ТЕМА 3. Історична картографія
Предмет і завдання історичної картографії, її місце та значення в системі спеціальних історичних дисциплін, зв'язок з історичною географією. Інші міждисциплінарні зв’язки історичної картографії. Історія карти в епоху античності. Середньовічні карти: монастирські карти ТО-типу та зональні. Карти-ітиненарії та їх практичне значення. Період практичної картографії та карти-портолани. Карти в епоху Відродження та нові часи. Великі географічні відкриття та їх значення для розвитку картографії. Період атласів в епоху картографії. Внесок Г. Меркатора та А. Ортелія в картографію. Інші автори атласів та їх праці. Створення першого глобуса М. Бехаймом. Атласи та їх розповсюдження в країнах Європи. Картографічне джерелознавство і методи роботи зі старовинною картою.
ТЕМА 4. Історична метрологія
Предмет та завдання історичної метрології, її місце серед дисциплін історичного циклу. Метрологія як наука про точні виміри та метрологія як спеціальна історична дисципліна, що вивчає одиниці виміру в їх історичному розвитку. Історичний підхід при вивченні мір. Міри довжини, площі, місткості та ваги. Запозичення одиниць виміру з розмірів тіла людини і оточуючих її предметів. Поява одиниць виміру, що знаходяться в точному математичному співвідношенні одна з одною. Поступове уточнення та уніфікація мір у зв’язку з подальшим розвитком суспільства. Метрологія та інші спеціальні історичні дисципліни. Історична метрологія та джерелознавство. Значення метрології при вивченні джерел з економічної історії. Значення метрології для датування історичних джерел, з’ясування їх достовірності.
|
|
|
ТЕМА 5. Палеографія
Палеографія як спеціальна історична дисципліна, що вивчає зовнішні ознаки письмових джерел (матеріал для письма, формат рукописів, графіку, в’язь, орнамент, мініатюру тощо) в їх історичному розвитку. Предмет та завдання палеографії. Місце палеографії серед інших спеціальних історичних дисциплін. Зв’язок палеографії з джерелознавством.
Історія слов’яно-кириличної, російської та української палеографії. Виникнення кириличної «практичної палеографії», її розвиток в період феодальної роздробленості та створення централізованих держав. Видання та значення загального курсу «Славяно-русская палеография» І.І.Срезневського. Курси кириличної палеографії М. Тихонравова, Є. Карського та А. Соболевського, їх склад та загальний зміст. Внесок М. П. Лихачова у філігранезнавство. «Палеографический курс изучения древней русской скорописи для чтения рукописей XV – XVIII вв.» І. Бєляєва та його недоліки. Внесок І. М. Каманіна у становлення та розвиток української палеографії. Підручники з палеографії М. Щепкіна та Є.Карського. Дослідження водяних знаків на українському папері І.Каманіним та О.Вітвицькою. Курси з руської палеографії М.Присьолкова, Л.Черепніна та В.Чаєва. Праці Д.Ліхачова, В.Істріна, М.Тихомирова. Дослідження філіграней та штемпелів на папері вітчизняного та іноземного виробництва XVII – XX ст. С.Клепіковим та О.Гераклітовим. Дослідження О.Мацюка про папір та водяні знаки на українських землях. Внесок у вивчення української палеографії О.Апанович, В.Панашенко, В.Німчука, Я.Запаско, І.Іваницької та ін. Проблеми розвитку української палеографії на сучасному етапі.
|
|
|
ТЕМА 6. Генеалогія
Предмет та завдання, які виконує генеалогія як історична дисципліна. Місце генеалогії в системі спеціальних історичних дисциплін. Генеалогія та історичне джерелознавство. Джерела, що використовуються у генеалогії, їх особливості. Родовідні, пом’янники, синодики, писцеві книги, родословці. Легенда про походження сім’ї та поколінний запис як дві складові частини родовідних. Генеалогічні древа та таблиці, їх різновиди. Вертикальні, горизонтальні та колоподібні генеалогічні таблиці. Нумерація при складанні генеалогічних таблиць, її можливі варіанти. Методика генеалогічного дослідження, його специфіка. Три етапи генеалогічного дослідження: створення досьє, складання генеалогічних карток, складання генеалогічних древ, таблиць або поколінних розписів.
|
|
|
ТЕМА 7. Геральдика
Предмет, завдання та значення геральдики як спеціальної історичної дисципліни. Місце геральдики серед дисциплін історичного циклу. Зв’язок геральдики із сфрагістикою. Значення вивчення печаток та гербів для аналізу письмових джерел.
Специфіка та особливості геральдичних джерел. Типи й види джерел, що використовуються в геральдиці. Поняття про суто геральдичні джерела. Герб як історичне джерело. Особливості методів вивчення гербів.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!