Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Національний Університет «Юридична академія України» ім. Ярослава Мудрого
Кафедра цивільного процесу
ЕССЕ
На тему: «Інститут третіх осіб у цивільному процесі»
Виконав:
Студент 3 курсу,
Групи ІПКОП
Задирієнко Д.О.
Перевірив:
Краюшкін В.В.
Харків 2012
ТРЕТІ ОСОБИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Поняття та види третіх осіб
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу сторонами в суді для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Треті особи заінтересовані в результатах розгляду справи, як і сторони. На правове становище третіх осіб можуть вплинути наслідки розгляду спірної справи судом між сторонами. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий характер полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретному спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї - пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правовий характер полягає в недопущенні постановления судом несприятливого для себе рішення. Спір, який розглядається судом, може тією чи іншою мірою торкатися інтересів інших осіб, бути пов'язаним з правовідносинами, суб'єктом яких є особа, котра не бере участі в спорі. Тому рішення суду може стосуватися її матеріальних прав і обов'язків, вплинути на них чи призвести до такого становища, за якого вони виявляться фактично порушеними.
|
|
|
Наприклад, за позовами про розділ спільно нажитого майна подружжя у справі може бути зацікавлений хтось із родичів, який передав їм своє майно в тимчасове користування. Посадова особа, яка підписала наказ про звільнення, зацікавлена у справі за позовом працівника про поновлення на роботі і виплаті заробітної плати за вимушений прогул.
У наведених прикладах у сфері судового розгляду буде знаходитися не одне, а кілька матеріальних правовідносин в силу їх нерозривного зв'язку і взаємозв'язку. Суб'єктам цих правовідносин надається можливість захисту своїх суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів як третіх осіб.
За своєю юридичною зацікавленістю треті особи наближаються до правового становища сторін, однак метою їх участі є все ж прямо чи опосередковано захист своїх прав і законних інтересів, які, як правило, відрізняються від процесуальних прав сторін, і в такій же мірі незалежних. Тому захист своїх прав, відмінних і незалежних від прав сторін, - основна функція інституту третіх осіб.
|
|
|
Від участі прокурора, органів державної влади і місцевого самоврядування, представника та інших осіб, які можуть вступити в цивільний процес, участь третіх осіб відрізняється характером і підставами юридичної зацікавленості. Для третіх осіб обов'язкова наявність допроцесуального матеріально-правового зв'язку з однією або обома сторонами.
Третіми особами в процесі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Як особи, що беруть участь у справі, треті особи наділені всім комплексом прав і обов'язків даної категорії суб'єктів, визначених у ст. 99 ЦП К України.
Відповідно до глави 11 ЦПК України в цивільному процесі беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (ст. 107 ЦПК), і треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 108 ЦПК). Обидві групи третіх осіб віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, а значить, є юридично зацікавленими.
Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, поєднують такі ознаки:
- наявність матеріально-правової зацікавленості в результаті справи, що виявляється у висуненні самостійних вимог на предмет спору чи наявності лише процесуальної зацікавленості, яка виражається у мож-
|
|
|
ливості впливу рішення суду на права та обов'язки стосовно однієї із сторін;
- вступають у процес, коли в ньому вже є дві сторони - позивач і відповідач, які визначили предмет спору;
- вступають у справу до постановления судом рішення.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору., - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену справу в суді, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті матеріальні права або охоронювані законом інтереси. Згідно зі СТ.107 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в справу до постановления судового рішення, подавши позов до однієї чи двох сторін відповідно до загальних правил, які регулюють пред'явлення позову.
Для вступу в справу третя особа із самостійними вимогами повинна мати право на пред'явлення позову і дотримуватися встановленого законом порядку пред'явлення. Підсудність визначається за зв'язком справ. Відмова у прийнятті такої заяви повинна базуватися на правилах ст.136 ЦПК України. Дана процесуальна дія може бути оскаржена третьою особою із самостійними вимогами за загальними правилами.
|
|
|
Третя особа, яка не вступила в процес з самостійними вимогами, не позбавлена права пред'явити самостійний позов окремо.
Таким чином, третя особа із самостійними вимогами може вступити в справу тільки за власною ініціативою, суд не може залучити її до участі в справі. Однак, якщо в процесі підготовки справи до судового розгляду суддя встановлює, що заявлений позов торкається інтересів третьої особи, він повинен повідомити її про справу, яка знаходиться у провадженні суду, про час і місце її розгляду, роз'яснивши право про участь у ньому (п.З СТ.143 ЦПК України). Незалежно від моменту вступу третьої особи в справу (до судового розгляду або в ході його) суд повинен забезпечити їй рівні процесуальні можливості з первісними сторонами для захисту суб'єктивного права. Так, при вступі в справу третьої особи із самостійними вимогами в ході судового розгляду суд повинен відкласти розгляд справи і підготувати справу для розгляду за заявленими вимогами третьої особи. Згідно зі ст. 34 4.2 нового ЦП К України після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, в якій поряд з іншими, передбаченими ст.137 ЦПК реквізитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрунтовують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що підтверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін.
Пред'являючи самостійні вимоги на предмет спору, треті особи, як правило, зачіпають права та інтереси як первісного позивача, так і відповідача, тому відповідачами за їх позовом у більшості випадків можуть бути обидві сторони. У деяких випадках позов третьої особи може бути пред'явлений до однієї з сторін: до позивача чи відповідача, у залежності від характеру спірних правовідносин. Наприклад, при розгляді справи про витребування майна третя особа заявляє позов до тієї особи, у якої це майно знаходиться, а при розгляді вимоги щодо визнання права позов заявляється нею до тієї особи, яка стверджує, що спірне право належить їй.
Третя особа може заявити самостійні вимоги як на весь предмет спору, так і на його частину. Самостійність вимог третьої особи визначається насамперед тим, що вона має свій предмет позову і свої підстави позову.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть всі обов'язки позивача. Це означає, що вони володіють всім комплексом процесуальних прав сторін, мають матеріальну і процесуальну зацікавленість у справі, несуть судові витрати, на них поширюються всі матеріальні і процесуальні вимоги виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Участь третіх осіб із самостійними вимогами не обмежує прав сторін. До них може бути пред'явлений зустрічний позов. Зупинення справи чи залишення первісного позову без розгляду не впливає на процесуальну долю вимог третьої особи, справа якої повинна бути вирішена.
Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, варто відрізняти від співпозивачів. Вони заявляють самостійні вимоги, завжди вступають в уже виниклий процес, а співпозивачі можуть одночасно порушити справу. Вимоги, які висуваються співпозивачами, не виключають одна одну. Задоволення чи відмова в задоволенні вимоги одного із співпозивачів не впливає на вирішення інших вимог. Вимоги позивача і третьої особи виключають одна одну цілком чи частково. Вимоги позивача спрямовані протилежній стороні. Що ж стосується третьої особи, то відповідачами за заявленими нею вимогами можуть бути як обидві сторони, так і одна з них.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 235; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!