Змістовий модуль 1. Введення в кримiналiстку, загальна характеристика механiзму вчинення злочинів і діяльності по їх розслідуванню.
Тема 1. Об’єкти, предмет і методи криміналістики
Історія виникнення і розвитку криміналістики як закономірний процес у вирішенні проблем боротьби зі злочинністю. Криміналістика як прикладна юридична наука в системі професійної підготовки юристів.
Механiзм скоєння злочину та його елементи як об’єкт вивчення криміналістики. Поняття способу злочину, його слідів. Види слідів злочину. Закономірні зв’язки способу злочину, його слідів, особистості злочинця та інших елементів механізму як предмет криміналістики.
Діяльність по виявленню, фіксації, вилученню і використанню слідів – джерел доказів при розслідуванні злочинів. Поняття криміналістичних засобів (технічних, тактичних). Поняття слідчої ситуації. Закономірності застосування криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів як предмет криміналістики.
Методи криміналістики (практичний і наукознавчі аспекти). Криміналістичні методи виявлення, фіксації, вилучення і дослідження доказів при розслідуванні злочинів: загальнонаукові (почуттєво-раціональні, математичні) та спеціальні (власно криміналістичні, спеціальні методи інших наук).
Методи криміналістики, що використовуються нею для вивчення свого об’єкту і предмету: загальнонаукові (опис, логічний аналіз, історичний аналіз, статистичний аналіз та інші); спеціальні (конкретно-соціологічні, психологічні методи).
Тема 2. Система і задачі криміналістики.
|
|
|
Система науки кримiналiстики. Загальнотеоретичні положення, кримiналiстична технiка, тактика i методика, їх взаємозв'язок. Мiсце кримiналiстики в системi наукового знання, її спiввiдношення з кримiнальним правом, кримiнально-процесуальним правом, кримiнологiєю, оперативно-розшуковою діяльністю, іншими природними, технічними та гуманітарними науки.
Загальні і окремі задачі криміналістики. Сучасні тенденції розвитку криміналістики у вирішенні задач удосконалення діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю,
Значення кримiналiстичних знань в професiональнiй пiдготовцi кадрiв для правоохоронних органів.
Тема 3. Кримiналiстична діагностика та ідентифікація.
Розслідування злочину як процес події минулого. Діагностика і ідентифікація – методи пізнання і одержання доказів при розслідуванні злочинів.
Поняття кримiналiстичної дiагностики. Її використання і значення в розслiдуваннi злочинiв.
Поняття та наукові основи криміналістичної ідентифікації. Об’єкти ідентифікації та її ознаки (ідентифікований, ідентифікуючий, шуканий, перевірюючий). Зразки для ідентифікаційного дослідження, способи їх одержання і вимоги, що пред’являються до них
|
|
|
Види ідентифікації. Ідентифікація об’єкту за матеріально-фіксованими відбитками. Ідентифікація об’єкту за його частинами. Ідентифікація об’єкту за уявним образом. Ідентифікація об’єкту за його описом. Ідентифікація об’єкту за його зображенням.
Процесуальна і непроцесуальна форми ідентифікації.
Ідентифікація і встановлення групової належності. Об’єкти, відносно яких може бути встановлена, як правило, тільки групова належність. Значення встановлення групової належності при розслідуванні злочинів.
Тема 4. Кримiналiстичнi версії та прогнозування
Особливостi пiзнання при розслiдуваннi злочинiв. Версiя – метод пiзнання при розслiдуваннi злочинiв. Версія – гіпотетичний метод пізнання при розслідуванні злочинів. Види версій. Загальні і часткові версії. Версії кваліфікації. Типові версії. Слідчі, оперативно - розшукові, експертні, судові версії.
Побудова версій. Основні правила побудови версій. Обгрунтованість версій доказами, оперативно-розшуковою інформацією. Роль узагальнень слідчої практики в побудові версій. Використання логічного апарату (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії тощо).
Перевірка версій. Основні правила перевірки версій. Роль версій при плануванні розслідування, підготовці і проведенні окремих слідчих дій (огляду місця події, обшуку та інших).
|
|
|
Прогнозування пост кримінальної поведінки злочинця. Прогнозування поведінки підозрюваного (обвинуваченого) під час розслідування злочину.
Тема 5. Використання спеціальних знань в розкритті і розслiдуваннi злочинів
Поняття спецiальних знань i можливостi їх використання при розслiдуваннi злочинiв. Непроцесуальна і процесуальна форми використання спецiальних знань, їх правові основи.
Мета залучення спеціаліста до проведення слідчих дій. Взаємодія слідчого і спеціаліста при проведенні слідчих дій.
Поняття експертизи i її види. Роль експертизи в розслідуванні злочинів. Повторна, додаткова, комісійна та комплексна експертизи.
Система державних експертних установ в Українi. Експертнi кримiналiстичнi установи МВС України, МЮ України, МОЗ України, їх структура i задачi.
Призначення експертизи: визначення експертного завдання, пiдготовка матерiалiв, вибiр експертної установи (експерта). Діагностичні та ідентифікаційні питання експерту для порівняльного дослідження.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 110; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!