Патогенез. Пухлини утворюються з нормальних клітин і утворення їх проходить в три етапи.
v Перший етап (латентний)– перетворення нормальної клітини в передпухлинну під дією канцерогенних чинників, нормальна клітина безмежно розмножується і це передається дочірніми клітинами. Таке розмноження відбувається під дією канцерогенних чинників, що впливають на хромосомний апарат нормальної клітини.
v Другий етап– перетворення передпухлинної клітини в пухлину. В латентний період передпухлинна клітина під дією різних чинників активізується, посилено розмножується і утворює відокремлений пухлинний вузлик.
v Третій етап– безмежний ріст пухлини коли вона виходить з під контролю організму, пухлинна тканина безмежно збільшується, а клітини набувають самостійності (автономності) і втрачають диференціацію (різницю).
v
Атипізм росту пухлин.
Ознаками пухлинного росту є атипізм його клітин, автономнй ріст і прогресія пухлин. У процесі росту пухлинні клітини безконтрольно розмножуються, не диференціюються або лише частково і в зв’язку з цим набувають нових, непритаманних їм у нормі властивостей:
- клітини пухлин не здатні переходити в зрілу форму;
- мають специфічний обмін;
- є шкідливими для організму.
Автономність, безконтрольний ріст –це не підпорядкованість регуляторним механізмам, які прискорюють, обмежують розмноження клітин здорового організму. Не підпорядкованість пухлинного росту призводить до розростання тканин, які здавлюють і руйнують навколишні біля них тканини, і, насамкінець, до смерті організму від порушення життєво важливих функцій та інтоксикації організму.
|
|
|
Прогресія пухлин – це набуття в процесі росту більш злоякісних властивостей, спрощення структури і функції її клітин. Прогресія пухлин зумовлюється гетерогенністю популяції пухлинних клітин і їх генетичною нестабільністю. Здатність злоякісних клітин до мінливості та утворення клітинних варіантів є однією із характерних властивостей пухлин.
Пухлинна клітина перебуває у хаотичному стані проліферативного процесу. Клітини пухлини піддаються автокринному або паракринному механізму регуляції свого росту. В організмі існує два типи фізіологічної регуляції клітинного розмноження – ендокринна і паракринна.
ü Ендокринна регуляція здійснюється спеціалізованими органами – залозами внутрішньої секреції (гіпофіз, надниркові, щитоподібна, підшлункова, статеві залози). Секретовані ними продукти потрапляють у кров, що здійснює дію на весь організм.
ü Паракринна регуляція відрізняється від ендокринної тим, що утворені клітинами біологічно активні речовини поширюються дифузією і діють на сусідні клітини-мішені.
|
|
|
ü Автокринна регуляція відрізняється від паракринної тим, що одна й та ж клітина є як джерелом ростового фактору, так і його мішенню. У такому стані пухлинна клітина стає автономною.
Автономний ріст пухлини носить відносний характер. Зважаючи на те, що пухлина розвивається в організмі, де створюються необхідні їй умови для існування і росту (з організму пухлина постійно отримує різні поживні речовини, кисень, гормони, цитокіни – клас невеликих білків, що регулюють міжклітинні і міжсистемні взаємодії в організмі, тощо), він для неї, з одного боку, є зовнішнім середовищем, а з другого – протидіє в більшій чи меншій мірі її розвитку (на пухлину має вплив стан імунної системи та прилеглих навколишніх не пухлинних тканин). Таким чином, взаємовідношення пухлини і організму різноманітні і супротивні.
Атипізм пухлин.
Є 4 види атипізму: морфологічний (тканинний і клітинний), біохімічний, антигенний і функціональний.
Тканинний атипізмхарактеризується порушенням співвідношень між паренхімою і стромою, зміною величини і форми тканинних структур з появою випадкових тканинних утворень. Доброякісним пухлинам притаманний тканинний атипізм, бо вони побудовані із зрілих, диференційованих клітинних елементів.
|
|
|
Клітинний атипізмхарактеризується поліморфізмом клітин і ядер (різна форма і величина), порушенням ядерно-цитоплазматичного співвідношення за рахунок ядра, гіперхромією (більш інтенсивне забарвлення) ядра, збільшенням кількості ДНК, часто анеуплоїдією (непарною кількістю хромосом), появою великих ядерець, збільшенням кількості мітозів і патологічними процесами. Пораховані зміни, які розвиваються, виражені різною мірою.
Біохімічний атипізмпроявляється зміною фізико-хімічних властивостей, перебудовою метаболічних процесів у пухлинних клітинах, синтезом нових або збільшенням чи зменшенням тих чи інших речовин. Цитоплазма пухлинних клітин стає водянистою, в ній виявлять великий вміст білків, холестерину, недоокислених продуктів обміну. Пухлинна клітина здатна синтезувати гіалуронову кислоту. У пухлинах гліколітичні процеси переважають над окисними: у пухлині мало аеробних ферментів. Це призводить до незалежної здатності забезпечення киснем пухлини (вона існує при мінімальному крово-забезпеченні).
У пухлинних клітинах відмічається посилений синтез онкобілків, факторів росту та їх рецепторів, зниження синтезу і вмісту гістонів (білки для упакування ДНК в хроматин), синтез ембріональних білків і рецепторів до них, зниження вмісту циклічного аденозинмонофосфата. За такого стану пухлинні клітини перетворюються у факультативні анаероби.
|
|
|
Гістохімічний атипізмдає можливість встановити біохімічні особливості пухлинної клітини, зокрема зміни обміну речовин, особливо білків, їх функціональних груп (сульфгідрильних та дисульфітних), накопичення нуклеопротеїдів, глікогену, жиру, глікозаміногліканів тощо.
Антигенний атипізмпухлини характеризуються появою притаманних складів
антигенів. Розрізняють 5 видів антигенів (Т.Н. Абелев):
v антигени вірусних пухлин, які ідентичні для всіх пухлин, викликаних певним вірусом;
v антигени пухлин, спричинюваних канцерогенами;
v ізоантигени трансплантаційного типу – пухлино-специфічні антигени;
v Онкофетальні антигени – ембріональні антигени (а-фетопротеїн, рако-ембріональний антиген та інші);
v Гетероорганні антигени.
Імуно-гістохімічний аналіз різних антигенів використовується в практичній діяльності для верифікації пухлин.
Функціональний атипізмхарактеризується втратою пухлинними клітинами спеціалізованих функцій, притаманних аналогічним зрілим клітинам або появою нової функції, яка не властива клітинам певного виду.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 366; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!