Жіноча лірика в Ірані другої пол 20 ст
+2 вопрос
Парвін Еттесамі (1907-1940) донька Юсефа Етесамі, одного з видатниз діячів літератури і культури Ірану кінця 19-поч 20 ст. народілась у Тебризі. Пізніше її сімя переїхала до Тегерану.
Батько з дитинства намагався прищепити своїй донці смак до літератури. Воні разаом багато подорожували.
- шукала ідеал у суфійській поезії
- світобачення висвітлене у касидах ( багато у чому співпадає з поглядами на світ Хафіза)
- словами різних персонажів (пяного, грабіжника) викриває вади суспільства - насильство, брехню..
- соціальні теми. У вірщах Жебрак, Сирота та інше поетеса говорить про важке становище дітей, не лише про відсутність шкіл, а й про елементарні умови існування.
- закликає до бунту проти тиранії та пригнічення
- показує справжне становище бідних і багатих
- засуджує становище жінки
Жалле Ісфагані (1921-2007)
Її творчість дуже різноманітна, як і її життя. У її віршах вона є і романтичною натурою, і матрю яка переживає за своїх синів, і громаданянином - патріотом, який закликає пригнічений народ боротися за свої права
- соціальні вірші мають публіцистичний характер (вірші-репортажі, вірші-лозунгі які наповнені пафосом боротьби)
- 1-ша збірка «Дині квіти» написана у традиц стилі. Тут зустрічаєтсья газель, кіта, маснаві, рубаї. Ця збірка має і ліричні вірші і на саоц тематику і жіноча тема
- наступні поетичні збірки написані після еміграції. Поступово замість традиц форм починає використовувати вільний аруз та чотиривірш
|
|
|
- часто звучить тема любові та батьківщини і туга за різними місцями
- ідея пророчої місії поета, у Жале поет - творець нового життя, своєї долі.
Форуг Фарогзад(1935-1967) - поетеса, чия багатогранна і суперечлива творчість стала яскравою сторінкою у перс літ 20 ст. Вона очолила «жіночий напрямок» у шаере ноу. Збірки «Полонена», Бунта
- любовна лірика, наповнена внутр переживаннями поетеси. Любов у її віршах дуже відкрита, інколи навіть аморальна, відсутня скромність і соромязливість. Вона дуже смілива у трактуванні любов теми.
- Постійні мотиви - гіркота, втома, туга, самотність, кохання зазвичай закінчується крахом
- використання суфійських символів - образів, вона усвідмлює швидкоплинність життя, відчуває трагічний кінець.
- мотив смерті
- звязок людини з природою
- взаємозвязок ліричного героя з дійсністю
Сімін Бехбахані (1927-2014)
Вірші першої збірки «Розбитий Сетар» - любовно елегійні, у них звучить внутрішні душевні переживання.
2-га збірка «Слід» - переважає соціально-побутова тематика. Піднімає гострі проблеми тогочасного Ірану: розорення села, важка праця селян у жахливих умовах, бідність труд класу населення.
|
|
|
Також у цій збірці піднімаються найтемніші найнепристойніші сторони життя (пянство, проституція)
3-тя збірка «Ліхтар» роздуми автора щодо пподій, які відбувалися у країні і політичні репресії, розгром народного руху
Потім Сімін Бехбахані відходіть вид соц тематики, її починають хвилювати такі вічні пітання як людина і всесвіт, людина і Бог, духовне життя людини.
Писала газеллю
Основю пролемою у газелях 4-ї збірки «Мрамор» постає конфлікт лбові земної і божественної.
Зявдяється еротика. не зважаючи на те, що основна концепція цієї збірки «любов - це гріх» її любвона лірика дуже чуттєва. Вона прагне до Божественної любові, яка очищенна від гріха.
Особливості револ поезії 70років 20ст. Теми та ідеї
- Стан перської поезії визначався двома важливими факторами: соціально - політичними процесами, що відбувалися в країні і тенденціями, що спостерігалися в літературі
- вирішувалося що буде далі, які будуть відносини із західним світом і яка буде концепція культурно-історична
- налашутвання в суспільній свідомості, боротьба за свої права
- «Шаєр ноу» ->»Шаєр пластик і Шаєр таджасомі
- «Моудж-й наб» ( «чиста хвиля»), прихильники якого виявили більш інтенсивне тяжіння до художніх експериментів. Представниками «моудж-й наб» виступили в основному молоді поети, такі як Арій Арійапур, Хормоз Аліпур.
|
|
|
- На початку 1970-х років поезія приділяла увагу проблемам класового протистояння, положенню індивіда в умовах індустріалізації країни.
- Починаючи з середини 1970-х років політична, громадянська лірика зайняла міцне місце в перській літературі. ->страйковий рух ->надія на краще, зміни (Імрана Салах, Каземі Садата Ашкурі, Шафіі Кадкані).
- Т.Саффар - заде належить до відомих сучасних авторів, відомих представників «ше'р-і ноу», у творчості яких виразно проявилися провідні тенденції літературного розвитку 1970-х років. Теми: соціальні, політичні, критика інтелігенції, громадська тематика, виступає проти середовища що спотворює людини + негативний вплив міського середовища на людину.
- Ідея єднання з природою, пошуку в ній духовної опори займала важливе місце в поезії 1970-х років. Природою милуються.
- успішно розвивалася любовна, філософська лірика, розглядалися моральні питання.
- кінець 1970-х років був характерний не стільки новими творчими задумами та рішеннями, скільки сплеском революційної, громадянської поезії, в якій нерідко змістовна сторона переважала над художньою. Починаючи з 1978р., різко зріс обсяг літературної продукції. Причому попит викликали і купувалися в першу чергу ті твори, книги віршів, політична спрямованість яких відповідала історичному моменту, а погляди автора збігалися з думкою читачів.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!