Брокерська діяльність на фондовому ринку
Брокерські контори відкриваються засновниками фондової біржі або юридичними особами, які придбали місце на біржі. Кожен член фондової біржі має право відкрити одну брокерську контору, яка може функціонувати у формі самостійної юридичної особи або як структурний підрозділ члена фондової біржі.
Число брокерів у брокерській конторі визначається членом біржі, що її відкрив, за узгодженням з Біржовим комітетом, виходячи з розміру біржового обороту та величини паю, внесеного до статутного капіталу фондової біржі. Брокерські контори реєструються в спеціальному реєстрі брокерських фірм, що ведеться біржею. Після реєстрації брокерська контора одержує відповідне свідоцтво. Порядок взаємовідносин брокерських контор з фондовою біржею визначається статутом біржі.
Брокерські контори і брокери в їх складі являють собою посередників, що здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами на організованому ринку. Важливим принципом діяльності брокерських контор є спеціалізація брокерів на проведенні певних видів операцій з цінними паперами. Успішність діяльності брокерів залежить від правильності розуміння мети і намірів клієнта та належного їх виконання.
Основні завдання брокерських контор полягають у такому:
– прийом, передача та виконання замовлень клієнтів щодо реалізації операцій з цінними паперами;
– ведення рахунків клієнтів;
– організація обліку проведених операцій та складання звітності;
|
|
|
– надання клієнтам додаткових послуг для здійснення операцій з цінними паперами.
Діяльність брокерів забезпечує інвесторам можливість збільшити обсяги операцій з цінними паперами на організованому фондовому ринку, оптимізувати витрати на їх проведення, мінімізувати фінансові ризики, що супроводжують процес фінансового інвестування.
Брокерські контори надають такі види фінансових та супутніх послуг для своїх клієнтів:
– укладання біржових угод з цінними паперами;
– укладання угод з цінними паперами на позабіржовому ринку;
– надання гарантій та порук;
– документальне оформлення укладених угод;
– складання та подання звітності за проведеними операціями;
– збір необхідної комерційної інформації за дорученням;
– консультування з питань здійснення фінансових інвестицій тощо.
Виконання доручень клієнта здійснюється брокером на підставі договору на брокерське обслуговування. Договір на брокерське обслуговування укладається з постійним клієнтом на визначений термін за брокерську винагороду. Брокер може виступати від власного імені - тоді він укладає з клієнтом договір комісії, або від імені клієнта, укладаючи при цьому договір-двручення. В першому випадку брокер виконує суто посередницькі функції, в другому – виступає стороною угоди.
|
|
|
З метою реалізації своїх намірів на ринку клієнт направляє брокерській конторі замовлення, в якому зазначаються основні реквізити бажаної угоди з фондовими інструментами: вид цінних паперів, їх кількість та ціна, вид угоди (на купівлю чи на продаж), термін поставки, тривалість дії замовлення та інші умови виконання угоди. Накази іслієнтів брокерам можуть бути ринковими, лімітними, буферними, відкритими та закритими та містити спеціальні обумовлення.
Механізм реалізації угод з цінними паперами за посередництва брокерів наведений на рис. 7.2.
Під час виконання замовлень клієнтів брокери зобов’язані дотримуватись правил, за якими діють торговці цінними паперами, а саме:
– діяти в інтересах клієнта з метою якнайкращого виконання його замовлень;
– попереджати клієнтів про ризики конкретної угоди з ціннішії паперами;
– узгоджувати з клієнтами рівень можливого ризику при здійсненні операцій купівлі-продажу цінних паперів;
– надавати клієнту інформацію про стан поточної кон’юнктури фондового ринку та курси цінних паперів;
|
|
|
– виконувати замовлення клієнтів на придбання – продаж фондових цінностей в порядку їх надходження;
– не розголошувати інформацію про фінансові операції клієнта.
Для одержання додаткового інформаційного забезпечення клієнт може укласти з брокерською конторою договір про інформаційне обслуговування. На підставі такого договору за винагороду брокерською конторою забезпечується надання клієнту біржової інформації та інших матеріалів аналізу ринку.
Для кожного з клієнтів брокерська контора відкриває клієнтський рахунок, на якому відображається рух коштів, пов'язаних з купівлею та продажем цінних паперів. Поряд з відкриттям звичайного рахунку брокерська контора може відкривати рахунок з використанням маржі, що є одним із варіантів овердрафту. Рахунок з використанням маржі дає можливість клієнту здійснювати маржинальні угоди та одержувати цінні папери у позику. При нестачі коштів для оплати цінних паперів клієнт може перевищити ліміт по рахунку і, таким чином, одержати позику в брокерській конторі.
Дохід брокерської контори складається з комісійної винагороди, плати за брокерське інформаційне обслуговування та делькреде. Комісійна винагорода встановлюється у відсотках до обсягу угоди з цінними паперами і, зазвичай, коливається від 2 до 10 відсотків. Розмір брокерської винагороди визначається за погодженням сторін та залежить від таких чинників: кон'юнктури ринку, виду угоди, інтересів клієнта та його фінансового становища, ліквідності цінних паперів, складності виконання замовлення тощо. Додатковою формою доходу брокерської контори виступає делькреде, що являє собою оплату її послуг за гарантування платоспроможності покупця, у випадку нестачі коштів на рахунку клієнта для оплати операції.
|
|
|
Світова практика фондового ринку виробила такі основні принципи брокерської діяльності:
1) діяльність на користь клієнта;
2) сумлінність у стосунках до клієнта.
Брокер повинен діяти на користь клієнта таким чином, щоб останній одержував найбільшу вигоду від фінансових інвестицій. В обов'язки брокера входить повідомлення клієнта про особливості реалізації його замовлення. Обов'язками клієнта є своєчасна оплата придбаних цінних паперів та чітке повідомлення брокера про бажані умови майбутньої угоди, оскільки брокерськими конторами використовується практика, що брокер, який допустив помилки при виконанні доручення клієнта, оплачує їх за свій рахунок.
Відносини брокера і клієнта мають конфіденційний характер. Брокери та інші співробітники брокерських контор зобов'язані зберігати таємницю щодо проведених за їх участю операцій клієнтів і можуть повідомляти відомості про ці операції лише на вимогу прокуратури та судових органів.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 282; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!