Показники захворюваності у сільському районі К. та місті Х. за 2000-2009роки.
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| Сыльскьийрайон К. (абсолютний показник) | 12 | 17 | 14 | 23 | 21 | 45 | 23 | 27 | 18 | 39 |
| Чисельність населення урайоні К. (абсолютний показник) | 231382 | 229608 | 226413 | 238447 | 234322 | 230950 | 229127 | 230629 | 239544 | 237233 |
| Місто Х (інтенсивний показник) | 8,9 | 12,2 | 18,6 | 15,9 | 27,4 | 34,3 | 23,6 | 27,8 | 24,9 | 29,0 |
| Район К (інтенсивний показник) | 5,2 | 7,4 | 6,2 | 9,7 | 9,0 | 19,5 | 10,0 | 11,7 | 7,5 | 16,4 |
Для виконання наступного завдання по обчисленню динаміки захворюваності за 10 років у районі К . та місті Х. було обчислено інтенсивний показник захворюваності на ВГС у сільському районі К. за такою формулою:
І.п. = абс.показник/к-ть населення * 100000
Мал. 1
Динаміка захворюваності ВГС за 200-2009 роки у сільському районі К. та місті Х.
Аналізуючи дані графічного представлення даних про захворюваність на гепатит С, наведені у рис. 1, можна сказати, що рівень захворюваності на гепатит C є вищим у районі К, ніж у місті Х. Лінії трендів обох порівнюваних графіків мають зростаючий характер, що свідчить про тенденцію до підвищення захворюваності на дану хворобу у найближчі роки.
ІІІ. Якісна оцінка епідемічного процесу
Оцінка груп ризику. У табл. 2 наведений розподіл клінічних форм ВГС у сільському районі К. за 2009р. Табл. 2
Розподіл клінічних форм ВГС у сільському районі К. за 2009 рік.
| Клінічна форма ВГС | Кількість випадків (Абсолютні показники) | Екстенсивні показники (%) |
| Жовтянична форма ВГС | 32 | 26 |
| Безжовтянична форма ВГС | 19 | 15 |
| Субклінічна форма ВГС | 4 | 3 |
| Хронічна форма ВГС | 49 | 39 |
| Носійство вірусу ГС | 21 | 17 |
|
|
|
1. За даними абсолютних показників різних клінічних форм розраховуємо екстенсивні показники для кожної форми за формулою:
Е.П=абс. показникклін. форми/∑абс. показників усіх форм*100
Мал. 2
Розподіл клінічних форм ВГС у сільському районі К. за 2009 рік.
Найбільш високий ступінь ризику стосується носіїв вірусного гепатиту , далі можна розподілити субклінічну, безжовтяничну форми. Найменш небезпечні хронічні й жовтяничні форми. Ступінь ризику у даному випадку не пов'язана з даними, наведеними вище , оскільки обумовлена незнанням людей про їхнє захворювання упродовжтривалого часу, за період якого можливе інфікування інших людей.
Оцінка груп ризику. У табл. 3. Наведена кількість захворівши на ВГС серед соціальних груп населення району К. за 2009р.
Табл. 3
|
|
|
Показники захворюваності на ВГС серед різних груп населення міста К. за 2009рік.
| Групанаселення | Кількістьвипадків (абсолютний показник) | Екстенсивний показник (%) |
| Неорганізовані діти | 12 | 10,3 |
| Організовані діти | 26 | 22,2 |
| Студенти | 7 | 6 |
| Робочі | 4 | 3,4 |
| Службовці | 12 | 10,3 |
| Іншігрупи населення | 56 | 47,8 |
Обчислюємо екстенсивні показники за формулою:
Е.П. = абс. показник частини явища/ абсолютний розмір явища*100
Мал. 3
Соціальна структура хворих на ВГС у сільському районі К. за 2009рік.
Аналізуючи розподіл хворих на ВГС по соціальним групам за 2009 рік, наведену у графіку на рис.3, можназробити такі висновки: найбільша частка хворих припадає на категорію населення віднесену до «інших груп населення». Частка хворих на ВГС організованих дітей(22%) значно перевищує частку хворих неорганізованих дітей(10%). Найменшою у структурі є частка робочих, яка складає 6%. Також можна зробити припущення, що інші групи населення достатньо часто повязаны з людьми і обставинами, що сприяють зараженню чи контакту з людьми, що мають недіагностовані чи латенті форми захворювання. Організовані групи населення схильні до швидкого поширення захворювання завдяки високій скупченості, тривалого контакту, частих порушень гігієнічних норм. У службовців та неорганізованих груп дітей ризик може захворіти може бути повязанийз нехтуванням санітарно-гігієнічними правилами, контактом з недіаностованим ВГС, чи з латентними його носіями.
|
|
|
IV. Висновки
Враховуючи отримані дані про захворюваність на ВГС у сільському райноі К можна говорити про несвоєчасну діагностику та лікування хворих на гепатит C, що сприяє його хронізації, що і представлено достатньо високими показниками хронічної форми ВГС у населення даного району. Можна також зробити висновок про наявність зв’язку між підвищенням захворюваності та невиконанням людьми різних груп правил особистої та громадської гігієни, а також із пізнім зверненням до лікарів.
Опираючись на наявні та розраховані дані, можна говорити про переважання у р сільсокму районі К. гепатиту з високою ступінню активності, оскільки були виявлені високі показники жовтяничної форми, а також дуже високу частку випадків хронізації гепатиту у хворих осіб. Хронізація також свідчить про незадовільний рівень ранньої діагностики та лікування різних форм гепатиту С у сільському районі К.
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!