника
Та укладання договору на проведення аудиту
План теми:
§ 5.1. Етапи проведення аудиту та їх нормативне забезпечення
§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
§ 5.3. Договір на проведення аудиту
Етапи проведення аудиту та їх нормативне забезпечення
Процес здійснення аудиту може бути поділений на такі основні етапи:
1. Переддоговірний етап. Це перший крок, який повинні зробити як майбутній потенціальний клієнт та аудиторська фірма назустріч один одному. На цьому етапі аудиторською фірмою проводиться знайомство з підприємством, попередня оцінка його зовнішнього та внутрішнього середовища, установчими документами, фінансовою звітністю. Кінцевою метою робіт, які здійснюються на цьому етапі, є отримання комплексу інформації для прийняття рішення про можливість укладання договору та для попередньої оцінки рівня суттєвості і ризиків суттєвих викривлень.
2. Етап укладання договору.
3. Етап підготовчої роботи перед безпосереднім проведенням процедур отримання аудиторських доказів, або етап планування аудиту. На цьому етапі аудитор збирає більш докладну інформацію для того, щоб сформувати спочатку загальну стратегію аудиту, потім на її основі скласти план проведення аудиту і, нарешті, визначити в програмах аудиту перелік, обсяг і час проведення аудиторських процедур з метою отримання доказів стосовно тверджень у фінансових звітах.
|
|
|
4. Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
5. Етап здійснення заключних процедур. На цьому етапі аудитор проводить підсумкові процедури, які пов’язані з формуванням висновку про достовірність інформації, яка наведена у фінансовій звітності.
У теорії аудиту можна зустріти дещо інші узагальнення щодо виділення етапів процесу аудиту. Проте вони не мають принципових відмінностей. У загальному підсумку завжди окремо виділяються перші два етапи, які ми називаємо переддоговірним та етапом укладання договору. Саме з них починається шлях до пункту кінцевого призначення — формування аудиторської думки. Отже, на цих етапах закладаються важливі передумови для того, щоб надання професійних послуг аудиторами здійснювалось:
1. з дотриманням стандартів етики та норм Закону України «Про аудиторську діяльність»,
2. якісно.
|
|
|
Міжнародні стандарти аудиту не мають спеціального стандарту, який би визначав усі необхідні процедури, які необхідно виконувати в процесі проведення переговорів та укладання договорів. Проте різні стандарти визначають окремі вимоги, яких необхідно дотримуватись аудитору на переддоговірному етапі та на етапі укладання договору. Зокрема це такі:
1. Кодекс професійної етики бухгалтерів, в якому указуються процедури визначення обставин, що формують загрозу дотримання фундаментальних принципів етики, а також описуються можливі дії, за допомогою яких можна усунути вплив або зменшити вплив обставин такої загрози до прийнятного низького рівня.
2. МСА 210 «Умови завдань з аудиторської перевірки», цей стандарт установлює положення та надає рекомендації щодо погодження умов завдання на проведення аудиту (або інших видів робіт) з замовником.
3. МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання і його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень». Для переддоговірного етапу цей МСА розкриває зміст процедур, яких повинен дотримуватись аудитор з метою отримання розуміння про підприємство, фінансова звітність якого перевіряється, а також про середовище його функціонування.
Для практики аудиту в Україні також необхідно враховувати спеціальні норми Закону України «Про аудиторську діяльність».
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!