Тема 3. Система козацьких судів (ХVІІ- ХVІІІ ст.)
За судовою реформою 1760-1763 рр., що її здійснив останній Гетьман Кирило Розумовський, в Україні відновлено чинність земських, гродських та інших судів на зразок системи, передбаченої Литовськими статутами.
Указом Катерини ІІ 1764 р. було заборонено українському народу обирати собі гетьмана та відновлено правління Малоросійської колегії. Ця колегія значно розширила свою компетенцію щодо участі в судочинстві України. Вона приймала від суддів чимало справ для розгляду в апеляційному порядку.
Тема 4. Судова система наприкінці ХІХ ст.
У 1864 році в Російській імперії була проведена судова реформа. Зміст судової реформи відображено в статутах (Устрій судових установлень, Статут цивільного судочинства, Статут кримінального судочинства, Статут про покарання, які накладали мирові судді). Реформа зберегла залишки станового судочинства (станові суди – церковні, військові, волосні, суди для інородців).
В Україні суди обох ланок створено тільки в Полтавській, Херсонській, Катеринославській і Таврійській губерніях. В інших губерніях України дозволено утворення судів мирової юстиції, та й то через кілька років після оголошення змісту реформи (наприклад, у Чернігівській губернії – з 1869 р.). В Правобережній Україні судову реформу 1864 р. було проведено у два етапи. На першому запроваджено мировий суд (з 1872 р.), на другому (з 1880 р.) – загальний суд (окружні суди та судові палати). При цьому мирові судді у Київській, Волинській і Польській губерніях не обиралися, а призначалися міністром юстиції.
|
|
|
Тема 5. Судова система Української народної Республіки
Генеральний суд УНР, утворений Центральною Радою в грудні 1917 року, виконував усі функції Урядового Сенату. Складався з 15 суддів, цивільного, карного й адміністративного департаментів. Генеральний Суд УНР діяв і за Гетьманату до липня 1918 року, але в січні 1919 року. Директорія скасувала Урядовий сенат на підставі закону УНР від 01.12.1917 р. під новим найменуванням – Найвищий суд УНР (або Народницький суд УНР).
Постанова від 04.01.1918 р. передбачала створення робітничих і селянських революційних трибуналів «з метою нещадного переслідування мародерства і всіх видів зловживань промисловців і торговців, рівно для боротьби з саботажем чиновників та інших службовців всіх установ і взагалі рішучої боротьби з ворогами революції».
Революційні трибунали обиралися повітовими і міськими Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів у кількості 12 осіб. Справи у трибуналах розглядалися головою трибуналу або одним із його заступників і чотирма членами, обраними жеребкуванням із загальної кількості членів трибуналу.
|
|
|
Міські, повітові і дільничі суди діяли у складі одного постійного суддів і 4-х народних засідателів. Рішення цих судів були остаточними і підлягали негайному виконанню. Справи розслідувались суддею, а накази про затримання, арешт затверджувалися усім складом суду протягом 12 годин.
Тема 6. Судова система Гетьманщини
За формою правління Гетьманська держава 1918 р. була буржуазно-поміщицькою монархією з широкими повноваженнями Гетьмана. Він сам визначав свою компетенцію як верховного правителя, затверджував закони, призначав склад уряду (Раду міністрів) і Генерального суду, одноосібно керував зовнішньополітичними і військовими справами, вирішував питання помилування. На випадок смерті чи тривалого перебування Гетьмана за межами України утворювався тріумвірат – колегія верховних правителів держави, одного з яких заздалегідь призначав сам Гетьман, другого обирав Державний сенат, а третього Рада міністрів.
Використовувалися судова система і законодавство Російської імперії, поліційні жандармські функції виконував Департамент державної варти, а судові – Генеральний суд (Державний сенат).
|
|
|
Тема 7. Суди Української РСР (1922, 1924, 1938 рр.)
У 1924 році у складі УРСР була створена Автономна Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (АМРСР), судова система якої складалася із народних судів і Головного суду АМРСР.
У зв’язку зі скасуванням у 1925 р. губерній і створенням замість них округів, губернські суди були замінені окружними.
У складі окружних судів і Головного суду АМРСР діяли надзвичайні сесії, які розглядали справи про «Політичний бандитизм». Розслідувало ці справи Головне політичне управління (ГПУ).
У 1924 році був створений Верховний суд СРСР і Об’єднане державне політичне управління (ОДПУ) для боротьби зі злочинами, які загрожували нормальній роботі транспорту.
У 1930 році були створені залізничні суди (замість військових транспортних трибуналів). У 1933 р. – морські і річкові транспортні суди «з метою посилення боротьби зі злочинами, які загрожували нормальній діяльності транспорту».
У 1941-1943 рр. в місцевостях, де оголошувався військовий стан, народні й обласні суди перетворювалися у військові трибунали. Лінійні суди залізничного і водного транспорту були реорганізовані у військові трибунали залізничних доріг і водних шляхів сполучень.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!