Перша медична допомога при тривалому здавлюванні кінцівок.
Синдром виникає частіше в результаті тривалого здавлювання кінцівки важким предметом. Позиційне здавлювання може бути при тривалому (більше 6 годин) знаходженні потерпілого на твердій поверхні в одному положенні. Синдром може виникати в потерпілих з ушкодженням кісток, суглобів і внутрішніх органів.
Розрізняють три ступені важкості:
1) украй важка, наприклад, при здавлюванні обох нижніх кінцівок більше 6 годин;
2) середньої ваги, при здавлюванні тільки гомілки або передпліччя в плині 6 годин;
3) легка, при здавлюванні невеликих ділянок тіла в плині 3-6 годин.
Ознаки: рука або нога холодні на дотик, бліді із синюшним відтінком, болюча интактильная чутливість різко знижені або відсутні.
Пізніше проявляється набряк і нестерпний біль; сеча лаково-червоного кольору.
Якщо кінцівка не звільнена від здавлювання, то загальний стан потерпілого може бути задовільним. Звільнення кінцівки без накладення джгута може викликати різке погіршення стану, із втратою свідомості, мимовільним сечовипусканням.
Основним завданням першої допомоги при здавлюванні є організація заходів щодо витягу потерпілих з під, що обрушилася на його ваг. Відразу після звільнення від ваг для запобігання надходження отрутних продуктів розпаду ушкоджених тканин кінцівок у кров, на ушкоджені кінцівки необхідно накласти джгути якнайближче до підстави, як і при зупинці артеріальної кровотечі, потім обкласти кінцівки міхурами з льодом, снігом або тканиною, змоченою холодною водою.
|
|
|
Ушкоджені кінцівки иммобилизуют за допомогою шин. У потерпілих часто в момент травми розвивається важкий загальний стан - шок. Для боротьби із шоком і для його профілактики постраждалого треба тепло вкрити, можна дати небагато спиртного або гарячого кава, сподіваючись. При можливості ввести серцеві засоби або наркотик (морфін, омнопон - 1 мол 1-процентного розчину). Потерпілий підлягає негайному транспортуванню в лікувальну установу в положенні лежачи.
Перша медична допомога при ушкодженні ока, вуха, горла, носа.
Механічні ушкодження ока можуть бути поверхневими й проникаючими. Розрізняють також тупі травми ока - контузії, при яких можуть спостерігатися крововиливу під конъюнктиву, у передню камеру й у склоподібне тіло. Одним з основних ознак поранення є біль. При поверхневих ушкодженнях роговиці відзначаються світлобоязнь і сльозотечі. Ознакою проникаючого поранення служить відносна м'якість очного яблука. Невідкладна допомога полягає в накладенні асептичної пов'язки.
При хімічних опіках перед накладенням пов'язки рясно й негайно (протягом 15-20 хвилин) промивають око водою.
|
|
|
Ушкодження вуха можуть бути поверхневими й глибокими. Глибокі як правило виникають при важких травмах голови з переломами скроневої кістки. На ушкоджене вухо накладають асептичну пов'язку.
Ушкодження носа, частіше закриті, супроводжуються носовою кровотечею, деформацією носа, порушенням носового подиху, болем, аж до розвитку шоку, припухлістю й крововиливами в області носа й навколишніх частин особи. Перша медична допомога полягає в зупинці кровотечі й накладенні пов'язки.
Травми гортані завжди супроводжуються порушенням загального стану. Може розвитися шок. Спостерігається біль при ковтанні й розмові, захриплість або афонія, утруднення подиху, кашель. Наявність емфіземи й кровохаркание свідчать про ушкодження слизуватої оболонки гортані. Заходу першої медичної допомоги спрямовані на боротьбу із шоком і кровотечею. Потерпілому необхідно ввести протибольовий засіб, при пораненні шкірних покривів накласти асептичну пов'язку, при кровохаркании - холод на область шиї.
Перша медична допомога при опіках і відмороженнях.
Опік – поразка тканин, що виникло від місцевого теплового, хімічного, електричного або радіаційного впливу. Розрізняють чотири ступені опіку:
|
|
|
1) Опік 1 ступеня (еритема) проявляється почервонінням шкіри, набряклістю й болем.
2) Опік 2 ступені (утворення міхурів) характеризується розвитком більш різко вираженої реакції.
3) Опік 3 ступені (некроз) викликає омертвіння всіх шарів шкіри.
4) Опік 4 ступені (обвуглювання) виникає при впливі на тканині дуже високих температур.
Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого: варто погасити полум'я на одязі, видалити потерпілого із зони високої температури, зняти з поверхні тіла тліючу й різко нагрітий одяг. Відривати одяг від шкіри не можна ; її обрізають навколо одягу й накладають асептичну пов'язку поверх частини, що залишилася, одягу. Накладення сухої асептичної пов'язки попереджає інфікування опікової поверхні. Не слід робити промивання якої-небудь області опіку, доторкатися до обпаленого місця руками, робити проколювання міхурів, відривати прилиплі до місця опіку частини одягу, а також змазувати опікову поверхню жиром (вазелін, тваринне або рослинне масло й ін. ) і присипати порошком. Потерпілого необхідно укласти в положення, при якому найменше турбують болю, тепло вкрити, дати випити велика кількість рідини. При великих опіках потерпілого краще загорнути в чисте пропрасоване простирадло.
|
|
|
Хімічні опіки виникають від впливу на тіло концентрованих кислот (соляна, сірчана, азотна, оцтова, карболова) і лугів (їдке розжарюй і їдкий натр, нашатирний спирт, негашене вапно), фосфору й деяких солей важких металів (срібла нітрат, цинку хлорид і ін. ).
Перша допомога при хімічних опіках залежить від виду хімічної речовини. При опіках концентрованими кислотами поверхня опіку необхідно протягом 15-20 хв. обмивати струменем холодної води. Обробивши обпалену поверхню треба накласти асептичну пов'язку.
Опіки, викликані фосфором. Обпалену частину тіла занурити у воду, під водою видалити шматочки фосфору паличкою, ватою й ін. Потім поверхня опіку закривають стерильною сухою пов'язкою.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 173; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!