Мета і завдання курсового проектування
В основі курсового проектування знаходиться діяльність інженера-педагога по створенню дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робітника, молодшого фахівця або бакалавра). Виконання цієї діяльності переслідує мету формування умінь визначати способи організації конкретного навчального процесу, орієнтуючись на умови соціального замовлення.
В ході самостійної творчої роботи розв'язуються наступні завдання:
· розширення і закріплення методичних знань і умінь, одержаних під час аудиторних занять і самостійної роботи;
· придбання проектувальних умінь щодо розробки навчально-програмної документації для підготовки фахівця;
· придбання умінь розробляти і обґрунтовувати технології навчання конкретних фахівців;
· закріплення умінь роботи з навчально-методичною, навчальною і науковою літературою;
· розвиток педагогічного мислення і творчих здібностей;
· формування потреби до поповнення знань, розвиток здібностей і культури розумової праці.
Завдання на проект
Завдання на курсовий проект видається викладачем і формулюється таким чином: «Здійснити дидактичне проектування підготовки фахівця економічного профілю з поглибленою розробкою технологій навчання за однією темою економічної дисципліни».
З формулювання завдання видно, що робота включає два етапи. Перший етап передбачає аналіз професійної діяльності майбутнього фахівця, формування кваліфікаційних вимог і трансформацію їх в програму підготовки фахівця. При цьому найменування спеціальності вибирається на підставі тарифно-кваліфікаційного довідника підготовки фахівців, з врахуванням замовлення, що поступили з базових підприємств, ПТУ, НВК і головних напрямків науково-дослідної і навчально-методичної роботи провідної кафедри (перелік можливих спеціальностей наведено в таблиці Б.1 додатку Б). Другий етап полягає в конструюванні змісту навчання за конкретною темою, виборі і обґрунтуванні технологій навчання.
|
|
|
Виконання завдання може носити як індивідуальний, так і груповий характер. Це значить, що в першому випадку все завдання виконується повністю одним студентом, в другому - перша частина виконується групою студентів з двох-трьох чоловік, а друга - індивідуально кожним з групи. Таке стає можливим завдяки тому, що спеціальна підготовка майбутнього фахівця здійснюється за допомогою вивчення ним декількох курсів, розділів, тем і їх взаємоув’язки, що припускає достатньо великий об'єм самостійної роботи. І при переході до другої частини проектування кожен студент вибирає одну тему, що не повторюється на потоці або в групі. В цьому випадку дії студентів групи повинні бути строго узгоджені, що забезпечить проекту необхідну цілісність. Всі розробки оформляються в один документ і захищаються комплексно.
|
|
|
Видача спеціальності, теми і організація роботи студентів відбувається з урахуванням інтересів і рівня їх підготовки.
Організаційні вказівки по здійсненню курсового проектування
1.3.1. Состав і об’єм курсового проекту, планування і організація роботи над ним.
Дидактичний проект включає два великі розділи:
1. Проектування програми професійної підготовки фахівця “...”.
2. Проектування технологій навчання за темою «...» курсу «...».
В цілому дидактичний проект має наступну структуру:
Вступ
1. Проектування програми професійної підготовки за фахом “...”
1.1. Аналіз професійної діяльності фахівця
1.1.1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця
1.1.2. Визначення видів діяльності
1.1.3. Характеристика трудових процесів, що виконуються фахівцем
1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця
1.2.1. Професійне призначення і умови використання фахівця
1.2.2. Побудова функціональної структури діяльності фахівця
|
|
|
1.2.3. Визначення вимог до підготовки і умов атестації фахівця
1.3. Розробка змісту професійної підготовки фахівця
1.3.1. Зміст професійної підготовки фахівця
1.3.2. Постановка тактичних цілей навчання
2. Проектування технологій навчання за темою «...» курсу «….»
2.1. Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації
2.2. Проектування дидактичних матеріалів
2.3. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
2.4. Проектування мотиваційних технологій навчання
2.5. Проектування технологій поетапного формування навчальної діяльності
2.6. Складання перспективно-поурочного плану викладу теми
2.7. Розробка бінарних дій викладача і тих, хто навчається, на уроці «…»
Висновок
Використана література
Додатки
Виконання дидактичного проекту будується таким чином: видана викладачем частина завдання виконується студентами самостійно, а його захист і корекція - на заняттях в аудиторії. Обмін думками, що планується викладачем, дозволяє затвердитися студентам в правильності одержаних висновків, ознайомитися з можливими іншими підходами до рішення тих або інших питань, перевірити свої знання, уміння при розгляді особливостей підготовки інших фахівців, розвинути комунікативні здібності.
|
|
|
Своєчасне виконання розділів курсового проекту, активна поведінка на заняттях, а також обов'язковий виступ з демонстрацією фрагмента розробленого уроку дає можливість студенту одержати диференційований залік «автоматом».
1.3.2. Порядок оформлення и захист проекту
Курсовий проект є запискою, оформленої відповідно до ГОСТ, і графічним матеріалом, який може бути представлений у вигляді плакатів, кодозаставках.
Курсова робота виконується відповідно до правил оформлення текстових документів на листах формату А4 з полями зверху, знизу - по 20 мм, зліва - 25 мм, справа - 10 мм, використовуючи шрифт розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВОК», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими буквами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими буквами (окрім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Відстань між заголовком і текстом повинна складати 1 інтервал. Кожну структурну частину курсової роботи необхідно починати з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул здійснюють арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний лист, який включають в загальну нумерація сторінок роботи. На титульному листі номер сторінки не ставлять, на подальших - номер проставляють в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.
При нумерації підрозділів, формул, таблиць і малюнків обов'язково спочатку указується номер розділу, а потім (через крапку) - номер рисунка, схеми і т.п. Наприклад: рис. 4.1., табл. 2.1, 3.2. Рисунки, схеми, таблиці (за винятком назви параграфів) не можуть мати потрійну нумерацію. Наприклад, не може бути рис. 3.1.4, табл. 5.2.1 і т.д.
У тексті записки при посиланні на рисунки, схеми, таблиці указується стисло: див. табл. 4.6., див. рис 5.4 і т.д.
При розташуванні таблиці, яка приводиться відразу після посилання на неї, спочатку в правому верхньому кутку над відповідною назвою розміщують слово «Таблиця» з вказівкою її номера. І після цього поміщається нижче сама таблиця.
Наприклад:
Таблиця 2.1
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!