Взаємозв’язок кримін методики із іншими складовими криміналістики



Поняття та загальна структура криміналістичної методики

Методика розслідування злочинів - це самостійний розділ науки криміналістики. Його складають основані на вимогах кримінального і кримінально-процесуального законодавства наукові положення, рекомендації і методи розслідування окре­мих видів злочинів.

Вчені-криміналісти методику розслідування злочинів розгля­дають у двох аспектах: 1) це сам процес розслідування злочинів, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістич­ної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів; 2) це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів. Саме у взаємозв'язку цих двох напрямів (практично­го і теоретичного) методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробленню наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів.

Методи розслідування кожного злочину, як і сам злочин, індивідуальні. Однак єдині вимоги законності, загальні завдан­ня розслідування однорідних злочинів, аналогічні способи їх вчинення, типові матеріальні сліди злочину дають можливість виділити загальні типові методи розслідування, характерні для певної групи справ. Вивчення і наукове узагальнення практи­ки розслідування однорідних злочинів дозволяє розробити за­гальні, найбільш ефективні методи. Поряд з особливостями розслідування того чи іншого виду злочинів існують і загальні положення, які повинні дотримуватися під час розслідування всіх злочинів, незалежно від їх виду і конкретних обставинах вчинення. Одні із них є загальнообов'язковими вимогами, за­фіксованими в кримінально-процесуальному законі. Інші ство­рюють криміналістичні рекомендації, що застосовуються слідчим. Сюди відносяться загальні методи виявлення, фіксації і дослідження матеріальних слідів злочину і загальні тактичні прийоми виконання окремих слідчих дій. Вони носять універ­сальний характер і тому набувають значення загальних поло­жень, властивих процесу розслідування.

Так, процес розслідування в цілому і окремих видів злочинів закрема може бути охарактеризований як:

оперативно-розшукова діяльність відповідних уповнова­жених законом органів щодо розкриття та розслідування злочинів;

діяльність органів дізнання, слідства, суду, що здійснюється відповідно до норм кримінально-процесуального закону;

організаційна діяльність, спрямована на забезпечення планомірного розслідування окремих видів злочинів на підставі нормативних приписів, рекомендацій з наукової організації праці;

пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення об­ставин події минулого на підставі теорії судових доказу­вань, законів логіки і положень психології;

профілактична діяльність, спрямована на встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, яка здійснюється на підставі рекомендацій кримінології та криміналістики.

Внутрішня система розділу методики розслідування складається з двох основних частин:

1) загальної методики розслідування злочинів (поняття, об’єкт дослідження, завдання, принципи, місце у системі криміналістики та зв’язок з іншими галузями знань);

2) окремих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістична класифікація злочинів і методики їх розслідування, структура окремих методик розслідування).

Розглянута сутність методики розслідування дає підстави для визначення її поняття як заключного розділу науки криміналістики, її особливої частини, що містить рекомендації, синтезовані на основі узагальнення практики виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів, наукових досягнень всіх розділів криміналістики та суміжних наук.

У загальні методики розслідування (Схема 19) включають­ся положення, що містять інформацію про те, які обставини встановлюються у всіх випадках дослідження певних подій, розслідування тих видів діянь, які входять в якості елементів у відповідну криміналістично подібну групу, як організується і здійснюється робота щодо їх виявлення і доказування, як не­обхідно діяти слідчому в умовах, типових для даної категорії справ ситуацій. Що стосується специфіки вказаної діяльності, характерної для розслідування діянь окремих видів (крадіжок, убивств) і їх різновидностей, то вона знаходить своє відобра­ження в окремих методиках, тобто методиках розслідування окремих видів злочинів.

 

взаємозв’язок кримін методики із іншими складовими криміналістики

Методика розслідування тісно пов'язана з криміналістич­ною технікою і слідчою тактикою, із яких черпає певні дані і прийоми формування методів розслідування і попередження злочинів. Методика, відштовхуючись від загальних положень тактики про планування розслідування, розглядає слідчі дії у взаємозв'язку, показує їх типові системи, а також формулює тактичні рекомендації, характерні для розслідування розкрадань державного і колективного майна, убивств, злочинних пору­шень правил техніки безпеки праці, інших злочинів.

Суттєва роль у формуванні системи і змісту методики на­лежить кримінальному праву, яке визначає діяння, що при­знається злочином, а тим самим і загальні межі методики. По­ложення кримінального права обумовлюють загальну спрямованість методики. Відповідно до положень кримінально­го права здійснюється класифікація методик на окремі види - окремі методики розслідування злочинів.

Теорія криміналістики і слідча та оперативно-розшукова практика виробили основні методи розкриття злочинів: від відомостей про спосіб та механізм вчинення злочину до методу його розкриття; від мотиву вчинення злочину до методів встановлення передбачуваного злочинця; від потерпілих до методів виявлення підозрюваної особи; від осіб, які раніше вчиняли аналогічні злочини, до методів встановлення інших осіб та обставин; від відомого кримінального епізоду до методів виявлення інших, пов’язаних з ним епізодів. Застосовуються й такі методи встановлення злочинців, як криміналістичний аналіз оперативної обстановки в певному районі, групування та об’єднання кримінальних справ, що дозволяє концентрувати та систематизувати уривчасту інформацію. Останнім часом запропоновано метод розкриття злочинів шляхом виявлення їхніх осередків.

Методика розслідування злочинів, як структурна частина науки криміналістики, органічно пов’язана з іншими її розділами — загальною теорією криміналістики, криміналістичною технікою і криміналістичною тактикою. У цілісній науковій системі криміналістики, безпосередньо спрямованій на повне відображення досягнутих знань, властивостей і закономірностей об’єкта пізнання, методика розслідування є, як зазначалося, заключним розділом, синтезуючим наукові положення криміналістичної техніки й тактики щодо завдань і програм виявлення і розкриття окремих видів злочинів. У цьому розумінні методика розслідування злочинів може розглядатися як особлива частина криміналістики.

Порівняння системи криміналістики з системами наук кримінального права і кримінального процесу показує, що розділи цих галузей знань, які розробляють власні положення загальної частини, різняться структурою. У той же час система заключного розділу криміналістики — методики розслідування злочинів — відповідає побудові особливих частин наук кримінального права та кримінального процесу. Така однотипність систем визначається спільністю об’єктів, що вивчаються ними, єдністю завдань кримінально-правової боротьби зі злочинністю та впливом міжнаукових зв’язків. Очевидно, що система окремих методик розслідування в основному відповідає побудові особливої частини кримінального права, а внутрішня структура кожної окремої методики будується згідно з процесуальними стадіями провадження кримінальної справи на досудовому слідстві.

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 180; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!