Освіта і фізичне виховання - основа для забезпечення здоров’я громадян
Сьогодні в Україні функціонує 1687 дитячо-юнацьких спортивних шкіл різних форм власності та підпорядкування, в яких налічується більше півмільйона вихованців віком від 6 до 18 років. До занять у спортивних школах також залучено 6,5 тис. дітей-інвалідів різних нозологій. 191 спортивна школа має статус спеціалізованої школи олімпійського резерву. Спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю діють у 13 регіонах країни (з них: 9 вищих училищ фізичної культури, 3 училища олімпійського резерву, 4 ліцеї-інтернати спортивного профілю та 2 школи-інтернати спортивного профілю). У спеціалізованих закладах культивується 37 олімпійських видів спорту і займається 5,5 тисяч спортсменів. Кожен п’ятий вихованець цих закладів входить до складу національних збірних команд України з олімпійських видів спорту.
Відповідно до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів з метою масового залучення дітей та підлітків до регулярних занять фізичною культурою і спортом та підвищення їхньої рухової активності систематично проводяться спортивно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи по всій Україні ("Старти надій", "Ігри Чемпіонів" та ін.).
Проблемним питанням залишається фінансування та сучасне оснащення спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, а також визначення нової методології фізичного виховання дітей та молоді.
|
|
|
Рівний доступ до здобуття якісної освіти
Серед вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації 197 університетів, 62 академій, 109 інститутів, 234 коледжів, 130 технікумів, 121 училище та 1 консерваторія.
З метою дотримання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів, у тому числі шляхом об'єктивного тестування, починаючи з 2008 року, для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які вирішили стати студентами вищих навчальних закладів, Українським центром оцінювання якості освіти проводиться загальнонаціональне зовнішнє незалежне оцінювання:
- тестові завдання підготовлено з 12-ти навчальних предметів;
- абітурієнтам створюються умови для складання тестів тією мовою, якою вони навчалися в загальноосвітніх школах: із 6-ти навчальних предметів тести перекладено російською, угорською, польською, румунською, молдовською та кримськотатарською мовами;
- всього у 2011 році для проходження тестування зареєструвалося близько 258 тис. осіб (у 2010 році – 433,5 тис. осіб); успішно прийшли тестування з української мови та літератури понад 202 тис. осіб.
Виправдали себе зміни, що були внесені до Умов прийому до вищих навчальних закладів 2011 року щодо збільшення строків прийому заяв та документів на вступ, надання додаткових прав абітурієнтам, у тому числі – з інших держав, коригування рейтингових списків абітурієнтів та інші.
|
|
|
Відбулася первинна апробація експерименту «Електронний вступ 2011». Понад 10 відсотків абітурієнтів скористалися сервісом електронного вступу, що, безумовно, призвело до економії коштів родин абітурієнтів. За період вступної кампанії було зафіксовано понад 54 млн. відвідувачів з 99 країн світу. Вступну кампанію 2011 року супроводжували шість інформаційно-програмних комплексів, що були інтегровані в єдину базу (два сайти МОНмолодьспорту, сайти УЦОЯО, інформаційно-пошукової системи “Конкурс”, системи “Електронний вступ 2011” та Центру прикладних інформаційних технологій).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2011 році” обсяг державного замовлення для вищих навчальних закладів України становив:
- за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста – 75,8 тис. місць, що на 9,4 відс. менше ніж у 2010 році (83,6 тис. місць);
|
|
|
- за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра – 106,4 тис. місць, що на 19,4% Менше, ніж у 2010 р. (132,0 тис. місць).
- державне замовлення на спеціаліста і магістра було визначено з урахуванням обсягу випуску бакалаврів і становило відповідно – 75,2 і 42,7 тис. місць.
За оперативними даними, до приймальних комісій вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, тобто для навчання за програмою бакалавра, було подано понад 869 тис. заяв (у 2010 р. – 1 млн.150 тис.). Всього вступників у 2011 році було понад 290 тис. (у 2010 р. – 310 тис.).
У 2011 році достатньо велику кількість заяв вступники подали і до приймальних комісій вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації – понад 252 тисячі, у тому числі 66 тис. заяв від випускників старшої школи, що, в основному, і створило конкурсну ситуацію, а отже, дало можливість здійснити якісний відбір першокурсників.
Важливою особливістю цьогорічної вступної кампанії стало збільшення конкурсів на технічні спеціальності, які стали популярнішими серед абітурієнтів, про що свідчить високий конкурсний рейтинг Національного університету України “Київський політехнічний інститут” та Національного університету “Львівська політехніка”.
|
|
|
На сьогодні потребує особливої уваги розвиток системи моніторингу і оцінки якості результатів реформування всіх підсистем та напрямків освіти.
У дошкільній освіті
Створено Базовий компонент дошкільної освіти (державний стандарт). затверджено Державну базову програму розвитку дитини «Я у світі», що реалізує ідею дитиноцентризму.
У 2009 р. дошкільна освітня мережа скоротилась на 37%, кількість дітей, що ній перебували, - на 50%. Охоплення дошкільними навчальними закладами дітей дошкільного віку становило 56% (у містах – 68%, селах – 33%). Не набула поширення практика відкриття дошкільних закладів недержавної форми власності, які складають 3,2% від загальної кількості. Дефіцит дошкільної освіти зумовлює негарантованість її якості.
Питання розвитку дошкільної освіти стало пріоритетним і в діяльності нинішнього Уряду України:
- внесено зміни до Закону щодо обов'язкової дошкільної освіти дітей, які досягли 5-річного віку (як результат, охоплення дітей старшого дошкільного віку всіма формами дошкільної освіти складає майже сто відсотків);
- затверджено Державну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року;
- почала діяти програма розвитку дітей 5-річного віку «Впевнений старт»;
- вперше в історії освіти не тільки України, а й усього пострадянського простору, було проведено І Всеукраїнський з'їзд педагогічних працівників дошкільної освіти, на якому схвалено програму її розвитку.
В Україні створено Всеукраїнську асоціацію працівників дошкільної освіти.
У загальній середній освіті
Зменшення кількості шкіл становить 7%, натомість учнів – 46% (у порівнянні з 1990р.). Водночас виникли нові типи закладів (гімназії, ліцеї, колегіуми, навчально-виховні комплекси). Заклади приватної власності не набули значного поширення (1,1% від загальної кількості навчальних закладів) і охоплюють 0,4% учнів.
За причин демографічного спаду мережа закладів загальної середньої освіти не зазнала необхідної оптимізації, що, у свою чергу, обумовлює труднощі з профілізацією, запровадженням новітніх технологій в навчально-виховний процес, особливо у сільській місцевості. Створення освітніх округів потребує удосконалення й подальшого розвитку.
Недостатнє розвинення ідеї компетентнісного підходу до організації навчання та оцінювання його результатів, нечіткість представлення в освітніх стандартах і навчальних програмах інваріантного компоненту окремих дисциплін, неузгодженість змісту навчальних курсів суміжних дисциплін, неналагодженість профілізації, неналежне забезпечення шкіл підручниками, навчальною літературою та навчальним обладнанням тощо не сприяють високим результатам навчання українських школярів (за міжнародними порівняльними дослідженнями TIMSS вони виявилися посередніми).
Система навчально-методичного забезпечення середньої школи потребує нових концептуальних підходів до її створення.
Екстремальні умови повернення до 11-річної школи змушують об’єднати навчальний зміст 2-х років навчання в один, що може призвести до перевантаження учнів.
В освіті дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку
На початок 2011 р. чисельність дітей-інвалідів становила 157 тис. (93 тис. у 1993 р.), частка дітей з особливостями психофізичного розвитку становить 12,4% населення дитячого віку. За останні роки дещо зменшилася чисельність спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та їх наповнюваність учнями. Натомість зросла частка дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані в загальноосвітні навчальні заклади, учнів-інвалідів та учнів з особливостями психофізичного розвитку у професійно-технічних навчальних закладах та студентів-інвалідів у вищих навчальних закладах.
На сьогодні в Україні:
- визначено нову методологію розвитку спеціальної освіти, яка базується на демократичних, антидискримінаційних засадах;
- функціонує система діагностики дітей з особливими потребами;
- створено диференційовану мережу навчальних закладів різних типів для дітей з особливостями психофізичного розвитку.
На базі 24 навчальних закладів і навчально-реабілітаційних центрів України реалізується позитивний досвід інклюзивної практики у ході всеукраїнських науково-педагогічних та соціально-педагогічних експериментів із проблем комплексної медичної, психологічної, педагогічної, соціальної реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. З питань інклюзивного та інтегрованого навчання розглянуто та рекомендовано до використання 5 навчально-методичних посібників, підготовлено та видано тематичну національну наукову доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні».
Між тим донині частина дітей з особливостями психофізичного розвитку не отримує спеціальної соціальної допомоги, і ледь не половина випускників закладів спеціальної освіти зазнає істотних труднощів, вступаючи в самостійне життя.
У позашкільній освіті
Загалом з 1,2 млн. дітей, які відвідують 1493 позашкільні навчальні заклади, найбільше навчається у 33,7 тис. гуртках, групах та інших творчих дитячих і молодіжних об’єднаннях художньо-естетичного, 16 тис. – науково-технічного, 8,5 тис. – еколого-натуралістичного та 6,9 тис – туристично-краєзнавчого напрямів позашкільної освіти.
Проблемним залишається питання збереження, розширення, оптимізації мережі позашкільних навчальних закладів різних типів державної і комунальної форм власності, забезпечення кадрами із спеціальною вищою освітою.
У професійно-технічній освіті (далі - ПТО)
Недосконала, несистемна і непослідовна освітня політика щодо структурних та змістових змін ПТО призвела до втрати майже чверті навчальних закладів та скорочення учнівського контингенту на 36%. Водночас спостерігається тенденція зростання кількості професійно-технічних навчальних закладів (далі – ПТНЗ) приватної форми власності, які за відсутності належного кадрового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення випускають робітників, професійно-кваліфікаційний рівень яких не відповідає потребам сучасного ринку праці.
З метою оновлення змісту професійно-технічної освіти відповідно до потреб економіки, здійснення інтеграції технологічних дисциплін на сьогодні розроблено, затверджено та впроваджено в навчальний процес 190 Державних стандартів з конкретних робітничих професій, розроблено 10 стандартів професійно-технічної освіти з укрупнених широкопрофільних професій.
На сьогодні залишаються актуальними и такими, що потребують подальшого дослідження і вирішення, положення 14-16 відповідного розділу Національної доктрини розвитку освіти (від 17 квітня 2002 року № 347/2002).
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 188; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!