РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Метод, органічно вплетений в окремий акт пізнання, дозволяє визначити предмет вивчення, конкретизувати проблему, знайти шлях дослідження. Це зумовлено тим, що в цьому випадку методом служать раніше накопичені знання. Здатність знань виконувати роль методу не менш цінна властивість, ніж знання сама по собі. Адже людину цікавить не знання як таке, а його буття у вигляді методу, способу практичної та дослідницької діяльності.
Отже, метод націлений на пошук нового знання, спосіб його теоретичного існування. Як метод теоретичне знання набуває здатності саморозширюватись і збагачуватись. Така його характеристика, звичайно, є абстракцією, в основі якої лежить практична та пізнавальна діяльність людини. Певною мірою пізнання - це діяльність людини, теорія - продукт цієї діяльності, метод – її форма або спосіб існування.
За своєю структурою емпіричний метод психологічної науки являє собою сукупність прийомів та операцій, спрямованих на вивчення реальних проявів тих чи інших психологічних явищ. Добір методів залежить від конкретних умов, цілей і завдань дослідження. Існує велика кількість засобів вивчення психологічних явищ, однак усі вони в процесі практичної реалізації спираються на головні принципи побудови психологічних досліджень: об'єктивність вивчення психічних явищ; вивчення психічних явищ у їх розвитку; аналітико-синтетичний підхід до вивчення психічних явищ [2, с. 26]
|
|
|
Існують два рівні пізнання й відповідно наукового дослідження: емпіричний та теоретичний. На емпіричному рівні предмет пізнання безпосередньо пов'язаний із суб'єктом. Як уже було вказано, для його побудови використовуються так звані емпіричні методи наукового дослідження: спостереження, експеримент та їх різновиди. Завдяки їм відбувається фіксація, реєстрація, порівняння, класифікація всієї інформації про об'єкт вивчення.
Відповідно предмет емпіричного пізнання містить у собі:
- зафіксовані факти, які стосуються поведінки об'єкта вивчення;
- виміри властивостей та зв'язків об'єкта вивчення;
- знаки й знакові форми, з допомогою яких реєструється емпірична інф по-четверте, всі статистичні дані про зміни та розвиток таких властивостей і зв'язків об'єкта вивчення, які виявлені в процесі емпіричного дослідження;
Емпіричне дослідження не зводиться лише до отримання дослідних даних. Насправді воно передбачає не тільки проведення дослідів, а й логічне дослідження й узагальнення дослідницьких даних, внаслідок чого й відкриваються емпіричні закони [4, с. 520]
Методи емпіричного дослідження
Метою емпіричного дослідження є аналіз особливостей емоційних станів та їх взаємозв’язку із загальним рівнем емоційності особистості.
|
|
|
Вибірка дослідження склала 30 осіб – студентів 3-4 курсів віком 19-21 років.
Для реалізації поставленої мети дослідження нами було підібрано наступні психодіагностичні методики:
1. Методика визначення емоційної - стійкості ( стабільності ) - нестійкості (нейротизму , тривожності ) [7, с. 88]
2. Опитувальник для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері , діяльності та поведінки [9]
3. Шкала нервово-психічної напруги [5]
Розглянемо пропоновані методики більш детально.
1. Методика визначення емоційної - стійкості ( стабільності ) - нестійкості (нейротизму , тривожності ) [4, с. 539-540]
Призначення тесту. Тест призначений для визначення сутності індивідуальності, показника його емоційної стійкості та рівня тривожності (стабільність, стійкість або неврівноваженість, тривожність, нейротизм, схильність до психічних травм).
Інструкція до тесту. Прочитайте запропоновані твердження, відмітьте знаком «+» ті, що характерні для Вас. Відмічайте швидко, не роздумуючи.
Опрацювання даних: підрахуйте кількість знаків «+». Кожний «+» оцінюється 1 балом. Якщо кількість балів перевищує 10, то можна говорити про підвищений рівень тривожності.
|
|
|
2. Опитувальник для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності та поведінки (Г.С. Нікіфоров, В.К.Васильєв, С.В. Фирсов).
Призначення методики. Методика призначена для діагностики вираженості самоконтролю в:
- емоційній сфері, діяльності, поведінці (соціальний самоконтроль).
Інструкція до тесту. Перед Вами 36 тверджень. Час тестування 5 – 10 хвилин. Визначте, наскільки ви згодні з кожним з них. Виберіть відповідь з наведених варіантів: а, б і в.
Про вираженість схильності до самоконтролю в емоційній сфері вказують відповіді по пунктам: 1,3,10,18,24,27,29,32,33,35.
Про вираженість схильності до самоконтролю в діяльності: 4,4,9,11,12,13,14,17,20,22,23,25. При цьому 4,12,25 направлені на виявлення ступеню вираженості попереднього контролю, а 5, 11, 23 – поточного, тобто самоконтролю , включеного вже в процес діяльності.
Про вираженість схильності до соціального контролю: 2, 6, 7, 8, 15, 16, 19, 26, 28, 30, 31, 34, 36.
Ступень вираженості до самоконтролю (по видам і загальний) виявляється набраною сумою балів (у відповідності з набраними по кожній відповіді – від 0 до 2).
Більше 50 балів – легко подразливі особи, схильні до нервових зривів.
Від 12 до 49 балів – найпоширеніша категорія людей. Дратує тільки найнеприємніше речі. Середній рівень самоконтролю.
|
|
|
11 балів і менше – вельми впевнені особи, реалісти, важко вивести з рівноваги.
3 . Шкала нервово-психічної напруги [9].
Призначена для діагностики нервово-психічної напруги і її проявів.
Інструкція до тесту: Оцініть свій стан. Для цього відмітьте одну з ознак, що мають місце у Вас останнім часом. Блоки не повинні пропускатись. Сумуйте цифри обраних станів.
Обробка результатів тесту. Вимірюються наступні показники:
Від 30 до 50 балів – слабко виражена нервово – психічна напруга;
Від51 до 70 балів – помірно виражена нервово-психічна напруга;
Від 71 до 90 балів – сильно виражена нервово-психічна напруга.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!