Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників
На сьогодні в Україні підготовка педагогічних працівників здійснюється у 24 класичних, 25 педагогічних, гуманітарних і гуманітарно-педагогічних університетах, 2 академіях та 4 інститутах, а також 47 педагогічних коледжах та училищах і 9 індустріально-педагогічних технікумах.
Починаючи з 2007 року, випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали угоду на строк, не менший, як три роки, про роботу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, надається одноразова адресна грошова допомога в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
На сьогодні найбільш актуальними залишаються питання:
- вдосконалення системи відбору молоді на педагогічні спеціальності, розширення цільового прийому та запровадження підготовки вчителя на основі договорів;
- оптимізація мережі вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти з метою створення умов для безперервної освіти педагогічних працівників;
- розробка системи заходів задля підвищення престижності педагогічної праці, визначення її пріоритету у державній політиці розвитку суспільства.
Міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти
Зроблено конкретні кроки щодо інтеграції вітчизняної вищої школи в міжнародний освітній простір:
у 2005 році Україна приєдналась до країн Європи, які підписали Болонську декларацію, спрямовану на створення єдиного європейського простору вищої освіти, розширення академічної мобільності студентів, викладачів, науковців;
|
|
розробляється Національна система професійних кваліфікацій, яка в основному відповідає європейській;
у педагогічну практику впроваджено кредитно-трансферну систему організації навчального процесу;
відбувся Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», результатом якого є спільне комюніке європейських держав; проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них (дошкільна освіта; «Спільна історія без розділових ліній»; толерантність;«Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ - освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи - новий європейський учитель»).
У 2011 році, вперше за часи незалежності України, на навчання та стажування у провідних вищих навчальних закладах з держбюджету виділено 44,1 млн. грн. У 2011/2012 навчальному році направляється на навчання в провідні вузи Західної Європи 300 осіб. Саме таку кількість в даний час дозволяють навчати за кордоном фінансові можливості держави.
|
|
Разом з тим, необхідно розробити та забезпечити реалізацію заходів щодо залучення іноземних студентів для навчання в Україні, передбачивши збільшення кількості навчальних програм для них у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти.
Основні проблеми, виклики та ризики
- неузгодженість стратегічних напрямів реформування кожної з підгалузей;
- неефективність управління системою вищої освіти та її економічного функціонування;
- недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;
- обмеженість доступу до якісної освіти для окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами);
- відсутність цілісної системи забезпечення розвитку та соціалізації дітей та молоді;
- відсутність цілісної системи виявлення та забезпечення розвитку обдарованих дітей, а також дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку;
- безособистісний, відірваний від духовно-діяльнісної культури людини підхід до реальних процесів навчання;
- неузгодженість курсів суміжних дисциплін основної і старшої школи;
|
|
- невизначеність обсягу і змісту інваріантного компонента вивчення окремих шкільних курсів;
- низький рівень інформаційної культури суспільства;
- недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів;
- недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітніх закладів;
- недостатня підготовка педагогічних кадрів до використання у навчальному процесі сучасних засобів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій;
- відсутність у вчителів мотивації до використання сучасних інформаційних технологій навчання;
- застарілі«Державні санітарні правила та норми влаштування й обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах» (ДСанПіН 5.5.6.009-98 Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 N 9)
- відсутність єдиної нормативної бази зі здійснення інноваційної освітньої діяльності, науково-педагогічних та педагогічних проектів тощо;
- непривабливість для молодого покоління праці у соціально важливих секторах: освіта, охорона здоров’я;
|
|
- несформованість цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;
- низька забезпеченість педагогічними кадрами закладів загальної середньої освіти;
- недостатній рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу тощо;
- невизначеність взаємодії сім’ї, освітніх установ, органів управління освітою, дитячих і молодіжних громадських організацій у вихованні і соціалізації дітей і молоді;
- несформованість системи протидії до інформації, що негативно впливає на морально-етичне, духовне виховання молоді та підлітків;
- негативний вплив ускладненої демографічної ситуації;
- забезпечення належного матеріального заохочення обдарованих учнів та їх наставників;
- фізичне виховання дітей та молоді розглядається ізольовано від інших компонентів здорового способу життя і зводиться лише до навчальної дисципліни;
- неврегульованість функцій та відповідальності управлінських органів освіти під час здійснення змін у різних підсистемах освіти;
- низький рівень матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти;
- впровадження у систему освіти новітніх технологій та технічних засобів, зокрема ненавчального призначення, без належного наукового обґрунтування, науково-методичного супроводу і адаптування до відповідного навчального закладу;
- недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації наукових, педагогічних, науково-педагогічних кадрів;
- недосконалість системи навчально-методичного забезпечення освіти;
- низький рівень фінансово-економічного забезпечення освіти.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 200; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!