Основи компонування підрозділів видавничо-поліграфічних та санітарних служб.
Екзаменаційний білет № 4
Поясніть різницю між виробничою і технологічною, між загальною і робочою площами.
Технологічна площа включає в себе виробничу.
Технологічна площа (дільниці, цеху, підприємства) – це виробничі та допоміжні площі, які визначають у технологічних розрахунках.
До виробничої площі відносять територію, зайняту виробничим устаткуванням, меблями, транспортними засобами, півфабрикатами біля робочих місць, робочими місцями майстрів, проходами і проїздами між рядами оснащення і півфабрикатами.
Допоміжні площі – приміщення складські, лабораторні, ремонтних служб, магістральні та пожежні проїзди приймають за коефіцієнти.
Загальна площа включає в себе робочу.
Загальна площа (Sз) – площа, що включає, окрім робочої, площу для проїзду транспорту, розміщення інженерного оснащення та допоміжних служб.
Робоча площа (Sр.м.) – площа, необхідна для встановлення і обслуговування машини (декількох однотипних машин) за умови її розташування відповідно встановлених норм і оснащення робочого місця комплектом виробничих меблів.
Робочу площу розраховують за формулою:
Sр.м. = Др.м. х Шр.м.,
де Sр.м. – площа одного раб. місця, м2; Др.м. – довжина роб. місця, м; Шр.м. – ширина роб. місця, м.
Методики розрахунку виробничих площ.
площ.
Планувальні вимоги передбачають виконання таких умов щодо розміщення підрозділів підприємства:
· Розташування виробничих, допоміжних та обслуговуючих служб повинно забезпечувати мінімальні міжцехові транспортні та людські потоки;
· Ті підрозділи, що створюють шум і вібрацію, не повинні бути поруч з іншими, у яких технологічні процеси та устаткування вимагають спокійних умов роботи;
· Проциси, у яких є застереження щодо дії прямого сонячного випромінювання, краще розташовувати з північної сторони будівлі;
· Важке крупно габаритне обладнання слід розташовувати на нижніх поверхах багатоповерхової будівлі;
· Пожежо небезпечні та шкідливі, з точки зору випаровування, виробництва слід розташовувати на верхніх поверхах будівлі і біля зовнішніх стін.
Для поліграфічного підприємства найбільш уживаними є багатоповерхові будівлі із сіткою колон (9+6+9)6м та (9+3+9)6м, а також (6+6+6+6)6м. Для одноповерхових 12*18м.
Функціональна площа може бути головною і другорядною. На поліграфічних підприємствах площа поділяється на виробничу, допоміжну і службово-побутову.
З методичної точки зору розрахунок площ здійснюється за принципом «зверху вниз» - площу нижчого порядку (цехів, дільниць) визначають шляхом ділення площі вищого порядку на відповідний коефіцієнт. І, навпаки, за методикою «знизу вверх» площі вищого порядку розраховують шляхом множення на певний коефіцієнт площ нижчого порядку, або просто математичного складання у суму. Перший шлях веде до невисокої точності параметрів проекту, а другий – до порівняно точних показників. Тому розрахунки площі необхідно починати з робочих місць, йдучи далі до дільниць, цехів і підприємств.
Площу одного робочого місця – робочу площу – розраховують за формулою:
Sр.м.=Др.м.×Шр.м. (м2)
Др.м – довжина робочого місця;
Шр.м. – ширина робочого місця.
Згальна площа місць у цеху Sцех визначають як суму:
Sцех = 
,, де n – кількість робочих місць.
|
|
|
|
|
|
Принципи проектування видавничо-поліграфічних робочих площ у типових будівлях.
Одноповерхові будівлі для промислових об’єктів мають низку значних переваг у порівнянні з багатоповерховими. Площі, що не мають густої сітки колон, зручні для розміщення будь-якого технічного устаткування. У таких будівлях можна раціонально компонувати взаємозв’язні підрозділи. У одноповерхових будівлях технологічних процес проходить у одні площині, тут є можливість обрати найбільш короткі шляхи переміщення вантажів і використовувати будь-які види горизонтального транспорту. При необхідності можна легко перепланувати дільниці. Мінімум перегородок.
Значні проблеми виникають при компонуванні технологічних процесів у багатоповерхових будівлях. Необхідність вертикального поділу погіршують умови організації матеріальних і людських потоків. Уніфіковані колонадні сітки для багатоповерхових будівель (6+6+6+6)6м не дають можливісті спланувати у них цехи з крупно габаритним устаткування. Дещо кращою для цього схеми (9+6+9)6м та (9+3+9)6м і їх біль доцільно використовувати для малоформатного і середньо форматного друкарського устаткування. Формне і брошурувальне обладнання легко вписується у будь-яку колонажну систему.
Ускладнює розміщення видавничо-поліграфічного виробництва у багатоповерхових спорудах наявність сходів і пасажирських ліфтів. Але у багатоповерхових споруд є свої переваги – вертикальне переміщення напівфабрикатів і готової продукції, тобто спрощення транспортних шляхів.
Найбільш зручні для компонування видавничо-поліграфічного виробництва будівлі прямокутної форми. У них легше забезпечити прямолінійність проходів і проїздів, зручно здійснювати перепланування і налагоджувати зв’язки із зовнішніми об’єктами.
|
|
|
Основи компонування підрозділів видавничо-поліграфічних та санітарних служб.
|
|
|
Уже на початкових етапах проектування видавничо-поліграфічних організацій і виробничих підприємств проводять попереднє закріплення і прив’язку до площ і будівель головних структурних підрозділів виробничих ділянок, які обрані для реалізації майбутнього проекту.
Просторове розміщення виробничих процесів вимагає виряшення трьох взаємозалежних завдань:
*планування робочих місць за законами ергономіки;
* розміщення підрозділів підприємства на технічно визначених поверхах будівлі (споруди);
* раціональне компонування дільниць підприємства з чіткою зв’язкою потоку між технологічними процесами і виробництвом уцілому.
Компонувальний план повинен забезпечити:
- прямоточний виробничий процес, починаючи від складів витратних матеріалів і закінчуючи відправкою готової продукції;
- мінімальний шлях руху матеріалів, півфабрикатів і готової продукції;
- застосування найбільш гнучких, надійних і безпечних транспортних засобів;
- безпеку працюючих;
- комфортні умови для персоналу, технологічних процесів, роботи устаткування, експлуатації інженерних мереж;
- високу техніко-економічну ефективність виробничих процесів.
Розробку компонувального плану слід починати за принципом «зверху вниз», вирішуючи головні комплексні питання і проблеми, а уже потім переходити до деталізації дільниць і робочих місць.
Одним з головних моментів компонування нового підприємства завжди був вибір типу будівлі і визначення її технічних характеристик, а саме: кількість і конфігурація поверхів; сітка колон; наявність цокольних і підвальних приміщень; вантажних і пасажирських ліфтів. Будівельний проект підприємства виконується на підставі ТЗ технологічного проекту, який зумовлює виробничий процес і об’ємно-планувальні рішення – площі та об’єми приміщень, взаємне їх розміщення і взаємозв’язок, перелік будівель і споруд.
Компонування підрозділів видавничо-поліграфічних організацій і підприємств торгівлі книгами та пресою вимагає пошуку найбільш раціональних шляхів розміщення основних, допоміжних і обслуговуючих господарств з чітким визначенням оптимального напрямку матеріального потоку і всього виробничого процесу.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 186; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!