Мета, завдання, призначення і функції фінансового контролінгу

 

Основною метою фінансового контролінгу є забезпечення, за допомогою фінансових інструментів, стабільного розвитку підприємства у певному сегменті ринку, орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку і вартості капі­талу та мінімізацію фінансових ризиків. До мети фінансового контролінгу також можна віднести досягнення поставлених органами управління завдань та захист фінансових стратегічних та операційних цілей підприємства.

Професор Р. Ешенбах зазначає, що голо­вною метою фінансового контролінгу є забезпечення стабіль­ності та фінансової рівноваги на підприємстві.

Цілі фінансового контролінгу конкретизуються його зав­даннями.

Для досягнення оптимізації фінансових результатів за гарантованої ліквідності та платоспроможності фінансовийконтролінг вирішує такі основні завдання:

- збір та аналіз внутрішньої та зовнішньої інформації, яка стосується об’єкта контролінгу;

- виявлення та ліквідація „вузьких місць” на підприємстві;

- своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);

- забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;

- виявлення резервів зниження собівартості продукції;

- оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю;

- розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;

- аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;

- забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов’язками;

- надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

- проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

- проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (в т.ч. санаційного) аудиту підприємства з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту, уникнувши дублювання зусиль.

Із наведених завдань контролінгу випливає необхідність його впровадження на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. На таких підприємствах діяльність служб контролінгу має зосереджуватися на таких напрямках:

1) впровадження і водночас підвищення ефективності функціонування системи раннього попередження та реагування з тим, щоб прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вжиття адекватних заходів для їх подолання;

2) розробка ефективної санаційної концепції та плану санації, що має здійснюватися в тісному співробітництві із зовнішніми експертами;

3) контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення відхилень, додаткових ризиків і шансів з відповідним коригуванням плану.

Таблиця 1.4

Каталог функцій і завдань служби фінансового контролінгу

Функції	Завдання
Координація	- регулювання інформаційних потоків - координація процесу планування
Фінансова стратегія	- активна участь у розробці фінансової стратегії підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності - «продаж» цілей і планів - вироблення пропозицій щодо адаптації організаційної структури підприємства до обраної стратегії розвитку
Планування та бюджетування	- розробка та постійне вдосконалення внутрішньої методики прогнозування та бюджетування - забезпечення процесу бюджетування - участь у розробці інвестиційних та інших бюджетів
Бюджетний контроль	- внутрішній (управлінський) облік = managerial accounting - участь у складанні річних, квартальних і місячних звітів - аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих - забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації - виявлення та ліквідація вузьких місць на підприємстві - своєчасне реагування на появу нових можливостей - підготовка звіту про виконання бюджетів і розробка пропозицій щодо коригування планів і діяльності (рапортування)

Продовження табл. 1.4

Внутрішній консалтинг та методологічне забезпечення	- розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів - надання консультацій і рекомендацій керівництву підприємства та структурним підрозділам у процесі розробки фінансової стратегії, планування, розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем
Внутрішній аудит та ревізія	- забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов’язками - проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту підприємства - забезпечення збереження майна підприємства

 

В теорії та практиці до функцій контролінгу найчастіше відносять такі:

- формування інформаційних каналів та інформаційне забезпечення підприємства;

- координація планів і діяльності;

- стратегічне та оперативне планування;

- контроль, ревізія та внутрішній аудит;

- методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.

Базу контролінгу становлять показники виробничого й фінансового обліку, а також інформація, яка надходить із зовнішнього середовища, зосереджуючись у банку техніко-економічних даних. Банк даних створюється за окремими користувачами інформації, а також за її тематикою.

Призначенняконтролінгу здебільшого коре­лює з метою самого підприємства. Головна мета підприємства — це збільшення вартості компанії, забезпечення її стабільно­го розвитку та успішної діяльності. Зазвичай, досягнення по­ставлених завдань відбувається з урахуванням соціальної і ринкової мети та з наявністю необхідних для їх реалізації ре­сурсів.

 

Види фінансового контролінгу

 

Контролінг, як і практично кожну іншу підсистему управ­ління, можна поділити за певними критеріями.

За часовим критерієм, як слушно визначає польський науковець К. Вербицький, можна виділити:

1. Стратегічний - основне завдання стратегічного контролінгу у досягненні довгострокових цілей та стабільного розвитку підприємства.

2. Оперативний контролінг охоплює вужчий простір і спрямований на досягнення поточної мети, на отримання позитивних результатів діяльності підприємства, наприклад, певного рівня прибутку чи ліквідності.

Слід зазначити, що К. Вербицький також виокремлює, такі види контролінгу, як комплексний і функціональний. Комплексний координує процес планування і контролю, а та­кож створює економічний облік всього підприємства. Функ­ціональний, навпаки, стосується виконання конкретних функцій підприємства, а саме: забезпечення виробництва ре­сурсами, виготовлення продукції, охорона навколишнього се­редовища тощо. До функціонального контролінгу К. Вербиць­кий відносить маркетинговий контролінг. Проте маркетинг може функціонувати і як окремий вид діяльності підпри­ємства.

Стратегічний контролінг, спрямований на забезпечення ділової активності, охоплює довгострокове спостереження за ринком та конкуренцією на ньому та регулярне порівняння запланованих показників з реальними результатами. Такий вид контролінгу, окрім забезпечення підприємства специфічною економічною та професійною інформацією (щодо парт­нерів, банків, консультантів тощо), відповідає за введення під­приємства в медіапростір (радіо, телебачення, преса).

Контролінг замовлень функціонує як орієнтир підприємс­тва на споживача. Завдяки збору даних про діяльність ком­панії цей вид контролінгу надає інформацію про потреби споживачів. На­приклад, для власників фітнес-клубу щоденне відвідування цього закладу буде показником для укладання угод з поста­чальниками певного обладнання тощо. Зменшення потоку відвідувачів може сигналізувати появу конкурентів на ринку або ж просто зміну вподобань споживачів.

Цікавим є виокремлення контролінгу асортименту продукції. Його виділяють на підприємствах, які займаються виготовленням та реалізацією власної продукції і не надають послуг. Цей вид контролінгу показує, на які продукти є попит, які з них від­повідають вимогам ринку тощо. Одним з класичних методів аналізу асортименту є АВС-аналіз, що передбачає ранжирування продукції. Аналіз проводять регулярно з певною періо­дичністю (щомісячно, щоквартально). За допомогою АВС-аналізу визначають, які продукти можна швидко продати, а які можна охарактеризувати як такі, що мають нестабільний по­пит.

Контролінг ризиків з погляду німецьких практиків пов'язаний з юридичною сторо­ною ведення бізнесу. Другорядне місце тут посідають фінан­сові питання, зокрема, проблеми неплатежів, розірвання угод, порушення прав поручительства тощо. Не можемо повністю погодитися з авторами, адже ризики для підприємства це, на­самперед, загроза банкрутства, втрата частки ринку тощо.

Контролінг ресурсів відповідає за управління виробничим навантаженням. Наводячи приклад використання контролін­гу в фітнес-центрі, контролінг ресурсів дає відповідь на такі запитання: коли варто залучати більше, а коли менше тре­нерів для обслуговування певного тренажеру; коли потрібно ввімкнути чи вимкнути світло в гімнастичному залі тощо. З комплексною системою контролінгу ресурсів можливо вияви­ти затримку чи недоліки у використанні певного ресурсу та зменшити затрати часу на використання останнього.

Функціональний контролінг пов'язаний з контролем ефек­тивності діяльності. Проте коло функціонування цього виду контролінгу обмежене аналізом даних, які характеризують ефективність діяльності підприємства (валовий прибуток, ва­ловий дохід, валові витрати, рентабельність тощо). При засто­суванні такого виду контролінгу усі показники можна звіряти як окремо за відділами, так і по цілому підприємству, а також оцінювати ефективність і якість діяльності різних відділів компанії.

Контролінг персоналу є ще одним видом контролінгу на підприємстві. Він відповідає за управління персоналом, а завдання цього виду контролінгу полягає в систематичному зборі даних: від­повідальності, термінів виконання замовлень, результатів, для визначення причин успіху або невдачі в реалізації того чи іншого плану, які стосуються людського фактору. На нашу думку, описані вище характеристики контролінгу персоналу не відрізняються від завдань менеджменту та управління пер­соналом. Тому вважаємо виокремлення такого виду контро­лінгу недоцільним.

 

---

Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 692; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!