Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора
Надані на інноваційний проект кошти мають вартість і за їх використання потрібно платити незалежно від джерела їх отримання. Формою плати за використання фінансових ресурсів можуть бути дивіденди акціонерам, відсотки відраховані за кредит,ліцензії та інші форми. Врахування і аналіз розміру плати за користування фінансовими ресурсами є однією із основних задач при визначенні джерел залучення інвестицій. Особливості податкового законодавства можуть створювати додаткові вигоди підприємствам, що використовують кредитування для інноваційних цілей. Такий ефект називається ефектом податкової економії.
Вибір джерел інвестування інноваційних проектіві програм також, значною мірою, залежить від умов надання кредитів. Джерела фінансування залежить також від етапів інноваційного процесу.
На етапі фундаментальних дослідженнь, це, як правило, державний бюджет.
На етапі прикладних дослідженнь, це можуть бути державні бюджети, кошти замовників інновацій, кошти технопарків або технополісів.
На стадії конструкторської та експериментальної розробки – це власні кошти підприємств, кошти замовників і у виняткових випадках державний бюджет.
На етапі комерціалізації новинки – це власні кошти підприємств, емісія цінних паперів, банків кредити і фінансові кошти залучених фірм партнерів.
7.4. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом
|
|
|
Венчурний капітал – це якісно новий спосіб інвестування коштів великих компаній, банків, страхових, пенсійних та інвестиційних фондів в акції малих інноваційних фірм, що мають значний потенціал зростання і реалізацію інноваційних проектів з високим рівнем ризику.
Обов’язковою умовою такого фінансування є участь інвестора в управлінні інноваційною фірмою і отримання прибутків від продажу її акцій на фондовій біржі.
Доходами венчурних фірм є різниця між початковою ціною акцій підприємства та її величиною на завершальному етапі інвестування. Особливістю фінансування у венчурний бізнес є те, що фінансові кошти вкладено без матеріального забезпечення і без гарантій з боку венчурна. За оцінками економістів у 15% випадків вкладений капітал цілком втрачається, 25 % таких фірм – мають збитки протягом тривалішого часу ніж передбачалось, 30% -- дають невеликий прибуток і тільки 30% протягом декількох років багаторазово перекривають прибутком усі вкладені кошти.
Залежно від інвестиційних перспектив виділяють 3 типи венчурних підприємств:
1. Низькопотенційні підприємства для венчурного капіталу – прибутки, яких за 5 років становлять близько 50 млн. дол.;
|
|
|
2. Венчури середнього ринку – прибутки коливаються від 10 до 50 млн. дол. Щорічно;
3. Високопотенційні підприємства – мають понад 50 млн. дол. щорічного прибутку впродовж 5 років.
У США існує понад 1,5 млн. венчурних компаній. Венчурне фінансування є невід’ємною частиною технопарків, технополісів та інкубаторів.
Першим фондом венчурного капіталу в Україні був фонд “Україна”, створений у 1992 році, який здійснив інвестиції у 30 вітчизняних компаній загальним обсягом до 10 млн. дол.
Розділ 8. Лізингове фінансування інноваційної діяльності
Необхідність лізингового фінансування. Функції, об’єкти та суб’єкти лізингу
Лізинг є одним із особливостей ефективної інвестиційної діяльності.
Лізингова операція визначається як господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності (орендодавця), що передбачає передавання права користування матеріальними цінностями іншому суб’єкту (орендарю) на платній основі та на визначений термін. При цьому право власності на зазначенні матеріальні цінності на весь термін договору зберігається за орендодавцем і враховується на його балансі. По закінченню терміну лізингового договору і виплати орендарем повної вартості майна і визначених відсотків це майно стає його власністю або повертається орендодавцю, якщо це обумовлено договором.
|
|
|
Об’єктами лізингу є юридичні особи, які беруть участь у лізинговій операції. До них належать: лізингодавець, як правило спеціально створена компанія та лізингоодержувач (юридична особа).
Взалежності від класифікаційних ознак виділяють такі види лізингу:
1. За характером об’єкта лізингу:
- лізинг рухомого майна;
- лізинг нерухомого майна.
2. За ступенем окупності майна:
- лізинг з повною окупністю;
- лізинг з неповною окупністю.
3. Залежно від умов амортизації:
- лізинг з повною амортизацією;
- лізинг з неповною амортизацією.
4. За обсягом обслуговування об’єкта, що передається в лізинг:
- чистий лізинг;
- лізинг з повним набором послуг;
- лізинг з частковим набором послуг.
5. За характером лізингових платежів:
- лізинг з грошовим платежем;
- лізинг з компенсаційним платежем;
- лізинг зі змішаним платежем.
6. Стосовно податкових та амортизаційних пільг:
- фіктивний;
- дійсний.
Відмінність лізингу від банківських та кредитних операцій в тому, що він відрізняється правом власності лізингової компанії на інвестиційний проект. По суті є проміжною формою між кредитуванням та прямим інвестуванням.
|
|
|
Особливості оплати лізингу – на відмінну від орендатора клієнт сплачує в лізинговій фірмі не щомісячну орендну плату, а повну суму амортизаційних відрахувань.
8.2.Форми та особливості лізингового фінансування
Всі лізингові операції ділятьсяна оперативний та фінансовий лізинг.
Фінансовий лізинг - це лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, окуповуються повністю за перший термін оренди. Сума орендної плати достатня для повної амортизації майна і забезпечує фіксований прибуток лізингодавцеві.
Особливостями фінансового лізингу є:
1) участь третьої сторони;
2) висока вартість об’єктів лізингових угод.
Об’єктом лізингу є, як правило, нове обладнання, цілеспрямованого придбання для потреб лізингоодержувача. Тривалість лізингової угоди наближена до терміну служби об’єкта угоди. Технічне обслуговування устаткування здійснюється підприємством постачальником, або лізингоодержувачем.
Відомо, що близько 80% від загальної кількості лізингових компаній створені банками, або контролюються ними. Перевага лізингового бізнесу полягає у високому ступені його рентабельності для банку. Через лізингові платежі банк отримує нове джерело доходів у вигляді комісійних.
Учасниками лізингових операцій можуть бути:
1. Комерційні лізингові компанії;
2. Напівкомерційні лізингові компанії;
3. Державні лізингові компанії;
4. Лізингові компанії, що входять до структур великих комерційних банків.
В Україні зареєстровані: “Укртранслізинг”, “Украгромашнвест”, Державне лізингове підприємство “Украгролізинг”. За участю асоціацій “Украгролізинг” організовано 8 регіональних лізингових фондів, створений та діє Державний лізинговий фонд. До структури великих комерційних банків входять такі лізингові компанії: “Фінансово-лізинговий дім”, “Лізингова компанія”, “Аваль лізинг” та інші.
Лізинг в інноваційній діяльності вигідний, насамперед, для структур малого і середнього бізнесу, може успішно застосовуватися при вирішенні економічних, екологічних і соціальних проблем.
Склад лізингових платежів
Об’єктивною основою визначення розміру плати за лізинг є структура лізингового платежу. До її обов’язкових складових, відповідно до Закону України “Про лізинг” відносять:
1. Величину амортизаційних відрахувань;
2. Плату за кредитні ресурси, які використовуються лізингодавцем;
3. Комісійну винагороду лізингодавця;
4. Компенсацію страхових платежів за угодою страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований;
5. Інші витрати передбачені угодою лізингу.
Лізингові платежі можуть відрізнятися за формою, способом нарахування, періодичністю сплати, формою розрахунку.
За формою лізингові платежі можуть здійснюватись:
- грошовими коштами;
- продукцією чи послугами;
- у вигляді комбінації перших 2-х форм.
Лізингові платежі відносять на собівартість продукції чи послуг, що дає змогу зменшити базу оподаткування.
Особливим видом платежів є інформація та права.
Закордонні інвестори приймають як плату за об’єкти лізингу патенти та технічні розробки готові до впровадження.
Лізингові платежі поділяються на: щорічні, піврічні, щоквартальні, щомісячні.
За способам їх виплати поділяють на такі:
- що здійснюються рівними частинами,
- ті що поступово зростають,
- ті що поступово зменшуються.
Також виділяють платіж з обумовленим початковим вкладом. Найбільш розповсюдженим і простим варіантом виплати лізингових платежів в Україні є лінійна або рівномірна виплата з першим внеском, який за розміром часто збігається зі ставкою лізингового відсотка. В Україні також застосовують спосіб лізингових виплат з прискореними платежами.
В основі методик розрахунку лізингових платежів лежить методика, яка базується на формулі ануїтет.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!