Охарактеризуйте типи і види вправ для формування рецептивних і репродуктивних інтонаційних навичок.



ІІ автоматизація з новою ІМ

А)рецепція правил ІМ

-ідентифікація

-пізнавання

-диференціація

Б)репродукція

-імітація

-підстановка

-трансформація

-самостійне вживання

 

Вправи на рецепцію інтонаційних моделей

Вправи цієї групи призначені для розвитку інтонаційного слуху і мають такі ж види, як і вправи для розвитку фонематичного слуху:

- вправи на впізнавання ІнМ,

- на диференціацію ІнМ

- ідентифікацію.

Проте, на відміну від вправ для розвитку фонематичного слуху, вони мають умовно-комунікативний характер, що слід відобразити у завданні до вправи. Наведемо приклади завдань до вправ на рецепцію ІнМ.

Вправи на впізнавання

Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання.

Вправи на диференціацію

Послухайте розпорядження, які дають дітям батько й мати.Вирішіть, чи обидва вони звертаються до дітей з проханням. Якщо так, поставте знак “+” біля відповідного номера, якщо ні — знак "-".

Вправа на ідентифікацію

Послухайте розпорядження, які дають батьки. Визначте, де вони звертаються до дітей з проханням (П), а де з наказом (Н). Зробіть відповідні позначки біля номера кожного розпорядження.

Дітям роздаються контрольні картки для виконання завдання.

Результат перевіряється за ключем. При наявності помилок фонограма з розпорядженнями прослуховується знову.

Вправи на (ре) продукцію

За своїм характером це умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні вправи на імітацію ЗМ, трансформацію ЗМ — га продуктивні: у самостійному вживанні ЇМ на рівні фрази та надфразової єдності.

Вправи на імітацію

Попросіть товариша зробити те, про що я прошу вас. Наприклад:

T: Give me the book.

Р: (звертаючисьдотовариша): Give me the book, please.

Вправи на підстановку

Я звернуся до вас з проханням дати мені певну річ. Зверніться до товариша з подібним проханням, але попросіть іншу річ.

Наприклад:

T: Give me a rubber.

P: (звертаючись до товариша) Give me a ruler.

Вправи на трансформацію

Прослухайте мої накази і передайте їх товаришеві як прохання.

Наприклад:

Т: Open the door.

P: Open the door.

Вправа на самостійне вживання IM

V мене на столі багато речей. Якщо ви попросите їх англійською мовою, ви їх одержите. Наприклад:

P1: Give me a pencil.

T: Here you are.

P1: Thank you.

P2: Give me a ball.

T: Here you are.

P2: Thank you. Etc.

Розкрийте методику формування іншомовної лексичної компетенції: мету і зміст навчання лексики, поняття «активний» і «пасивний» лексичний мінімум, різні способи семантизації лексичних одиниць.

Метою формування лексичної компетенції: формування лексичних навичок як важливого, невід’ємного компонента рецептивної та продуктивної мовленнєвої діяльності.

     Практична мета навчання іноземної мови – спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами.

     Цілі – продуктивна: інтуїтивно правильно вживати лексичні одиниці відповідно до ситуації спілкування і на письмі.

     Рецептивна діяльність – це навичка пізнавання і розуміння лексики в рецептивних видах діяльності.

     Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.

     Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і навіть так званим "готовим" реченням (тобто таким, що не змінюється у мовленні).

У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.

Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.

Пасивний лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Цей процес починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: перекладні та без перекладні.

Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають: однослівний переклад (англ.: table -windowbird –птах, salt – сіль );

багатослівний переклад (англ.: go – їхати, йти, летіти, пливти);

поза фразовий переклад (цей спосіб застосовується в інтенсивних методах;

тлумачення значення або пояснення ЛО рідною мовою (англ.:big – означає величину, розмір; tallвисокий (про людей) high високий (про предмети);

дефініція/визначення (англ.: watch- годинник, який носять на руці або в кишені).

 

Добезперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО відносяться:

наочна семантизація – демонстрація предметів,

малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо;

мовна семантизація:

а) за допомогою контексту, ілюстративного речення/речень (англ.: Thebasketweighs 5 pounds);

 б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами іноземної мови — за допомогою антонімів і зрідка синонімів (англ.: cold-warm, quick-slow);

дефініція - опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів (англ.: a teenager - a person from 13 to 19 years of age;

тлумачення значення ЛО іноземною мовою(англ.: sir - a respectful term of address to a man);


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 1051; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!