Аналіз сучасного стану внутрішнього аудиту дає підстави відокремити його від внутрішнього контролю і сформулювати такі висновки:
1. внутрішній аудит організаційно призначений обслуговувати інтереси власників підприємства;
2. система внутрішнього контролю призначена обслуговувати інтереси інших користувачів — керівництва підприємства;
3. вимоги норм чинного законодавства стосовно ревізійних комісій (ревізорів) з незалежного контролю (внутрішнього аудиту) за фінансово-господарською діяльністю економічних суб’єктів мають обов’язковий характер і підлягають неухильному дотриманню;
4. внутрішній контроль має ініціативний характер: за розсудом керівництва економічного суб’єкта він може проводитися в поточному (постійному), періодичному чи одноразовому режимі;
5. проведення внутрішнього аудиту акціонерних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, комерційних банків в установлених законодавством випадках є обов’язковим;
6. внутрішній контроль може за розсудом керівництва економічного суб’єкта здійснюватися власним структурним підрозділом, штатним контролером чи на договірних засадах сторонньою спеціалізованою організацією;
7. внутрішній аудит в інтересах власників має, в установлених законодавством випадках, проводитися ревізійною комісією (ревізором) чи внутрішніми аудиторами.
Метою внутрішній аудит може бути:
1. Моніторинг внутрішнього контролю. Впровадження адекватного внутрішнього контролю входить до обов’язків управлінського персоналу та вимагає постійної уваги. Управлінський персонал покладає, як правило, на внутрішній аудит відповідальність щодо перевірки внутрішнього контролю, моніторингу його функціонування, а також надання рекомендацій з його вдосконалення;
|
|
|
2. Перевірка фінансової і господарської інформації. Цей елемент може включати перевірку способів, що застосовуються для визначення, виміру, класифікації цієї інформації і складання звітності про неї та конкретний запит щодо окремих статей, у тому числі детальне тестування операцій, залишків на рахунках і процедур;
3. Перевірка економічності та продуктивності діяльності, включаючи нефінансові заходи контролю суб’єкта господарювання;
Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
Між зовнішнім та внутрішнім аудитом існує тісний взаємозв’язок. Внаслідок його існування МСА мають у своєму складі спеціальний стандарт МСА 610 «Використання роботи внутрішнього аудитора». Хоча обидва види аудиту мають загальні завдання, між ними існують значні відмінності (див. табл. 2.3.1.).
Таблиця 2.3.1.
Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
|
|
|
| Елемент | Внутрішній аудит | Зовнішній аудит |
| Об’єкт | Визначається керівництвом | Визначається договором |
| Кваліфікація спеціалістів | Визначається адміністрацією. | Виставляються жорстокі умови з боку професіональних організацій. |
| Незалежність | Незалежність обмежена. | Повна незалежність. |
| Методи | Великі збіжності в методах, що використовуються. Відмінності існують в деталізації перевірок та в необхідній точності даних, що отримуються. | |
| Цілі | Визначається керівництвом або випливає із планів. | Виходять із законоположень, а також із зовнішніх потреб. |
| Звітність | Перед керівництвом | Перед третіми особами. |
Роль внутрішнього аудиту визначається управлінським персоналом, і його цілі відрізняються від цілей зовнішнього аудитора, призначенням якого є надання незалежного висновку щодо фінансових звітів суб’єкта господарювання.
Цілі функціонування внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог управлінського персоналу. Основне ж завдання зовнішнього аудитора — встановити, чи не містять фінансові звіти суттєвих викривлень. Проте деякі способи досягнення відповідних цілей часто подібні, а отже, ці конкретні аспекти внутрішнього аудиту можуть виявитися корисними при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу зовнішніх аудиторських процедур.
|
|
|
Внутрішній аудит є підрозділом суб’єкта господарювання. Незалежно від ступеня самостійності та об’єктивності внутрішнього аудиту, він не може досягнути такого ступеня незалежності, якого вимагають від зовнішнього аудитора при висловленні ним думки щодо фінансових звітів. Зовнішній аудитор несе виключну відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця відповідальність не зменшується при будь-якому використанні внутрішнього аудиту. Всі судження, що стосуються аудиту фінансових звітів, формуються зовнішнім аудитором.
Оцінка зовнішнім аудитором роботи внутрішнього аудиту впливатиме на його судження стосовно використання внутрішнього аудиту під час оцінки ризиків та модифікування внаслідок цього характеру, розрахунку часу та обсягу подальших процедур зовнішнього аудиту.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 330; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!