Визначення критерію оцінки сформульованого контрольного питання.
Критерій визначають по відповіді на питання. Згідно дослідженням В.Беспалько, М.Єрецького, Х.Пороцького кількісним критерієм оцінки може служити коефіцієнт засвоєння 
, який є відношенням правильно виконаних тими, хто навчається, істотних операцій 
до загальної кількості істотних операцій 
, які необхідно було виконати за контрольним завданням (питанням) на заданому рівні засвоєння 
:
При контролі засвоєння знань, умінь і навичок операцією називають кожну з нерозривних дій, які повинен виконати той, хто навчається, за завданням. Істотними називають операції, що відображають засвоєння тими, хто навчається, ЗУН саме за тими навчальними елементами, які в даний момент є об'єктами контролю.
При цьому необхідно враховувати наступне:
5.1. Найпростіше визначити істотні операції, якщо питання вимагає відповіді у вигляді одного слова.
Якщо відповідь складається з декількох слів, що становлять поняття тільки при їх сумісному використанні - в цьому випадку рахують тільки одну істотну операцію.
У випадках, коли відповідь складається з декількох слів, що виражають різні сторони (властивості, частини) поняття, в якості істотної операції виділяють кожне з них.
5.2. У питанні (завданні), що передбачає відповідь, яка не має такого очевидного переліку, коли кожне слово (або декілька слів) несе рівноправне навантаження по значущості, викладачу, необхідно при підрахунку істотних операцій враховувати кожне визначення, поняття, характеристику, якість, що входять в змістовну частину відповіді.
|
|
|
5.3. При відтворенні формул або рівнянь правильне написання кожного вхідного в них позначення, показ дії, розшифровку позначень і вказівку розмірностей слід вважати істотними операціями.
5.4. При перевірці засвоєння графіків істотними операціями вважають нанесення буквених позначень, що відкладаються на осях параметрів, їх розшифровку і вказівку розмірностей, зображення кожної ділянки кривої.
У число істотних операцій включають і супутні викреслюванню графіка необхідні пояснення: характеристику кожної ділянки кривої, граничних величин.
Якщо учень по графіку знаходить чисельне значення параметра за заданими йому умовами, виконані при цьому операції також входять до складу істотних.
Приклади попередньої роботи із змістом навчального матеріалу, характеристики різних типів завдань, приклади-картки контрольного завдання представлені в таблицях В.13, В.14, додатки В.
П'ятий етап - перевірка відповідності розробленої системи вимогам контролю (таблиця В.15 додатку В).
Представити п. 2.5 «Проектування технологій поетапного формування навчальної діяльності»курсової роботи рекомендується в наступній послідовності:
|
|
|
1. Мета етапу проектування технологій формування ООД, структурні компоненти ООД, існуючі типи навчання.
2. Визначення типу навчання, що забезпечує оптимальні результати стосовно заданих умов організації навчального процесу.
3. Мета етапу проектування технологій формування ВД, чинники, що враховуються при їх розробці.
4. Поняття контролю, його цілі, принципи здійснення.
5. Проектування технологій поетапного формування навчальної діяльності (табл. 2.3)
6. Обґрунтування доцільності вибраних технологій.
Таблиця 2.3
Проектування технологій поетапного формування навчальної діяльності
| № рівня | Цілі навчання, виражені в переліку дій тих, хто навчається
| Способи (технології) формування навчальної діяльності | |||
| ООД (метод) | ВД (метод, форма) | КД (метод, форма) | Дидактичні і технічні засоби навчання, що використовуються | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Приклад проектування технологій поетапного формування навчальної діяльності при вивченні теми «Документація і інвентаризація підприємств» дисципліни «Бухгалтерський облік» наведений в таблиці В.16 додатку В.
|
|
|
Методичні вказівки по проектуванню підрозділу 2.6 «Складання перспективно-поурочного плану викладу теми»
Всі одержані до даного моменту проектувальні рішення повинні знайти віддзеркалення в перспективно-поурочному плані вивчення теми.
Перспективно-поурочний план - це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.
При перевірці даного пункту особлива увага приділяється тому, наскільки зміст плану відповідає виконаним раніше розробкам і забезпечується кореляція між його елементами. Так, тип уроку повинен бути вибраний з урахуванням складності матеріалу і його об'єму (чим складніший матеріал, тим менша кількість завдань буде плануватися на урок), з урахуванням характеристик навчальної групи і часу, що відводиться на вивчення матеріалу.
На сьогодні в педагогічній літературі виділяють наступні типи уроків:
- урок формування і засвоєння нових знань;
- урок формування інтелектуальних і практичних способів діяльності (інтелектуальних і практичних умінь і навичок);
|
|
|
- урок закріплення і застосування способів діяльності;
- урок діагностичного контролю і корекції засвоєння знань, способів діяльності, застосування наукових знань і способів діяльності;
- комбінований урок (урок з декількома рівнозначними завданнями).
Найменування типу уроку визначає основне його завдання або мету. Це слід враховувати при формуванні структури кожного уроку і формулюванні мети навчання. Якщо урок «Види кредитів банка і їх облік» по типу є уроком формування і засвоєння нових знань, то основна його мета – «Сформувати уявлення про сутність кредитів, знання видів кредитів за різними класифікаційними ознаками, знань типової кореспонденції рахунків по обліку кредитів банку». Якщо ж тип цього уроку комбінований (його елементи містять актуалізацію опорних знань і формування орієнтовної основи діяльності або формування виконавчих дій і контроль сформованих знань, умінь, навиків, або формування орієнтовної основи діяльності і контроль сформованих знань і т.д.), то і мета уроку буде комплексною. Наприклад, «Визначити рівень сформованості у тих, хто навчається, базових знань, умінь; сформувати уявлення про ..., знання..., а також закріпити (проконтролювати) сформовані знання, уміння, навички».
Під час уроку має бути реалізовано кожне з поставлених завдань, що повинно знайти віддзеркалення в методах навчання. Якщо мета комплексна і включає, наприклад, елементи формування нових знань, їх закріплення і контролю, то повинні бути вибрані словесний(і) метод(и) (розповідь, пояснення, бесіда і т.д.), метод(и) наочності (ілюстрація, демонстрація), практичний(і) метод(и) (вправа, лабораторний метод, практична робота) і метод(и) контролю (опитування, контрольна робота, тестування і т.д.). ОСОБЛИВУ УВАГУслід звернути на те, що всі способи формування навчальної діяльності, наведені у табл. 2.3, повинні бути реалізовані в перспективно-поурочному плані.
На кількість уроків і їх структури також впливає те міркування, що починати вивчення теми доцільно з ввідного контролю, а закінчувати - контролем сформованих у тих, хто навчається, знань, умінь, навичок по новій темі.
Оформити п. 2.6 «Складання перспективно-поурочного плану викладу теми»рекомендується таким чином:
1. Поняття перспективно-поурочного плану і вимоги до нього.
2. Перспективно-поурочний план викладу теми (табл.2.4)
Таблиця 2.4
Перспективно-поурочний план викладу теми
| № уроку | Тема уроку | Час | Тип уроку | Мета уроку | Базові знання | Методи навчання |
| 1 | 2 | 3 | 6 | 4 | 5 | 7 |
Приклад розробки перспективно-поурочного плану викладу теми «Документація і інвентаризація підприємств» дисципліни «Бухгалтерський облік» при підготовці бухгалтера-ревізора приведений в таблиці В.17 додатку В.
Методичні вказівки по проектуванню підрозділу 2.7 «Розробка бінарних дій викладача і тих, хто навчається, на уроці»
На завершальному етапі дидактичного проектування розкривається зміст одного з уроків, наведених в перспективно-поурочному плані. Для цього вказується тема уроку, виписуються з плану його характеристики, згідно яким формується структура уроку і визначаються дії викладача і тих, хто навчається,під час реалізації кожного з цих структурних елементів уроку.
Основними структурними елементами теоретичного уроку є:
- організаційний момент;
- повідомлення теми і мети уроку;
- мотивація мети;
- актуалізація опорних знань;
- формування орієнтовної основи діяльності;
- формування виконавчих дій;
- контроль сформованих знань, умінь, навичок;
- підбиття підсумків;
- видача домашнього завдання.
Розробку п. 2.7 рекомендується представити таким чином:
1. Найменування теми уроку, його тип, перелік структурних елементів.
2. Відповідність елементів структури уроку, дій викладача і тих, хто навчається (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Бінарні дії викладача і тих, хто навчається, на уроці
| Структурні елементи уроку | Способи (метод, форма, засоби) реалізації етапу | Дії викладача | Дії тих, хто навчається |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
УВАГА: у колонці 3 табл. 2.5 слід привести формулювання питань, умови завдань, приклади карток-завдань (відповідно до методів, наведених в колонці 2), колонка 4 повинна містити передбачувані відповіді тих, хто навчається, порядок рішення задачі і т.д.
Приклад розробки бінарних дій викладача і тих, хто навчається, на уроці «Інвентаризація підприємств» приведений в таблиці В.18 додатку В.
Складання ВИСНОВКУдо курсового проекту
Висновок до курсового проекту повинен знаходитися в повному взаємозв'язку з вступом і основною змістовною частиною. Це передбачає вказівку:
- важливості виконаної розробки;
- ступеню реалізації поставлених завдань;
- результатів дослідження і особливостей їх використання.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 193; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!