Питання 2. Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США. Причини та наслідки Першої світової війни.
Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
Основною причиною війни стала боротьба за переділ уже поділеного світу, обумовлена пошуком ринків збуту і джерел сировини для молодих капіталістичних країн, передусім Німеччини і США, які не мали колоній.
Наслідки Першої світової війни для світової економіки:
§ Війна створила потужний дезінтеграційний імпульс в економіці
§ Вона не розв’язала найгостріших суперечностей, принесла колосальні людські втрати
§ Структура економіки країн виявилася деформованою в результаті роздутого військового сектору
§ Система золотого стандарту в результаті девальвації національних валют зазнала краху
§ Величезних розмірів набуло позикове фінансування бюджету за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик
§ Виникла потреба врегулюванні споживання стратегічно важливих видів сировини і матеріалів
§ Війна прискорила розвиток тенденцій до посилення ролі держави в господарському житті країни, поглибивши процес формування системи регульованого капіталізму та поступового формування державно-монополістичного капіталізму
§ Державно-монополістичний спосіб координації дій влади в ринковій системі капіталістичних країн
§ Управління економікою з боку держави набуло форм контролю і розподілу стратегічних ресурсів, продовольства, засобів транспорту і робочої сили.
Наслідки Першої світової війни:
|
|
|
США:
• Промислове піднесення у світовому промисловому виробництві
• Перетворилися на основного кредитора європейських держав
• Захоплення основних світових ринків і джерел сировини, установлення економічного панування в західній півкулі
Англія:
• Посилено розвивалися військова промисловість. Інші галузі перебували у занепаді,
• Скоротилося промислове виробництво,
• З’явилися труднощі у сфері зовнішньої торгівлі, поставок сировини і продовольства,
• Знецінився фунт стерлінгів, розмін на золото припинився,
• Оподатковування збільшилося в сім разів,
• Відбулося спекулятивне зростання капіталу в акціонерних компаніях.
Франція:
• Економіка зазнала великих матеріальних втрат,
• Скоротився загальний обсяг промислового виробництва,
• Знизився обсяг сільського господарства,
• Скоротився обсяг експорту,
• Ціни на продовольство і товари народного споживання зросли,
• Приблизно половина закордонних інвестицій була загублена під час анулювання колишніх боргів, а також у результаті націоналізації іноземної власності в Росії. З найбільшого (після Англії) світового експортера капіталів перетворилася на божника.
Перша світова війна викликала колосальні зміни в економічних механізмах Франції, Англії, Німеччини, Росії і США. Ці країни в результаті війни перейшли з формату високо лібералізованої економіки у формат регульованого господарства і навіть соціалізму. Після закінчення війни закономірно виникло прагнення реверсувати зроблені війною зміни.
|
|
|
Режим відносин у Західному світі після Першої світової війни варто почати з установлення нової системи міжнародних відносин, яка за місцем укладення головного мирного договору, підписаного 28 червня 1919р., дістала назву Версальського.
Версальский м ірний договір. Репараційний план:
1.Визначення суми репарацій (132млд.дол.)
2.Порядок і способи оплати репарацій:
а) унесення 20млд.дол. як аванс.
б) поставки протягом 10 років у рахунок репарацій (будівельних матеріалів, вугілля, хімікатів та інш.)
в) конфіскація за рахунок оплати репарацій 5 тис. паровозів, 150тис. Вагонів, 140тис. Молочних корів.
3.Гарантія країнам переможницям торговельного та інвестиційних пільг.
4.Покладання на Німеччину витрат з утримання окупаційних військ на лівобережжя Рейну.
Заходи з розв’язання територіальних проблем:
Територія Німеччини скоротилася порівняно з 1914 р. на 1/8, а населення — на 1/10. Умови угоди передбачали повернення Німеччиною провінцій Ельзас та Лотарингія, Франції, округів Мальмеді та Ейпен — Бельгії; Познань, частина Помор'я та Східної Прусії передавалися Польщі, яка знову виникла на карті Європи. Данциг (Гданськ) проголошувався вільним містом, Мемель (Клайпеда) передавався під протекторат Ліги Націй (з 1923 р. — Литві). Передача Франції Саарьського вугільного басейну на 15 років. Утрата колоній площею близько 3 млн.км.
|
|
|
Одним із перших усвідомив небезпечний характер призначеного Німеччині репараційного боргу для світової економіки Дж.М. Кейнс. У праці «Економічні наслідки Версальського договору» (1919 р.) вважав, що прийняті рішення не залишають надії на відновлення мирного господарства, тому що окреслені репарації з Німеччини непомірно великі. Виступав за надання американських позик Німеччині
У праці «Перегляд Версальського договору» запропонував переглянути всю програму репараційних платежів через практичну неможливість для Німеччини забезпечити платежі.
Недоліки Версальської системи:
• Суперечності між проголошеним правом націй на самовизначення і реальним національно-територіальним устроєм повоєнної Європи
• Право націй на самовизначення суперечило імперській колоніальній політиці
|
|
|
• Пацифізм і принципи міжнародного співробітництва в Лізі націй існували скоріше, як декларація, ніж як реальна політика.
Хоча США пережили разом з Європою гостру депресію в 1920-1921 рр., спад виявився коротким, і протягом майже десятиліття зростаюча економіка Америки зазнала незначних коливань:
План Ч. Дауеса :
1. Знімався ряд обмежень на німецьку промисловість, репараційни платежи (від 1 до 1,75 млд. зол. марок –протягом пяти років, та 2,5млд. у наступні).
2. Джерелом виплат мав стати спеціальний репараційний фонд (формувався за рахунок митних зборів 50%, непрямих податків, та спеціального репараційного податку що встановлювався на прибутки промисловості, торгівлі та транспорту 6%).
3. Передбачалася допомога з боку країн переможниць (1924-1929) досягли 21 млд.дол.
4. Над економікої Німеччини встановлювався контроль Ліги Націй.
Наслідки плану Ч. Д ауеса:
• Він відрегулював репараційні платежі,
• Сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р.
• Сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німеччині становила 26—27 млрд марок, а загальна сума німецьких репараційних платежів за той же період — дещо більше 10 млрд марок.
• Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 р. досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у світовому експорті збільшилася з 5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.
Основні фактори стабілізації 1924-1929 рр. «проспериті».
Епохою «проспериті» називають короткочасний період господарського піднесення в США після Першої світової війни. Післявоєнна Америка виходила в лідери за темпами економічного зростання, завдяки чому ще більше зміцнила своє місце лідера у світі
Особливості:
• Промисловість далеко перевищила всі інші країни за темпами науково-технічного прогресу і продуктивності праці
• Внутрішній платоспроможний попит не встигав за зростанням продуктивності, і результатом цього цілком закономірно стало надвиробництво
• В економічній теорії, та й у суспільній свідомості того періоду, пануючими були ідеї лібералізму, розроблені класиками політичної економії ще в XVIII – XIX ст..
• Механізм ринку розглядався як найбільш ефективний регулятор економічних процесів, що забезпечує оптимальний розподіл ресурсів
• Це був час панування консервативних ідей і ліберально-індивідуалістичних цінностей
• Набули поширення ідеї соціал-дарвінізму, де головним було обґрунтування природного походження всіх соціальних явищ і суперечностей капіталізму
• На початку ХХ ст.. формується інституціональний напрям економічної думки.
Виникнення інституціоналізму було обумовлено наступними чинниками:
1. Монополізацією та корпоративізацією економіки
2. Посиленням циклічних коливань ринкової економіки
3. Поглибленням соціальних суперечностей
4. Зростанням впливу робітничого, профспілкового та інших рухів на розвиток суспільства
5. Необхідністю суспільного контролю над ринковим механізмом
6. Кризою неокласичної доктрини щодо автоматичного регулювання економічних процесів.
Характерною особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою.
Інституціоналізм виник у трьох напрямках:
§ Соціально-психологічний - Торстейн Веблен (1857-1929):
ü Праця «Теорія бездіяльного класу» (1899)
ü Поклав початок інституціональному аналізу, в основі якого лежав еволюційний підхід до вивчення суспільних явищ
ü Підкреслював величезне значення теорії Дарвіна для обґрунтування еволюційних змін в житті суспільства
ü Економічні явища виводив із суспільної психології, інстинктів та навичок людей
ü Розвиток суспільства вбачав у здійснені реформ на основі науково-технічних перетворень та зростаючої ролі інженерно-технічної інтелігенції
§ Соціально-правовий - Дж. Р. Коммонс (1862-1945)
ü Праці «Розподіл багатства» (1893), «Правові основи капіталізму» (1924)
ü На перший план виводив аналіз правових інститутів
ü Ідея правового регулювання соціальних відносин та можливості за будь-яких умов досягти компромісних рішень пронизує його теорію угод, дослідження етапів розвитку капіталізму, стосунків між працею і капіталом, великим і малим бізнесом
§ Конюнктурно-статистичний - У.К. Мітчел (1874-1948) (учень Т. Веблена)
ü Праця «Ділові цикли» (1913)
ü На основі широкого статистичного матеріалу вивчав проблеми циклічності та їх соціальні наслідки, роль грошового обігу та кредитно-фінансових інститутів у тогочасній економіці
ü Розробляв теорію державного регулювання
Питання 3.Світова економічна криза 1929-1933 рр. та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку c успільств європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства.
Причини світової економічно кризи 1929-1933 рр.:
Перевиробництво – “перегрів” економіки, викликаний тим, що швидкі темпи зростання, притаманні світовій економіці в попередні роки, створювали численні диспропорції, які повинні були бути ліквідовані.
До кінця 20-х років економічна система країн Заходу досягла такої складності, за якої механізм “незримої руки”, тобто ринкової саморегуляції перестає діяти в повну силу і його стає недостатньо для стійкого економічного та соціального розвитку і необхідним стає втручання держави. Відсутність же такого втручання веде до поглиблення кризи та непередбачуваних соціальних наслідків.
Дж. Кейнс, спираючись на свою концепцію сукупного доходу, розкриває причини Великої депресії 1929 р.:
1. У попередні п’ять років до 1929 р., на його думку, мало місце нагромадження фондів погашення та амортизаційних відрахувань, призначених для заводів, які не мали потреби в поновленні устаткування. Розміри нагромаджень були надто великі, і тому потрібен був «величезний обсяг нових інвестицій, для того щоб поглинути ці доходи. Досягти ж ще більшого розміру нових інвестицій, необхідних для того, щоб поглинути нові заощадження, які заможне суспільство в умовах повної зайнятості в змозі відкладати, виявилося майже неможливим. Одного цього чинника цілком достатньо, щоб викликати кризу»
2. Нерозв’язані проблеми розвитку фермерських господарств. Укрупнення господарств (від освоєння прерій Середнього Заходу) продовжувалося в умовах інтенсифікації виробництва, тоді як обсяги внутрішнього ринку не зростали, що спричинило надвиробництво сільського господарської продукції.
3. Монополії також зробили свій внесок у скорочення виробництва. Вони й далі поглинали більш дрібних конкурентів.
Кредитна криза, яка розпочалась після обвалу на Нью-Йоркській біржі в жовтні 1929 р., призвела до наростання в США, а згодом і в усьому світі глибокої економічної, а згодом і політичної кризи. Спроби американської влади підтримати промисловість США протекціоністським митом, викликали ланцюгову реакцію у провідних країнах світу, що призвело до обвалу зовнішньої торгівлі і зіштовхнуло економіку в депресію.
За цих обставин в листопаді 1932 р. відбулися чергові президентські вибори. Перемогу на виборах отримав представник демократичної партії Франклін Рузвельт, який виступив з програмою «Нового курсу».
2 липня 1932 р. Франклін Делано Рузвельт погодився балотуватись у президенти США від Демократичної партії і пообіцяв «нову угоду з американським народом». Цей вислів став означенням програм економічної політики і президентського курсу Рузвельта щодо виходу з Великої депресії[
Комплекс заходів для оздоровлення фінансово-банківської системиНового курсу:
§ Рузвельт оголосив надзвичайний стан і закрив усі банки країни
§ Надзвичайний закон про банки передбачав поетапне відкриття банків залежно від їхніх функціональних можливостей
§ Був ухвалений закон, що заборонив експорт золота, і був припинений обмін банкнот на золото
§ Було накладено ембарго на золото, що циркулювало між США і закордоном
§ Було проведено штучну девальвацію долара
§ Почався випуск срібних грошей, тобто в країні встановився біметалізм
§ Розподіл доходів змінився на користь промислового, а не позичкового капіталу
§ Була створена корпорація зі страхування банківських внесків
§ Вилучення монетного золота з приватних рук, полегшення доступу до кредиту сприяли підвищенню цін і створювали механізм інфляційного розвитку американської економіки, одночасно даючи тим самим у руки держави кошти для проведення реформ в інших галузях народного господарства.
Новий курс у промисловості. Закон про відновлення національної промисловості (НІРА):
1. ”Кодекси чесної конкуренції”:
а) встановлювати розміри виробництва
б) визначати рівень заробітної плати і тривалість робочого дня
в) розподіляти ринки збуту між окремими конкурентами.
2. Заборона на використання дитячої праці.
3. Установлення на підприємствах федерального значення єдиних норм заробітної плати, її мінімальний і максимальний рівні.
4. Установлення максимальних меж тривалості робочого тижня (44 години).
Новий курс аграрної сфери. Закон про регулювання сільського господарства (ААА):
1. Скорочення посівних площ і поголів.я худоби – передбачалися компенсація і премії.
2. Фінансування фермерської заборгованості:
Кредитування фермерів
Фермерам рефінансували борги
§ Закон про збереження ґрунтів (березень 1936 р.) змінив багато положень ухваленого раніш е закону. Премії фермерам тепер видавалися не просто за скорочення посівних площ, а також при цьому враховувалася родючість вилученого з ужитку ґрунту
§ У підсумку всієї роботи паритет цін у 1936 – 1937 рр. виріс до 92% проти рівня 1914р.
Новий курс в соціальній сфері. Закон про соціальне забезпечення. Закон про справедливі умови праці. Закон про соціальне страхування. Закон про федеральну надзвичайну допомогу:
1. Передбачав пенсії зі старості і допомогу з безробіття.
2. Заходи щодо врегулювання трудових відносин.
3. Ухвалення закону Вагнера:
· Суть: визнання необхідності захисту робітниками своїх інтересів через професійні союзи і за допомогою укладання з підприємцями колективних договорів.
· За робітниками визнавалося право на страйки
· Адміністрація не могла застосовувати репресії за незалежність до профспілки і втручатись у внутрішні справи робочих організацій
· Судам ставилося в обов’язок розглядати скарги профспілок за порушення законів
· Заборона на використання дитячої праці, установлення на підприємствах федерального значення єдиних норм заробітної плати, її мінімальний і максимальний рівні, установлення максимальних меж тривалості робочого тижня (44 години)
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 67; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!