Які зовнішні ознаки запалення?
Які патологічні процеси супроводжують запалення?
Як класифікують запалення?
Охарактеризуйте ексудативне запалення.
Охарактеризуйте альтеративне запалення.
Охарактеризуйте проліферативне запалення.
Розлад теплорегуляції. Гарячки
1.Теплорегуляція в організмі.
2.Розлади теплорегуляції.
3.Поняття про лихоманку, її етіологія.
4.Механізм дії пірогенів.
5.Стадії лихоманки.
6.Типи температурних кривих.
7.Відмінність лихоманки від перегрівання.
8.Значення лихоманки для організму.
Теплорегуляція в організмі.
Найдосконаліша система терморегуляціїу вищих теплокровних тварин, які здатні підтримувати температуру тіла на певному рівні незалежно від температури зовнішнього середовища. У холоднокровних тварин температура тіла залежить від температури навколишнього середовища (риби, земноводні). Проміжне становище займають тварини, які лише частково здатні регулювати температуру свого тіла (кажани, гризуни, їжаки). При зниженні температури вони впадають у стан гібернації (зимової сплячки).
В регуляції температури тіла важливу роль відіграє стан ЦНС. Так, у новонароджених ссавців і птахів температура тіла майже не регулюється. Також важливу роль відіграють метаболічні та ендокринні чинники. У разі підвищення активності діяльності гіпофіза, щитоподібної, статевих та деяких інших залоз внутрішньої секреції температура тіла підвищується за рахунок активізації основного обміну.
|
|
|
У механізми регуляції температури тіла важливі два процеси: теплопродукція і тепловіддача. Центр регуляції температури знаходиться в гіпоталамусі і координації ці процеси через активність обмінних процесів та функцій окремих органів і систем організму. Теплопродукція відбувається за рахунок обміну речовин (переважно катаболізму – процес, що характеризується виділення тепла), і активації м’язової діяльності (невимушене тремтіння). Тепловіддача відбувається шляхом теплопровідності (конвекції), випромінювання і випаровування. Ці процеси можуть сповільнюватися або посилюватися і проявляється в виді гіпо- і гепертермії.
Розлади теплорегуляції.
Постійність температури тіла підтримується процесами теплопродукції і тепловіддачі, які регулюються ЦНС і ендокринними залозами. Джерелом тепла є жири і вуглеводи. Віддача тепла проходить через поверхню тіла з диханням, потом, виділенням сечі і калу.
Розлад теплорегуляції проявляється:
v Гіпотермією (охолодженням), що характеризується зниженням температури тіла. Причини:дія низької температури, пригнічення, враження нервової системи і крововтрати.
|
|
|
Переохолодженню сприяє низька вологість шкіряного покриву, вітер, виснаження і надмірна експлуатація. Чутливість до переохолодження залежить від віку і виду тварини. Часті переохолодження призводять до простудних захворювань внаслідок зниження імунної системи організму.
v Гіпертермією (перегрівання), що характеризується довготривалою дією високої температури.
Сприяє перегріванню висока вологість температури навколишнього середовища, скупченість тварин, недостатнє напування, при відсутності швидкості руху повітря. При температурі тіла 44-45о С порушується координація руху, тварина втрачає свідомість, падає, настають судоми і смерть.
3. Поняття про лихоманку, її етіологія.
Лихоманка– це патологічний стан, що характеризується підвищенням температури тіла внаслідок розладу теплорегуляції. Речовини, що викликають підвищення температури називають пірогенними. Поділяють:
· Інфекційна – спричинена мікробами, вірусами, грибками і паразитами, що потрапили в організм.
· Не інфекційна – при механічних пошкодженнях з крововиливами, при переливанні крові, під дією фармакологічних речовин. Вона поділяється:
- білкова – при накопиченні в організмі розпаду білків;
|
|
|
- сольова – при введенні гіпертонічних розчинів кухонної солі;
- медикаментозна – при введенні фармакологічних речовин, що викликають порушення центру теплорегуляції в сторону збільшення теплоутворення (адреналін);
- нейрогенна – при травмах головного мозку і крововиливах.
Лихоманка це не хвороба, а ознака хвороби.
Гіпоталамус є центром теплорегуляції, під дією якого підтримується постійність температури тіла врівноваженням процесів теплопродукції і теплорегуляції. Пірогенні речовини збуджують холодочутливі нейрони і пригнічують теплочутливі, внаслідок якого створюється зовнішнє охолодження, наступає спазм периферичних судин і тремтіння скелетних м’язів. Збільшується утворення тепла в організмі за рахунок підвищення обмінних процесів, при цьому процеси теплопродукції переважають над процесами тепловіддачі.
В реакції, що формується при лихоманці приймають участь вищі відділи ЦНС і ендокринної системи, при підвищеній функції гіпофіза, надниркових і щитовидних залоз температура підвищується, а при пригніченні її знижується. Лихоманка залежить від патогенності збудника, реактивності організму, віку, вгодованості, умов утримання і експлуатації, захисних пристосувань організму.
|
|
|
Механізм дії пірогенів.
Пірогени поділяються на:
ü екзогенні – пірогени безпосередньо не спричиняють гарячки, вони діють на організм через активізацію ендогенних пірогенів;
ü ендогенні –пірогени синтезуються гранулоцитами крові, макрофагами легень, селезінки, клітинами Купфера печінки, які синтезуються під впливом інфекційних агентів. Це реакція у відповідь на утворення комплексу антиген-антитіло.
Інформація про температуру тіла надходить до центру терморегуляції двома шляхами: від периферичних (поверхневих) і глибоких терморецепторів (нервові закінчення в шкірі, підшкірній клітковині, внутрішніх органів); від центральних терморецепторів, розміщених безпосередньо в гіпоталамічній частині головного мозку, в середньому та верхніх відділах спинного мозку, де знаходяться ядра системи, об’єднаної в центр терморегуляції.
Стадії лихоманки.
Гарячка протікає в три стадії:
І стадія ( підвищення температури) – утворення тепла в організмі збільшується за рахунок посилення обміну речовин і функції скелетних м’язів (озноб), тепловіддача знижується внаслідок звуження шкіряних судин, скуйовдження шерсті і припинення потовиділення.
ІІ стадія (стояння високої температури) – температура тіла тримається на високому рівні за рахунок високої теплопродукції при посиленому розпаді вуглеводів, жирів і навіть білків. Процеси теплопродукції і тепловіддачі на одному рівні. Тепловіддача здійснюється через розширені шкіряні судини і прискорене дихання, потовиділення низьке, шкіра суха і гаряча.
ІІІ стадія (зниження температури) – знижується теплопродукція через припинення дії пірогенів на центр теплорегуляції і підвищена тепловіддача. Тепло виділяється з потом, частим диханням, за рахунок розширених шкіряних судин. Зниження температури буває поступовим і називають його літичним(декілька діб); критичне– декілька годин і може призвести до падіння тонусу судин, їх розширення, падіння кров’яного тиску і колапсу.
Типи температурних кривих.
Температурні криві можуть мати різний вигляд, від чого походять назви гарячок.
ü Постійна– температура тримається на одному рівні і коливання між ранішньою і
вечірньою в межах 1ºС.
ü Послаблююча– подібна до постійної по тривалості, але відрізняється від різниці температури між ранішньою і вечірньою на 2 ºС.
ü Переміжна– характеризується чергуванням приступів підвищення температури більше на 1ºС з періодами нормальної; температура різко піднімається, тримається 2-3 години і знижується до норми протягом трьох днів.
ü Зворотна – чергування приступів підвищення температури з періодами нормальної, але тримається температура протягом трьох діб.
ü Виснажлива – чергування приступів підвищення температури з періодами нормальної між ранішньою і вечірньою, коливання 3-5 ºС.
ü Атипова– характеризується різноманітними добовими коливаннями температури тіла без будь-якої закономірності.
За ступенем підвищення температури розрізняють такі форми гарячки:
· Субфебрильна – підвищення температури вище норми до 1 ºС.
· Фебрильна – підвищення температури вище норми до 2 ºС.
· Перитична (висока) – підвищення температури вище норми до 3 ºС.
· Гіперперитична – підвищення температури більше 3 ºС до норми.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 496; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!