Літературні казки для наймолодших Чуковский



Корней Иванович Чуковский (имя при рождении — Николай Эммануилович Корнейчуков, 31 марта 1882, Санкт-Петербург — 28 октября 1969, Москва) — детский поэт, писатель, мемуарист, критик, лингвист, переводчик и литературовед. Какое-то время будущий писатель учился в одесской гимназии. Закончить гимназию Чуковскому так и не удалось: его отчислили из-за низкого происхождения. руководил англо-американским отделом в горьковской коллегии «Всемирная литература». Переводы английских авторов заняли заметное место в его работе.

 

Письменник вперше відчув своє справжнє покликання і з новим завзяттям працює на ниві дитячої літе­ратури. У 20-ті роки письменник створив більшість казок для дітей, які витримали перевірку часом: «Мийдодір», «Тараканище», «Муха Цокотуха», «Айболить» та ін. їх із за­доволенням читають і дорослі. Серед усіх жанрів дитячої літератури Чуковський надає найбільшого значення казці. Казки Чуковського — це яскравий приклад того, як треба вести «забавну» розмову з дітьми, як треба спостерігати і змальовувати навколишній світ крізь призму сприймання дитини. У своїх казках Чуковський щедро використовує дитячий фольклор, зокрема народну поезію, в якій поєднано такий принцип, як навчання і виховання дітей в процесі гри.  Казкам Чуковського якраз і властива ця риса — гра, по­в'язана з активною діяльністю дитини. Водночас вони гостро конфліктні; у них показана боротьба позитивного і негатив­ного, добра і зла. Як правило, казки Чуковського оптимістичні, з щасливою розв'язкою, у них торжествує добре начало. Од­ним із основних художніх засобів їх є гумор, який полегшує казкареві справу боротьби з негативними явищами у характе­рі та поведінці дітей і виконує виховну функ­цію. Казки «Мийдодір» і «Федорине горе» повчальні. Вони при­вчають малят до охайності, акуратності. Розповідь про пригоди своїх героїв К. Чуковський веде з великим педагогічним тактом. Так, у казці «Мийдодір» розповідь ведеться від імені маленькего хлопчика-бруднулі, від якого повтікалигвсі речі. Після доброї нагінки хлопчик повертається додому. Він по­чав стежити за собою. Тепер до нього, чистого й акуратного повертаються всі речі і пропонують свої послуги. Позитивні персонажі казки – великий умивальник, Мийдодир, хороший крокодил та інші предмети, які колись загрожували дитині розправою, - виявляються друзями. Закінчується казка бадьорим, життєрадісним закликом до дітвори, в якому звучить у жартівливій, грайливій формі вічна хвала воді. Казка «Мийдодір» сприяє вихованню у ма­ленького читача таких рис, які є невід'ємними якостями характеру добре вихованої дитини . До казки «Мийдодір» за своїм ідейно-художнім спрямуванням близький інший твір Чуковського — «Ф є д о р и н є горе». Від неохайної Федори також тікають речі домашнього побуту._Письменник яскраво змальовує подорож домашнього на­чиння у ритмі танцю, широко використовує повтори і звуконаслідувальні слова. Такі зорові і слухові образи викликають у маленького читача веселі емоції, сприяють розвитку його мови і служать матеріалом для гри. Фінал казки – повернення речей,коли бабуся Федора розкаялась у своїй недбайливості і неохайності — звучить цілком законо,як торжество народної моралі. До улюблених дитячих героїв нашої літератури належить лікар Айболить. В образі Айболита з однойменної казки Чукрвського втілено кращі риси людини. Айболить стоїть у центрі всіх зображених у творі подій. У цьому уривку двічі вжито епітет «добрий лікар», щоб підкреслити доброту і гуманне ставлення цього чудесного лі­каря до всіх хворих тварин і звірів. Він не просто виліковує звірів від різних хвороб і ушкоджень, але часто виступає в ролі казкового чародія. Казка «Айболить» розрахована на дитячу гру, під час якої розв'язуються важливі педагогічні завдання. Поет подорожує з дітьми в далеку Африку, розповідає їм цікаві історії і вод­ночас знайомить з рослинним і тваринним світом. Змальовую­чи пригоди Айболитя, він у легкій для сприймання формі, як би граючись, подає і нові географічні поняття. Дітей захоплює героїзм і безстрашність Айболіта під час мандрівки в Африку. Та про власне життя йому ніколи й думати, коли попереду стільки турбот. Крім елементів пригодницьких творів, Чуковський майстер­но вплітає мотиви народної казки. Тут усе в русі, в динаміці; казкові звірі, наділені людськими ри­сами, виступають як окремі . Добрий лікар Айболить самовіддано допомагає своїм дру­зям, забуваючи про сон і втому. У звірів серйозні хвороби, і Айболить виліковує їх єдиним, радикальним способом — «гоголем-моголем». Це викликає сміх і захоплення дітей. Казкам Чуковського властивий героїчний пафос у поєднанні здоброзичливим народним гумором. У них прославляється смі­ливість, рішучість і мужність у боротьбі з різними носіями зла. Казки К. І. Чуковського розвивають у дітей не тільки по­чуття гумору, а й викликають у них піднесений, бадьорий наст­рій, вони сприймають навколишню дійсність як світ прекрас­ного, як світлу радість.

 


Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!