Логіка подання навчального матеріалу у темі »Інтернет»
1. Поняття про всесвітню мережу та інтернет.
2. Поняття браузера як програми для роботи в інтернеті
3. Поняття про веб-сторінку, сайт.
4. Правила безпеки в інтернеті
5. Пошук навчальних матеріалів, їх обмін, правила співпраці в Інтернеті.
6. Електроне листування, загальна схема користування електронною поштою. інтерактивне спілкування, сервіси для інтерактивного спілкування в Інтернеті.
7. Поняття комп’ютерного вірусу; правил захисту від нього комп’ютера.
8. Термін «авторське право». Правила для користування чужими витворами.
Учитель пояснює, що вчені віднайшли спосіб об’єднання комп’ютерів, який дозволив обмінюватися інформацією між користувачами цих комп’ютерів. Таке об’єднання назвали мережею, і в ній обов’язково один комп’ютер відіграє головну роль, нагадуючи регулювальника на дорозі. Цей комп’ютер називають сервером, а інформацію на ньому може переглядати будь-який користувач мережі. Але з часом кількість таких мереж зростала, і виникла необхідність їх об’єднання. Так з’явилася всесвітня мережа, яку назвали Інтернетом (інтернаціональною мережею). Як
Для можливості пошуку потрібної інформації використовують спеціальні програми-браузери, їх існує досить багато. Найбільш поширеними з них є
Microsoft Internet Explorer , Mozilla Firefox ,Google Chrome , Opera
Веб-сторінка — електронний документ, підготовлений для розміщення в Інтернеті. Звертаючись до відомої вже сторинки в браузері, пояснюємо дітям, що все, що ми бачимо в процесі переходу за посиланнями, є переходами на нові веб-сторінки: кожна вкладка, користування кнопками навігації Вперед, Назад відкриває сторінку. Пов’язані між собою веб-сторінки утворюють сайт. Як правило, сторінки сайту поєднані єдиним оформленням і змістом гіперпосилання.
|
|
|
комп’ютерний вірус — це програма, яка унеможливлює роботу пристрою та здатна видаляти файли або псувати їх функціонування.
Правила безпечної роботи в Інтернеті:
1. Не відкривай сайт, призначення якого тобі невідомо. 2. Нічого самостійно не купуй в Інтернеті. 3. Не спілкуйся з незнайомцями, навіть якщо вони представляються однолітками. 4. Розповідай про все, що ти дізнався, дорослим. 5. Не відвідуй сайт із позначкою 18+. 6. Не розголошуй особисті дані в Інтернеті. 7. Запитай у батьків, як давно вони оновлювати антивірусну програму на комп’ютері.
Електронний лист, як і звичайна кореспонденція, переміщується від одного вузла до іншого, поки не знайде свого адресата. Коротко схему користування таким сервісом можна представити так: 1. Користувач звертається до провайдера (поштового сервера). 2. Реєструється. 3. Отримує адресу електронної пошти. Після такої процедури на сервері провайдера утворюється поштова скринька, яка дозволяє приймати та відправляти повідомлення.
|
|
|
Інтерактивне спілкування — це можливість активно спілкуватися з іншими відвідувачами сайтів, висловлювати свою думку та отримувати різноманітну інформацію від інтернет-партнерів. Таке спілкування в Інтернеті відбувається за допомогою різних програм: MSN Messenger, Microsoft Chat, Skype, ICQ, Viber, Facebook, Instagram тощо. Для роботи з голосовими повідомленнями потрібно мати навушники і мікрофон, а з відеоповідомленнями — відеокамеру чи веб-камеру.
Дати визначення алгоритму та його властовостей. Навести приклади алгоритмів, які використовуються у початкових класах.
Алгоритм — це скінчена послідовність команд (вказівок), що визначає, які дії та у якому порядку потрібно виконати, щоб досягти поставленої мети.
Алгоритм складається із команд — окремих указівок виконавцеві виконати деякі конкретні дії. Команди алгоритму виконуються одна за одною, і на кожному кроці відомо, яка команда повинна виконуватися. Почергове виконання команд за кінцеве число кроків приводить до розв’язання задачі. Для того щоб виконавець міг розв’язати задачу за заданим алгоритмом, він повинен уміти виконувати кожну з дій, що вказується командами алгоритму.
|
|
|
Система команд виконавця — сукупність команд, які можуть бути виконані виконавцем; кожна команда алгоритму входить до системи команд виконавця.
Властивості алгоритму
Виконуючи алгоритм, виконавець може не вникати в зміст того, що він робить, і разом із тим отримати потрібний результат, тобто виконавець діє формально. Тому для правильної побудови алгоритму необхідно знати систему команд виконавця, бути впевненим, що виконання алгоритму завершиться за кінцеве число кроків. Тому кажуть про деякі загальні властивості алгоритмів.
Дискретність. Алгоритм розв’язання задачі повинен складатися з послідовності окремих кроків — відокремлених одна від одної команд (указівок), кожна з яких виконується за кінцевий час. Тільки закінчивши виконання однієї команди, виконавець переходить до виконання іншої.
Визначеність (однозначність). Кожна команда алгоритму однозначно визначає дії виконавця і не припускає подвійного тлумачення. Суворо визначеним є й порядок виконання команд.
Формальність. Будь-який виконавець, який володіє заданою системою команд, може виконати заданий алгоритм, не вникаючи в суть задачі.
|
|
|
Виконуваність. Алгоритм призначений для певного виконавця, може містити тільки команди, які входять до системи команд даного виконавця.
Результативність. Виконання алгоритму не може закінчуватися невизначеною ситуацією або зовсім не закінчуватися. Будь-який алгоритм передбачає, що його виконання при допустимих початкових даних за кінцеве число кроків приведе до очікуваного результату.
Масовість. Алгоритм має передбачати можливість зміни початкових (вхідних) даних у деяких допустимих межах і можливість використання його для розв’язання задач одного класу (універсальність алгоритму).
Саме через ці властивості часто дається визначення поняття алгоритму як скінченної однозначно визначеної послідовності операцій, формальне виконання якої приводить до розв’язання певної задачі за кінцеве число кроків.
Найбільш часто використовувані алгоритми на уроках математики в початкових класах це алгоритми додавання, віднімання, множення і ділення натуральних чисел. Зупинимося докладніше на кожному з них. Алгоритм складання. Додавання однозначних чисел можна виконати, грунтуючись на визначенні цієї дії, але щоб всякий раз не звертатися до визначення, всі суми, які виходять при додаванні однозначних чисел, записують в особливу таблицю, звану таблицею складання однозначних чисел, і запам'ятовують. Природно, сенс складання зберігається і для багатозначних чисел, але практичне виконання додавання відбувається за особливими правилами. Суму багатозначних чисел зазвичай знаходять, виконуючи додавання стовпчиком. Наприклад:+ 341 З'ясуємо, яким чином виникає цей алгоритм, які теоретичні положення лежать в його основі.
33. мережа — об'єднання комп'ютерів та інших пристроїв лініями зв'язку таким чином, що комп'ютери (або їх користувачі) можуть обмінюватись ресурсами один з одним. Ресурсами в цьому випадку можуть бути процесорний час, пам'ять, інформація (дані) тощо.
Бра́узер, також веб-переглядач, веб-оглядач, веб-навігатор — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою гіперпосилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.
Сайт, або веб-сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті) — сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.
Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).
34. Умовою проведення віртуальної екскурсії є під’єднані до мережі Інтернет
комп’ютери у класі. За відсутності такої умови на допомогу учителю можуть
прийти інтерактивні мультимедійні екскурсії, розроблені самим учителем. Такі
мультимедійні екскурсії теж належать до віртуальних, але для їх проведення
Інтернет не потрібен – достатньо мультимедійного проектора та комп’ютера у
класі. Переваги такої екскурсії у тому, що вчитель сам обирає необхідний
матеріал, складає маршрут, змінює зміст відповідно до поставленої мети.
Складовими даної екскурсії можуть бути відео, звукові файли, анімація, а
також репродукції картин, зображення природи, портрети, фотографії. У
матеріали такої екскурсії можна включити терміни і визначення, історичні
карти тощо.
Мультимедійна віртуальна екскурсія являє собою програмноінформаційний продукт у вигляді гіпертексту, призначений для інтегрованого
подання матеріалів екскурсії [1, с. 22]. Гіпертекст є зручним способом
об’єднання різних форм інформації. Основа гіпертексту – текстова інформація,
але він дозволяє розміщувати в тексті ілюстрації, звукові та відеофрагменти.
Гіпертекст є зручним інструментом для моделювання екскурсії. У загальному
вигляді гіпертекст складається з інформаційних фрагментів, пов’язаних між
собою спрямованими переходами – посиланнями. Користувач рухається за
цими переходами від фрагмента до фрагмента подібно до того, як під час
реальної екскурсії переходить від одного об’єкту до іншого.
У випадку створення екскурсії учнями роботу можна організувати за
методом проектів. За класифікацією проектів віртуальні екскурсії можна
віднести до інформаційних проектів, які вимагають збору інформації,
ознайомлення з нею зацікавлених осіб. Аналіз та узагальнення фактів схожі з
дослідницькими проектами і є їх складовою частиною.
Організація й проведення навчальних віртуальних екскурсій складається з
трьох етапів: підготовчий, етап безпосереднього проведення та заключний етап
підведення підсумків екскурсії. На першому етапі підготовки екскурсії
діяльність вчителя розподіляється на два напрями: вибір об’єкту екскурсії і
безпосередньо її підготовка. На цьому етапі відбувається робота над змістом
екскурсії, розробляється її маршрут, відбувається узгодження різних
документів і попереднє планування підсумкових заходів щодо екскурсії зі
складанням завдань до них. Підготовка екскурсії здійснюється за таким планом:
визначається мета екскурсії; обирається об’єкт вивчення; відбувається пошук
Інтернет-ресурсів стосовно досліджуваного об’єкту; формулюються проблеми;
визначаються завдання, які учням необхідно буде вирішити на уроці;
визначається послідовність ознайомлення з сайтами та створення путівника для
учнів по сайтах (це може бути список URL-адрес); обирається форма звіту або
наочного оформлення результатів екскурсії.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!