Лекція 10. Україна в повоєнний період (1945 – середина 1980-х рр.).
Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.)
1. Початок Другої світової війни та Україна. Радянізація західноукраїнських земель.
2. Напад Німеччини на СРСР. Українські землі в умовах німецької окупації. Рух опору.
Германия и ее союзники: 190 дивизий (153+37)=5,5 млн. чел., 4300 танков, 4500 самолетов, 47 тыс. орудий и минометов и 192 корабля основных классов. Союзники Германии: Венгрия, Румыния, Финляндия, Италия, Словакия.
СССР: 179 дивизий=3 млн. чел., 8800 танков, 8700 самолетов, 38 тыс. орудий и минометов. Флоты Советских вооруженных сил насчитывали в своем составе 182 корабля основных классов и 1400 боевых самолетов.
Для достижения целей намечалось нанести мощный удар по основным силам Красной Армии, сосредоточенным в западных районах страны, расколоть фронт быстрыми и глубокими ударами мощных подвижных группировок севернее и южнее Припятских болот и, используя этот прорыв, уничтожить разобщённые группировки вражеских войск, стремительно продвигаясь в глубь Советского Союза, занять в короткие сроки его важнейшие политические и экономические центры.
В соответствии со стратегией «молниеносной» войны предусматривалось вторжением мощных группировок танковых соединений и авиации, во взаимодействии с сухопутными войсками, наступая в направлении Ленинграда, Москвы и Киева, окружить и уничтожить основные силы советских войск приграничных округов, в течение 3-5 месяцев выйти на линию Архангельск - р. Волга - Астрахань. Для решения этой задачи были созданы несколько армейских групп. Группа армий «Север» наступала в направлении Прибалтики, Пскова и Ленинграда. Командующий - фельдмаршал В. фон Лееб. Группа армий «Центр» действовала по линии Белосток, Минск, Смоленск, Москва. Командующий - фельдмаршал Ф. фон Бок. Группа армий «Юг» наносит удар по Западной Украине, захватывает Киев, затем наступала на Харьков, Донбасс, Крым. Командующий - фельдмаршал Г. фон Рунштедт. Немецкая армия Норвегия действовала в направлении Мурманска. В боевые действия включились также две румынские армии и венгерский армейский корпус.
|
|
|
3. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Завершення возз’єднання українських земель.
4. Наслідки Другої світової війни для України.
Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку війни. Україна в геополітичних інтересах Німеччини й СРСР. Карпатська Україна.
Початок Другої світової війни. Сталінський режим на західноукраїнських землях. Репресії та масо-ва депортація населення. Опір ОУН новому режимові. Возз'єднання Західної України з Радянською Україною.
Напад гітлерівської Німеччини на СРСР. Оборонні бої на Україні. Військові та політичні причини поразки Червоної Армії на початку війни.
|
|
|
Мобілізація сил на відсіч фашистської агресії. Евакуація виробничих сил в радянський тил. Внесок України в створення могутнього воєнно-промислового комплексу. Створення фонду оборони. Патріотичний рух українського народу.
Німецько-фашистський окупаційний режим на тимчасово окупованій території України. Адміністративний устрій. Пограбування гітлерівцями національних багатств. Політика геноциду.
Всенародна боротьба на тимчасово окупованій території. Партизанський рух та підпілля.
ОУН в період війни. Проголошення ОУН 30 червня 1941 р. Української держави та її розгром фашистами. Боротьба окупантів з ОУН. Створення та діяльність повстанської армії (УПА). А. Мельник, С Бандера, Р. Шухевич. Стосунки між ОУН - УПА і радянськими партизанами.
Загальний наступ Червоної Армії взимку 1942-1943 р. Звільнення Одеси й території Криму. Визволення західних областей України й Закарпаття.
Боротьба ОУН-УПА проти Червоної Армії і сталінського режиму.
Відбудова народного господарства республіки. Реевакуація виробничих сил в Україну. Допомога народів СРСР у відбудові промисловості, сільського господарства та культурно-освітніх закладів.
|
|
|
Участь України в заснуванні й роботі ООН.
Завершення возз'єднання українських земель. Внесок України в перемогу над фашизмом. Політичні, економічні і соціальні наслідки війни для українського народу. Уроки війни. Всесвітньо-історичне значення перемоги народів у Другій світовій війні.
Терміни та поняття:Друга світова війна, німецько-радянська (Велика Вітчизняна) війна, фашизм, пакт Молотова–Ріббентропа, план "Барбаросса", радянізація, окупаційний режим, «новий порядок», евакуація, партизани, підпілля, рух опору, ОУН, УПА, Акт відновлення Української держави, «Волинська трагедія» 1943 р., голокост (Шоа), остарбайтери, колабораціонізм
Лекція 10. Україна в повоєнний період (1945 – середина 1980-х рр.).
1. Україна в період апогею сталінізму (1945–1953 рр.). (Відбудова, голод + посилення тоталітарного режиму, особливості Зх.У.).
2. Україна в період десталінізації / Лібералізація суспільно-політичного життя та спроби економічних реформ у період М. Хрущова (1953–1964 рр.).
3. Наростання кризових явищ у соціально-економічному та політичному житті України (середина 60-х – початок 80-х рр. ХХ ст.).
4. Опозиційний рух у 1960–1980-х рр. Посилення русифікації в Україні та її наслідки.
|
|
|
Завершення возз’єднання українських земель. Напівпримусовий обмін населенням між Україною і Польщею. Акція «Вісла».
Міжнародна діяльність Української РСР. Участь України в заснуванні та роботі ООН.
Відбудова народного господарства республіки. Гальмівний вплив сталінського режиму на трудову й творчу активність людей.
Екстенсивні методи відродження сільськогосподарського виробництва. Негативні наслідки адміністративних реформ у галузі управління сільським господарством.
Матеріально-побутове життя українського народу. Причини та наслідки голоду 1946–1947 рр. Суть грошової реформи 1947 р. Житлове будівництво й торгівля.
Суперечливий характер суспільно-політичного життя. Відновлення радянської влади на західноукраїнських землях. Репресивний характер сталінського режиму проти українського народу.
Боротьба ОУН і УПА проти радянської влади та її наслідки. Депортації населення західних областей. Остаточний розгром УПА в середині 1950-х років. Втрати українського народу в ході визвольних змагань зі сталінським режимом.
Українська культура в умовах тоталітарної системи. Проблеми відновлення освітніх закладів. Наука. Посилення репресій проти діячів культури й науки. Боротьба партійних і державних органів проти “буржуазного націоналізму” та “космополітизму”.
Ліквідація греко-католицької церкви. Львівський церковний собор 1946 р.
Загальні підсумки життя українського народу у другій половині 40-х – першій половині 50-х років ХХ ст.
ХХ з’їзд КПРС і засудження культу особи Сталіна. Заходи подолання наслідків сталінського режиму та пошуки шляхів лібералізації суспільно-політичного життя й економічного розвитку. Реабілітація жертв репресій. М.С. Хрущов. Причини незавершеності лібералізації. Діяльність П. Шелеста на чолі КПУ.
Перебудова системи управління народним господарством. Раднаргоспи. Суперечливий характер реформ у сільському господарстві.
Семирічний план розвитку народного господарства. Розвиток електроенергетичної, хімічної, будівельної та інших галузей виробництва. Покращення матеріально-побутового життя населення.
Досягнення й проблеми в економічному житті республіки. Наростання протиріч між командно-адміністративною системою і госпрозрахунковими виробничими відносинами. Господарська криза.
Суперечливий характер суспільно-політичного життя в республіці. Спроби демократизації, її обмеженість і половинчастість. Заходи щодо розвитку науки, загальноосвітньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Розвиток національної літератури та мистецтва. Феномен українського шістдесятництва. Зародження дисидентського руху. М. Вінграновський, І. Драч, І. Дзюба, А. Горська, Є. Гуцало, Л. Костенко, М. Осадчий, В. Симоненко, І. Світличний, В. Мороз, Є. Сверстюк, В. Чорновіл, В. Стус, генерал П. Григоренко, юрист Л. Лук’яненко та ін.
Політичний переворот у жовтні 1964 р. в СРСР. Негативний вплив рішень жовтневого Пленуму ЦК КПРС на політичне й економічне життя Радянського союзу та УРСР. Згортання демократичних процесів і політичні репресії. Зміна політичного керівництва в УРСР. В. Щербицький.
Зміцнення централізованої командно-адміністративної системи управління всіма сферами життя.
Суперечливий характер економічних (1965–1967 рр.) і адміністративно-господарських (1979 р.) реформ. Наростання екстенсивних затратних методів господарювання, падіння ефективності й продуктивності виробництва.
Проблеми сільськогосподарського виробництва. Міжколгоспні й агропромислові комплекси. Хімізація.
Декларативний характер Продовольчої програми. Зниження темпів приросту сільськогосподарської продукції. Занепад українського села й загострення екологічної ситуації.
Соціальний розвиток. Чисельність і соціальна структура населення. Цілеспрямована політика Москви щодо заохочення асиміляційних процесів. Падіння темпів зростання національного доходу і життєвого рівня народу. Деформація принципів соціальної справедливості.
Суспільно-політичне життя українського народу. Невідповідність принципів Конституції УРСР (1978 р.) і комуністичної ідеології. Зміцнення влади КПРС–КПУ. Одержавлення громадсько-політичних організацій.
Боротьба опозиційно налаштованої інтелігенції проти тоталітарного режиму. Дисиденти – носії ідей національного відродження. Українська Гельсінська Група. Хвилі репресій проти дисидентів (1965 і 1972 рр.). Боротьба з “українським націоналізмом”.
Культурне життя республіки. Обмеження можливостей розвитку української мови, національної школи, науки й мистецтва. Посилення русифікації. Занепад національно-культурного життя й духовності.
Здобутки української діаспори та її роль в репрезентації культури України у світовому процесі.
Терміни та поняття:депортація, післявоєнна відбудова, операція “Вісла”, “радянізація”, “холодна війна”, карткова система, ждановщина, націоналізм, космополітизм, десталінізація, лібералізація, “відлига”, реабілітація, демократизація, шістдесятники, семирічний план, раднаргоспи, децентралізація, урбанізація, дисиденти, правозахисний рух, Українська Гельсінська Група, русифікація, , науково-технічна революція, дефіцит, депопуляція.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 236; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!