Питання друге. Знос та амортизація основних виробничих фондів.

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 23Следующая ⇒

Просте і розширене відтворення основних виробничих фондiв вiдбувається у беперервному процесi ремонту, модернiзації та замiни окремих елементiв засобiв працi, технічного переоснащення, реконструкцiї та розширення виробництва. Необхiдною умовою нормального протiкання процесiв вiдтворення є постiйний облiк ступеня зносу основних фондiв.

Розрiзняють два види зносу: фiзичний i моральний.

Фiзичннй знос (спрацювання) настає пiд впливом дії навколишнього середовища та експлуатаційних наванта-жень. При цьому деформуються деталi, метал пiддається корозiї, зношуються тертьовi поверхнi. Фiзичний знос зменшує вартiсть основних фондiв i робить їх непридатними до експлуатації.

Ступiнь фiзичного зносу окремої одиницi основних фондiв можна визначити двома методами:

1) за строком їх експлуатації:

К _ф.зн.= (100- Л), (2.11)

де Тф, Т_н – фактичний, нормативний строк служби обладнання, років;

Л– ліквідаційна вартість основних виробничих фондів у відсотках від їх первісної вартості.

2) за даними обстеження технiчного стану всіх елементів об’єкта, що оцінюється, і його здатності виконувати будівельно-монтажні роботи необхідної якості.

Моральний знос — це процес знецiнення дiючих засобiв працi до настання повного фiзичного спрацювання пiд впливом науково-технiчного прогресу. Такий знос характеризується втратою засобами працi своої споживної вартостi внаслiдок удосконалення застосовуваних та створення нових засобiв виробництва, упровадження принципово нових технологiй.

Моральне старiння властиве передусiм знаряддям працi та транспортним засобам. Воно завдає реальних економiчних збиткiв пiдприємствам.

Ступiнь морального зносу основних фондiв можна визначити:

1) з огляду на зниження ринкових цін на нові машини і механізми:

К_м31= , (2.12)

де К_{м3 1} – знос першого роду;

Вп, Вв– відповідно первісна та відновна вартість основних виробничих фондів, грн.;

2) у зв’язку з появою на ринку більш продуктивних зразків техніки:

КмЗ 2 =(В_п.с.- В_{п.н. *} П_с*Т_с/П_н*Т_н)/В_п.с*100%, (2.13)

де КмЗ 2 –знос другого роду;

В_п.с.,В_п.н.– вартiсть (цiна) вiдповiдно застосовуваних i нових основних фондiв, грн;

П_с,П_н – продуктивнiсть вiдповiдно застосовуваних та нових основних фондiв;

Т_с,Т_н – нормативний термін служби вiдповiдно застосовуваних та нових основних фондiв.

Покриття зношення основних виробничих фондів шляхом поступового переносу їх втраченої вартості на продукт, що виготовляється, являє собою амортизацію основних виробничих фондів. Включивши амортизацію ОВФ в собівартість продукції, будівельна організація накопичує в результаті реалізації продукції амортизаційні фонди на відшкодування фізичного та морального зношення основних фондів.

Норма амортизаційних відрахувань встановлюють, виходячи з середнього рівня зношення ОВФ. Рівень амортизаційних відрахувань може бути підвищений трьома способами: за рахунок скорочення строків списання вартості ОВФ; завдяки зміні методів нарахування амортизації; шляхом продовження нарахування амортизаційного фонду після закінчення нормативних строків служби ОВФ.

Річний розмір амортизаційних відрахувань (А_р) обчислюється:

А_р= А/ Т_н.                         (2.14)

Річна норма амортизаційних відрахувань (Н_а) обчислюється:

Н_а= (Фп - Л) 100% / Ф_п • Т_н. (2.15)

У світовій практиці найбільш поширеними є такі методи нарахування амортизації:

1. Метод рівномірної амортизацій.Амортизаційні відрахування розподіляються рівномірно протягом усього нормативного терміну використання основних фондів з урахуванням ліквідаційної вартості. Сума річної амортизації (А_р) буде однакова впродовж усього нормативного терміну використання і визначається за формулою:

А_р=Ф_б*Н_а/100.,                  (2.16)

2. Метод суму чисел (кумулятивний). Припускається, що устаткування використовується інтенсивніше в перші або останні роки експлуатації. Суму річних відрахувань визначають у три етапи:

І. Обчислюють суму цілих значень років експлуатації

С = (Тн+1)*Тн/2.             (2.17)

ІІ. Визначають дріб від ділення цілих чисел років експлуації. При цьому дріб від ділення цілого значення останнього року експлуатації ставлять на перше місце, передостаннього – на друге і т.д. Це робиться в разі потреби прискореного списання вартості основних фондів у початковий період. Якщо необхідно прискорити списання у завершений період експлуатації основних фондів, на перше місце ставиться дріб від ділення цілого значення першого року експлуатації, на друге – другого і т.д.

ІІІ. Відповідний дріб до кожного року множать на балансову вартість основних виробничих фондів, що визначає суму амортизацію за потрібний рік (ліквідаційна вартість при цьому не враховується).

3. Метод зменшуваного залишку. Особливість методу полягає в тому, що амортизацію розраховують тільки виходячи з первісної вартості основних фондів і норму амортизації подвоюють. Суму амортизації нараховують за такою схемою:

І. Розраховують подвійну річну норму амортизації:

Н_а= 200% / Т_н.(2.18)

ІІ. Визначають суму амортизації за кожний рік. За перший рік її визначають множенням подвоєної норми амортизації на первісну вартість основних фондів, за другий і наступні роки – множенням подвоєної норми амортизації на вартість недоамортизованої частини (залишкову вартість) фондів.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 260; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!