Питання 4. Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства.
Причини Другої світової війни 1939-1945 рр.:
Загострення і зіткнення національних, економічних, ідеологічних та геополітичних інтересів, а саме :
1. Монополій Японії і США в Південно-Західній Азії;
2. Італійсько-німецьких і англійсько-французьких монополій у Північно-Східній Африці і на Ближньому Сході;
3. Німеччини в руслі реваншистської політики захоплення “життєвого” простору – джерел стратегічної сировини (промисловість), ринків збуту (торгівля), родючих земель (сільське господарство);
4. СРСР виражених політикою розбудови “всесвітньої соціалістичної республіки”;
5. Англії, Франції і США в бажанні протистояння та послаблення СРСР та Німеччини з використанням тактики зіштовхування останніх.
Нацистський варіант виходу з кризи 1929-1933рр.
«Новий порядок» ґрунтувався на низці принципів і заходів, які стали основою і суттю економічної політики фашизму.
До них варто віднести:
1. примусове картелювання промисловості;
2. ліквідація свободи торгівлі і вільних ринків;
3. контроль над цінами і заробітною платою;
4. централізований адміністративний розподіл трудових і матеріальних ресурсів;
5. жорстке обмеження управлінських функцій і управлінської свободи підприємців;
6. прагнення до максимальної самозабезпеченості всіма ресурсами (продовольством і сировиною);
7. протекціоністська зовнішньоторговельна політика.
Система органів і заходів державно – військового регулювання народного господарства:
|
|
|
1. Розподіл стратегічної сировини і матеріалів за допомогою пріоритетної системи (для підприємств, що виконували військові замовлення).
2. Регулювання цін або раціонування споживання цивільного населення (карткова система).
3. Будівництво нових державних заводів, на відміну від Першої світової війни, коли нові підприємства створювалися переважно самими промисловцями за рахунок державних субсидій і авансів.
Державне втручання в господарство відбилося на правовій формі відносин власності воєнного часу. У Німеччині, де система фашистського військово-господарського регулювання мала поліцейсько-примусовий характер. В англосаксонських країнах господарсько-мобілізаційні заходи здійснювалися через “поразуміння” з підприємствами, то в Німеччині вони провадилися за допомогою державного примусу.
Підсилилася централізація державного військово-економічного регулювання шляхом створення надзвичайних органів яким було підлегле все народне господарство (Німеччина – міністерство озброєння і боєприпасів; Італія – інститут “промислової реконструкції; Японії – у промисловості система “контрольних асоціації” та інші.
|
|
|
Література, якою користувався студент-практикант при підготовці лекції :
1. Історія економіки та економічної думки: навч. посіб. / [С.В.Степаненко, С.Н.Антонюк, В.М.Фещенко, Н.О.Тимочко] ; за ред. проф. С.В.Степаненка. – К.: КНЕУ, 2010. – 743, [1] с.
2.Історія економіки та економічної думки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./ С.В.Степаненко, В.М.Фещенко, С.Н.Антонюк, Н.О.Тимочко та ін.- К.: КНЕУ, 2008, - 248 с.
3. Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій / Авт. кол.: С.В.Степаненко (кер. авт. кол.), В.М.Фещенко, С.Н.Антонюк, Н.О.Тимочко та ін. – К.: КНЕУ, 2006. – 664 с.
4. Економічна історія: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Н.О.Тимочко, О.А.Пучко, Л.М.Рудомьоткіна та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 216 с.
5. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М. Поручник та ін.; за ред Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 2001. – 564 с.
Додаток Б
Семінарське заняття на тему «Державно-монополістичний характер ринкової економічної системи країн європейської цивілізації в умовах світової системи господарства (перша половина ХХ ст.)»
План
1. Світова система господарства на початку ХХ ст.
2. Посилення державно-монополістичних тенденцій в економіці та їх відображення в економічній думці. Теорії імперіалізму та концепції ринку.
|
|
|
3. Світове господарство в період Першої світової війни та повоєнної кризи.
4. Інституціональний напрям економічної думки як обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою.
Мета і завдання семінарського заняття: визначити ступінь підготовки студентів до даного семінарського заняття, перевірити якість виконання домашнього завдання, перевірити рівень засвоєння матеріалу даного студентам під час лекції, визначити ступінь сформованості у студентів власної думки, щодо даної теми.
План процесу проведення семінарського заняття
1. Представлення академічній групі у якості викладача на даному семінарському занятті;
2. Перевірка присутності студентів на даному занятті;
3. Визначення рівня підготовки студентів до даного семінарського заняття, наявності в групі студентів, що підготували, доповіді, повідомлення з даної теми;
4. Опитування студентів за планом семінарського заняття;
5. Обговорення дискусійних питань;
6. Повторне пояснення у разі необхідності незрозумілого студентам матеріалу, намагаючись підвести їх до власного висновку та розуміння;
7. Заслухати всі підготовані індивідуальні завдання;
8. Підвести підсумок та зробити висновки з семінарського заняття;
9. Задати домашнє завдання.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 69; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!