Інтерпретація художнього твору.
Інтерпретація — дослідницька діяльність, пов'язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в інтерпретації виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку.
Предметом інтерпретації можуть бути: будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, алегорії, символи, тропи і навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або поза текстовою ситуацією;літературний твір як цілість, коли у творі й поза ним відшуковується те завуальоване, приховане, що з'єднує усі компоненти в одне ціле й робить твір неповторним;літературна цілість вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчість письменника, літературна школа, літературний напрям, літературний період.
1.Радикальна ТІ – концепція Девідсона, в як розкривається зв'язок семантичного значення речень з індивідуальними й соціальними структурами переконань, вірувань, бажань, намірів та ін..
2. Герменевтика Осн поняття «розуміння». Проблема: співвідношення між мовою і буттям. 1 передбач індивідуально - суб’єктивне прочитання, освоєння тексту, який спирається на попередній досвід реціпіента. 2 між текстом і реципієнтом обов’язок виникає діалог. 3 розуміння тексту – само розуміння інтерпретатора. Інтерпретація завжди залишається відритою, ніколи не може бути завершеною. 3 етапи розуміння тв.: 1 аналіз змісту і форми тв.; 2 акт/процес читання – зумовлю роллю читача; 3 привласнення змісту тексту – коли усвідомлення, міркування.
|
|
|
Розвиток творчої особистості учня на уроках мови та літератури.
У процесі навчання виявляємо творчі сили дитини, розвиваємо її самостійність у пошуку істини шляхом залучення до різних видів творчої діяльності. Узгоджена з віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до навчальної праці, розвитку інтелекту, максимальному розвитку здібностей.
Креативні, дискусивні методи:
Метод придумування– це спосіб створення не відомого учням раніше продукту за результатами їх певних розумових дій. Прийоми:
* заміщення якості одного об’єкта якостями іншого з метою створення нового об’єкта;
* Пошук властивостей об’єкта в іншому середовищі.
Метод “Якби…”Учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок про те, що відбудеться, якщо у творі щось зміниться. Виконання учнями подібних завдань не тільки розвине їх здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального твору, взаємозв'язок його складових.
|
|
|
Метод гіперболізації.Збільшується чи зменшується об'єкт пізнання, його окремі частини або якості: придумується найдовше слово, найменше число; готується найсолодший чай або дуже солоний огірок. Особливий ефект таким уявленням може надати Книга рекордів Гіннесса, у якій досягнення балансують на межі реальності та фантазії.
Метод «мозкового штурму» — це метод групового розв'язання творчої проблеми або метод комунікативної атаки.
Метод синектики — це спосіб стимуляції уяви учнів через поєднання різнорідних елементів (Дж. Гордон, США, 1952), який базується на методі «мозкового штурму», різних за видом аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації тощо. При застосуванні методу синектики отримані результати рекомендується не оцінювати, тому що вербалізація ідеї гальмує її розвиток.
Метод «морфологічного аналізу»,або метод багатовимірних матриць, в основу якого покладено принцип систематичного аналізу (Ф. Цвіклі, Швейцарія, 1942). Відбувається процес знаходження нових, несподіваних та оригінальних ідей шляхом складання різноманітних комбінацій відомих та невідомих елементів; застосовується як для виявлення проблем, так й для пошуку нових ідей.
Метод інверсії, або звернення, орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних традиційним поглядам та переконанням.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 4
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!